3.1. Технологія: основні поняття і визначення

Технологія – складне слово грецького походження, що складається з двох частин – техно… і …логія. Техно походить від грецького τέχνη – майстерність, і у складних словах відповідає поняттям «мистецтво», «ремесло», «майстерність». Логія походить від грецького λόγος – слово, вчення, і у складних словах відповідає поняттям «наука», «знання», «вчення». От же, в перекладі з грецької слово технологія можна тлумачити як «вчення про майстерність».

В сучасній науково-технічній парадигмі слово технологія трактується як в широкому, так і в вузькому сенсі.

Технологія в широкому сенсі – це обсяг знань, які можна використовувати для виробництва товарів і послуг з економічних ресурсів.

У вузькому сенсі технологія – це правила і алгоритми дій, а, також, засоби перетворення речовини, енергії, інформації в процесах виготовлення продукції, обробки і переробки матеріалів, зборки готових виробів, контролю їх якості, управління.

Технологія – це також наукова дисципліна, що розробляє і удосконалює способи і інструменти виготовлення продукції.

Найбільш нові, наукоємні і прогресивні технології сучасності відносять до високих технологій (англ. High Techology – Hi-Tech). До високих технологій зазвичай відносять технології промислового виробництва в областях нано- і мікроелектроніки, обчислювальної і інформаційно-комунікаційної техніки, робототехники, атомної енергетики, космічної техніки, літако- і автомобілебудування, генної інженерії і мікробіологічної індустрії. Високі технології – це якісно новий підхід до вирішення актуальних завдань сучасного виробництва і управління, це технології еволюції, а не функціонування.

Технології, які орієнтовані на отримання інформаційного продукту, називаються інформаційними технологіями (англ. Information Technologies - IT). Процес отримання інформаційного продукту будується на основі впорядкованих послідовних дій із збирання, накопичення, відображення, перетворення і актуалізації даних. Матеріальною базою інформаційних технологій є технічні засоби, пристрої і їх системна організація. Наприклад, в телекомунікаціях – це апаратура знімання, обробки, передачі і прийому даних (в телебаченні – це студійна апаратура знімання аудіо і відео інформації, апаратура приймально-передавального центру, кабельні або ефірні комунікаційні мережі, апаратура прийому сигналів кінцевого користувача - end-user's – ресівер, телевізор, монітор).

Нові інформаційні технології - це інформаційні технології, що базуються на новітніх технічних досягненнях в області інфологічних і комп'ютерних засобів отримання, зберігання і актуалізації інформації, знань.

Приклад. "Стара" технологія використання обчислювальних засобів ставила основною ціллю вирішення задач із прийнятною точністю за прийнятний час і вартість. Нова технологія використання сучасних обчислювальних засобів ставить нову ціль - знайти рішення з будь-якою необхідною точністю і зробити це рішення максимально наглядним і зручним для використання в реальному масштабі часу.

У вузькому розумінні, нові інформаційні технології - це використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збирання, передачі, зберігання, обробки інформації в реальному масштабі часу. Нові інформаційні технології - невід'ємна частина сучасного управління, бізнесу і науково-технічного прогресу.

Будь-яка технологія базується на науково-теоретичному, інженерно-технічному, програмному забезпеченні. Само по собі це ядро ще не утворює технологію. Для цього воно має бути інтегроване і підтримуване мережевими просторово-часовими, оранизаційно-людскими зв'язками і стосунками. Має бути система, мережа підтримки технологічних стосунків (англ. TSN – Technology Support Network).

Приклад. TSN системи дистанційного навчання складається з інфраструктури - комп'ютерних мереж, протоколів їх взаємодії, програмного забезпечення і т. д. Хаб (англ. hub) - елемент цієї системи, але він управляється своїм програмним забезпеченням (наприклад, програма перемикання), своїм електричним забезпеченням. Хаб є мережевим концентратором в локальних обчислювальних мережах (ЛОМ), через який з'єднуються вузли ЛОМ в топології «зірка». Хаб сам по собі - не технологія, а лише елемент технології. Аналогічно, і програма Word (текстовий редактор) - сама по собі теж не є технологія (хоча її часто називають технологією підготовки і редагування документів), а лише елемент технології MS Office - технології автоматизованого, комп'ютеризованого діловодства, автоматизації робіт в офісі.

Традиційна (класична) інформаційна технологія, будується на базі інтелектуальних процедур, що добре формалізуються, структуруються. Нова інформаційна технологія, як правило, будується на основі погано формалізованих і структурованих інтелектуальних процедур.

Сучасна цивілізація можлива тільки за наявності інформації і інформаційних потоків, що забезпечують інформаційний обмін в суспільстві. Інформація робить народи людством.

Спочатку інформаційні технології використовувалися обмежено, із-за їх складності, унікальності і дорожнечі: тільки у наукових центрах і крупних промислових компаніях. По мірі вдосконалення і здешевлення, інформаційні технології стали проникати в різні галузі людської діяльності і почали розвивати їх і розвиватися самі, що привело до розвитку потреб в них всього суспільства.

Нові інформаційні технології бувають слідуючих базових типів:

• когнітивні технології, спрямовані переважно на отримання, зберігання і актуалізацію знань, прийняття інтелектуальних рішень;

• інструментальні технології, спрямовані переважно на використання середовища як інструментарію для побудови інших технологій і для обслуговування їх;

• прикладні технології, спрямовані переважно на вирішення проблем деякої проблемної області (або областей);

• комунікативні технології, спрямовані переважно на вирішення проблем зв'язку, комунікацій, спілкування.

Відзначимо, що таке ділення - вельми умовне, і технологія може з успіхом бути і прикладною, і когнітивною, і інструментальною, і комунікативною.

Такими є, наприклад, гіпермедіа або технології комп'ютерного моделювання.

Можливе ділення (також умовне) інформаційних технологій і по сфері використання, наприклад:

• інформаційні технології в наукових дослідженнях;

• інформаційні технології в освіті;

• інформаційні технології в проектуванні і виробництві;

• інформаційні технології в управлінні;

• інформаційні технології у сфері послуг;

• інформаційні технології у сфері побуту.

Можна також умовно розбити всі нові технології на дві групи - технології корпоративної роботи і технології індивідуальної роботи.

Якщо технологія спрямована на створення керуючого впливу, то це технологія керування.

Нижче ми розглянемо найбільш характерні для муніципального господарства технологічні процеси, а, також, приклади систем автоматизованого керування цими процесами.