
- •Список скорочень Українські
- •Міжнародні
- •Sms (англ. Short Message Service) — служба коротких повідомлень
- •1.1. Автоматизація технологічних процесів: загальні положення, поняття, визначення, терміни, категорії
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.2. Знання, інформація і їх роль в системах управління
- •Категорія знання. Загальний підхід
- •Подання знань, інформація і процес прийняття рішень
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.3. Система: основні поняття, властивості, узагальнені класифікації
- •Класифікація систем
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.4. Синергетика як напрям прикладного системного аналізу
- •Передісторія виникнення синергетики
- •Синергетичні моделі
- •Синергетичні закономірності.
- •Значення синергетики для науки і світогляду.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.5. Системний аналіз об’єктів управління технологічними процесами
- •Застосування методології системного аналізу до створення складних систем управління.
- •Системний підхід до створення автоматизованих технологічних комплексів (атк).
- •Структурний аналіз систем управління складними технологічними об’єктами
- •Інформаційна модель об’єктів управління технологічними процесами
- •Математична модель.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.1. Історичні відомості і напрямки розвитку систем автоматизації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.2. Автоматизація: поняття, визначення, терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.3. Основні елементи та засоби автоматики, їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.1. Датчики
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.2. Підсилювачі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.3. Виконавчі елементи та пристрої
- •Виконавчі двигуни
- •Двигуни постійного струму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.4. Реле
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.5. Обчислювальні та погоджувальні елементи
- •Цап (Цифро-аналогові перетворювачі)
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.6. Логічні елементи
- •Логічні функції та елементи.
- •Логічних елементів ні, або, і.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.4. Основні принципи управління: загальний підхід
- •Принцип мети
- •Принцип правової захищеності управлінського рішення
- •Принцип оптимізації управління
- •Норма керованості
- •Принцип відповідності
- •Принцип автоматичного заміщення відсутнього
- •Принцип першого керівника
- •Принцип одноразового введення інформації
- •Принцип підвищення кваліфікації
- •Методи мистецтва управління
- •Метод Сократа
- •Метод трьох раундів
- •Метод Штірліца
- •Метод «Жаба в сметані»
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.5. Загальні відомості про системи автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.6. Класифікація систем автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.7. Загальні відомості про системи телемеханіки та апаратні засоби
- •Лінії зв’язку
- •Перетворення сигналу
- •Безперервні методи модуляції
- •Цифрові методи модуляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.8. Функція контролю в складних системах атп
- •Автоматичне нагромадження й обробка інформації про надійність обчислювального комплексу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.9. Джерела і показники техніко-економічної ефективності
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.10. Аналіз типових схемотехнічних рішень автоматизації окремих технологічних процесів в комунальному господарстві.
- •Типу «шэт»
- •Завдання
- •Типу «шэт»
- •3.1. Технологія: основні поняття і визначення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.2. Теплоенергетичні установки (котельні)
- •Опис технологічного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.3. Вентиляційні установки
- •3.3.1. Типи систем вентиляції
- •Природна і штучна система вентиляції
- •Приточна і витяжна система вентиляції
- •Місцева і загально обмінна система вентиляці.
