- •Список скорочень Українські
- •Міжнародні
- •Sms (англ. Short Message Service) — служба коротких повідомлень
- •1.1. Автоматизація технологічних процесів: загальні положення, поняття, визначення, терміни, категорії
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.2. Знання, інформація і їх роль в системах управління
- •Категорія знання. Загальний підхід
- •Подання знань, інформація і процес прийняття рішень
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.3. Система: основні поняття, властивості, узагальнені класифікації
- •Класифікація систем
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.4. Синергетика як напрям прикладного системного аналізу
- •Передісторія виникнення синергетики
- •Синергетичні моделі
- •Синергетичні закономірності.
- •Значення синергетики для науки і світогляду.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.5. Системний аналіз об’єктів управління технологічними процесами
- •Застосування методології системного аналізу до створення складних систем управління.
- •Системний підхід до створення автоматизованих технологічних комплексів (атк).
- •Структурний аналіз систем управління складними технологічними об’єктами
- •Інформаційна модель об’єктів управління технологічними процесами
- •Математична модель.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.1. Історичні відомості і напрямки розвитку систем автоматизації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.2. Автоматизація: поняття, визначення, терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.3. Основні елементи та засоби автоматики, їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.1. Датчики
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.2. Підсилювачі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.3. Виконавчі елементи та пристрої
- •Виконавчі двигуни
- •Двигуни постійного струму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.4. Реле
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.5. Обчислювальні та погоджувальні елементи
- •Цап (Цифро-аналогові перетворювачі)
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.6. Логічні елементи
- •Логічні функції та елементи.
- •Логічних елементів ні, або, і.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.4. Основні принципи управління: загальний підхід
- •Принцип мети
- •Принцип правової захищеності управлінського рішення
- •Принцип оптимізації управління
- •Норма керованості
- •Принцип відповідності
- •Принцип автоматичного заміщення відсутнього
- •Принцип першого керівника
- •Принцип одноразового введення інформації
- •Принцип підвищення кваліфікації
- •Методи мистецтва управління
- •Метод Сократа
- •Метод трьох раундів
- •Метод Штірліца
- •Метод «Жаба в сметані»
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.5. Загальні відомості про системи автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.6. Класифікація систем автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.7. Загальні відомості про системи телемеханіки та апаратні засоби
- •Лінії зв’язку
- •Перетворення сигналу
- •Безперервні методи модуляції
- •Цифрові методи модуляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.8. Функція контролю в складних системах атп
- •Автоматичне нагромадження й обробка інформації про надійність обчислювального комплексу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.9. Джерела і показники техніко-економічної ефективності
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.10. Аналіз типових схемотехнічних рішень автоматизації окремих технологічних процесів в комунальному господарстві.
- •Типу «шэт»
- •Завдання
- •Типу «шэт»
- •3.1. Технологія: основні поняття і визначення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.2. Теплоенергетичні установки (котельні)
- •Опис технологічного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.3. Вентиляційні установки
- •3.3.1. Типи систем вентиляції
- •Природна і штучна система вентиляції
- •Приточна і витяжна система вентиляції
- •Місцева і загально обмінна система вентиляці.
- •Складальна і моноблочна система вентиляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.4. Водопостачання та водовідведення
- •3.4.1. Основні функції автоматичних пристроїв насосної станції
- •3.4.2. Опис технологічної схеми водозабірної споруди річкового міського водопроводу
- •3.4.3 Технологія і автоматизація систем водовідведення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.5 Система «Розумний будинок» («Інтелектуальний будинок»)
- •3.5.1. Опис систем «Розумний будинок»
- •3.5.2. Класифікація функцій систем керування «Інтелектуальним будинком»
- •3.5.2.1. Система керування електроживленням і освітленням Керування освітленням
- •Керування енергозбереженням
- •Керування рівнями освітлення у всіх кімнатах
- •Імітація присутності хазяїв (охоронна функція)
- •«Світло, що стежить»
- •Керування шторами і жалюзі з електроприводом
- •3.5.2.2. Система аудіо-відеотехніки «Мультирум»
- •Система прийому ефірного та супутникового телебачення
- •Прийом/передача цифрових потоків даних (Internet)
- •Керування відображенням з відеокамер
- •Система домашнього кінотеатру
- •Керування всіма пристроями домашнього кінотеатру
- •Автоматичне керування екраном і шторами затемнення
- •3.5.2.3. Система управління «Інтелектуальним будинком»
- •Керування всіма системами через Інтернет
- •Керування усіма системами з будь-якого комп'ютера в будинку
- •3.5.3. Система охорони будинку
- •3.5.4. Система відеоспостереженя
- •3.5.5. Система автоматизації життєзабезпечення будинку Система вентиляції і кондиціонування повітря
- •Система опалення (в т.Ч. «Тепла підлога»)
- •Керування опаленням в залежності від пори року і доби
- •Система холодного і гарячого водопостачання
- •3.5.6. Система метеорологічного контролю
- •Система обслуговування території
- •3.5.7. Функції зв’язку
- •Керування функціями «Розумного будинку» тоновими сигналами
- •«Sim-Sim» контроль
- •Керування доступом з будь-якого комунікаційного пристрою
- •Використання безконтактних карт
- •Бездротове управління
- •Керування із сенсорної панелі
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6. Муніципальний транспорт
- •3.6.1. Розробка розкладу руху на міських маршрутах
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.2. Планування роботи водіїв і кондукторів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.3. Складання наряду водіїв на роботу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4. Диспетчерський облік
- •3.6.4.1. Внутрішньо-паркова диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.2. Лінійна диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.3. Автоматичні системи диспетчерського управління (асду) транспортом
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.5. Моніторинг транспортних одиниць
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.6. Загальні відомості про gps (Global Positioning System)
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.7. Збір інформації про місцезнаходження транспортних засобів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7. Пожежна та охорона сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.1. Загальні принципи побудови систем пожежної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.2. Загальні принципи побудови систем охоронної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Структура системи автоматичної пожежної сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Глосарій
- •Список використаних літературних джерел
Питання та завдання для самоконтролю
1. Що являє собою реле, основне призначення та галузь використання?
2. Назвіть основні різновиди реле.
3. Якими параметрами характеризуються властивості реле?
2.3.5. Обчислювальні та погоджувальні елементи
Для реалізації складних алгоритмів управління необхідні обчислювальні машини. Залежно від конкретних задач управління використовують як аналогові, так і цифрові ЕОМ (електрнно-обчислювальні машини).
Аналогові обчислювальні пристрої використовують для додавання і віднімання дій в контурах управління, для обчислення похідних і інтегралів; аналогові ЕОМ застосовують і для побудови перебудованих моделей ОУ в адаптивних системах і т.д. В цих випадках реалізуються переваги аналогової техніки: велика швидкодія, робота в реальному масштабі часу, можливість безпосереднього сполучення з вимірювальними і виконавчими пристроями, відносна простота і висока економічна ефективність. Але недостатня точність і перешкодостійкість аналогових ЕОМ, незручність і обмежені можливості програмування, а також все зростаюча складність реалізації алгоритмів вимагають застосування цифрових ЕОМ.
При використовуванні цифрових обчислювачів в САУ необхідно перетворити аналогові сигнали в цифрові при введенні їх в ЦОМ (цифрові обчислювальні машини) і цифрові сигнали - в аналогові при їх виведенні. Для цього використовують відповідно аналого-цифрові (АЦП) і цифро-аналогові (ЦАП) перетворювачі (рис. 11).
Рис. 11. Спрощена схема цифрової САУ
Аналого-цифрове перетворення здійснюють шляхом квантування безперервного сигналу за часом і по рівню.
Квантування за часом здійснюється на основі теореми Котельникова. В результаті використовування квантованих за часом сигналів система стає імпульсною. Отже, можна здійснити багатоточкове управління при якому один управляючий пристрій використовується для управління багатьма об'єктами (або різними параметрами одного об'єкту) шляхом послідовного перемикання.
У САУ використовують як спеціалізовані цифрові обчислювальні машини (ЦОМ), так і серійні ЦВМ. Спеціалізовані обчислювальні пристрої управління, інакше звані цифровими регуляторами, розробляються спеціально для конкретних САУ. Їх рационально використовувати в тих випадках, коли програми управління постійні і перепрограмування не потрібне. В даний час для цього все ширше використовують вбудовані мікропроцесори, що поєднують в собі великі алгоритмічні можливості з високою економічною ефективністю. Мікропроцесори широко використовують, наприклад, при побудові систем числово-програмного управління верстатами та іншими промисловими установками.
Для багатоточкового управління складними ОУ використовують серійні керовані мікро- і міні-ЕОМ (КОМ). Основними особливостями таких ЕОМ, призначених для застосування в САУ є:
- спрощена система команд;
- обмежений об'єм оперативної пам'яті (приблизно 64 кілобайт);
- скорочена довжина машинних слів (звично 2 байти);
- спрощений інтерфейс;
- наявність додаткових пристроїв для автоматичного схемного контролю роботи всіх блоків і резервування особливо важливих блоків для підвищення надійності роботи ЕОМ.
В даний час в САУ замість окремих ЕОМ використовують управляючі обчислювальні комплекси (УОК), що представляють собою уніфіковану систему технічних і програмних засобів, експлуатаційного забезпечення і стандартів. УОК використовуються в автоматизованих системах управління технологічними процесами (АСУ ТП) для автоматизації наукових і технічних експериментів, у випробувальних і вимірювальних САУ.
Набір технічних засобів УОК складається з процесорних пристроїв різної продуктивності, пристроїв вводу-виводу, пристроїв зв'язку з об'єктами (ПЗО), пристроїв передачі даних (ППД), мультисистемних засобів і інших пристроїв, що дозволяють компонувати найрізноманітніші САУ.
Області застосування САУ весь час розширяються, а складність і масштаби ОУ безперервно зростають. Тому у всіх САУ необхідно оперативно обробляти такі великі об'єми інформації, що в якості центрального обчислювача використовуються універсальні високопродуктивні ЕОМ.
Останнім часом з'явився ряд задач управління, для який недостатні можливості ні аналогових (мала точність і алгоритмічні можливості), ні цифрових (не достатня швидкодія) ЕОМ. До таких задач відносяться: управління рухомими об'єктами, коли траєкторія формується в процесі руху; задачі моделювання і ідентифікації складних об'єктів (включаючи біологічні) в реальному масштабі часу; створення комплексних тренажерів (наприклад, для підготовки льотчиків і астронавтів). Для вирішення подібних задач використовують гібридні обчислювальні системи, що поєднують в собі властивості аналогових і цифрових ЕОМ.