- •Складальна і моноблочна система вентиляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.4. Водопостачання та водовідведення
- •3.4.1. Основні функції автоматичних пристроїв насосної станції
- •3.4.2. Опис технологічної схеми водозабірної споруди річкового міського водопроводу
- •3.4.3 Технологія і автоматизація систем водовідведення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.5 Система «Розумний будинок» («Інтелектуальний будинок»)
- •3.5.1. Опис систем «Розумний будинок»
- •3.5.2. Класифікація функцій систем керування «Інтелектуальним будинком»
- •3.5.2.1. Система керування електроживленням і освітленням Керування освітленням
- •Керування енергозбереженням
- •Керування рівнями освітлення у всіх кімнатах
- •Імітація присутності хазяїв (охоронна функція)
- •«Світло, що стежить»
- •Керування шторами і жалюзі з електроприводом
- •3.5.2.2. Система аудіо-відеотехніки «Мультирум»
- •Система прийому ефірного та супутникового телебачення
- •Прийом/передача цифрових потоків даних (Internet)
- •Керування відображенням з відеокамер
- •Система домашнього кінотеатру
- •Керування всіма пристроями домашнього кінотеатру
- •Автоматичне керування екраном і шторами затемнення
- •3.5.2.3. Система управління «Інтелектуальним будинком»
- •Керування всіма системами через Інтернет
- •Керування усіма системами з будь-якого комп'ютера в будинку
- •3.5.3. Система охорони будинку
- •3.5.4. Система відеоспостереженя
- •3.5.5. Система автоматизації життєзабезпечення будинку Система вентиляції і кондиціонування повітря
- •Система опалення (в т.Ч. «Тепла підлога»)
- •Керування опаленням в залежності від пори року і доби
- •Система холодного і гарячого водопостачання
- •3.5.6. Система метеорологічного контролю
- •Система обслуговування території
- •3.5.7. Функції зв’язку
- •Керування функціями «Розумного будинку» тоновими сигналами
- •«Sim-Sim» контроль
- •Керування доступом з будь-якого комунікаційного пристрою
- •Використання безконтактних карт
- •Бездротове управління
- •Керування із сенсорної панелі
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6. Муніципальний транспорт
- •3.6.1. Розробка розкладу руху на міських маршрутах
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.2. Планування роботи водіїв і кондукторів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.3. Складання наряду водіїв на роботу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4. Диспетчерський облік
- •3.6.4.1. Внутрішньо-паркова диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.2. Лінійна диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.3. Автоматичні системи диспетчерського управління (асду) транспортом
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.5. Моніторинг транспортних одиниць
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.6. Загальні відомості про gps (Global Positioning System)
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.7. Збір інформації про місцезнаходження транспортних засобів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7. Пожежна та охорона сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.1. Загальні принципи побудови систем пожежної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.2. Загальні принципи побудови систем охоронної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Структура системи автоматичної пожежної сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Глосарій
- •Список використаних літературних джерел
Лінії зв’язку
У системах передачі інформації і в системах телемеханіки зокрема основним елементом є лінія зв'язку. Саме в лінії зв'язку передаваний сигнал піддається найбільшим спотворенням за рахунок дії природних (а іноді і штучно створених) перешкод або шумів від різних джерел.
Рівень
шумів в лінії зв'язку прийнято
характеризувати відношенням потужності
сигналу до потужності шуму:
(у децибелах).
Звичайно на виході ліній зв'язку це відношення складає 20 - 30 дБ.
По степені проходження по лінії зв'язку, потужність сигналу за рахунок активних втрат зменшується, тобто лінія зв'язку вносить певне загасання. Загасання чисельно означає, в скільки разів зменшується потужність сигналу при його проходженні по лінії зв'язку певної відстані.
Для вимірювання загасання використовують логарифмічну одиницю відношення - непер (Нп). Загасання 1 Нп/км означає, що потужність сигналу при проходженні 1 км зменшується в е = 2,72 разів. Чим менше загасання лінії зв'язку, тим на більшу відстань можна передати по ній сигнал без додаткового підсилення, тобто тим більша дальність дії лінії зв’язку.
Як рівень
шумів, так і загасання лінії зв'язку не
однакові на різних частотах. Тому для
передачі сигналів вибирають такі
діапазони частот, на яких потужність
шумів і загасання лінії зв'язку мають
мінімальні значення. Діапазон частот,
в якому забезпечується передача сигналів
при заданому рівні шумів і загасанні,
називається смугою пропускання (
)
лінії
зв'язку.
В основному лінія зв'язку характеризується інформаційними параметрами і перш за все пропускною спроможністю.
Під пропускною спроможністю розуміють ту максимальну кількість інформації, яку можна передати по лінії зв'язку в одиницю часу без помилок. По формулі Шеннона пропускна спроможність обчислюється:
.
Таким чином, для збільшення пропускної спроможності лінії зв'язку необхідно розширювати смугу пропускання ( ), збільшувати потужність сигналу Рс і знижувати потужність шуму Рш.
Розглянемо основні види ліній зв'язку. Практично у всіх системах телемеханіки використовуються електричні лінії зв'язку, в яких для передачі повідомлень використовуються електромагнітні коливання. Для підводного зв'язку і управління знаходять застосування акустичні лінії зв'язку. Електричні лінії зв'язку прийнято ділити на дві великі групи: дротові і бездротові. Дротові лінії зв'язку, у свою чергу, можна розділити на повітряні і кабельні лінії.
Повітряні лінії зв'язку є сталевими, мідними або біметалевими дротами, які за допомогою ізоляторів кріпляться до опор. Рівень шумів і загасання в таких лініях досить високі, тому смуга пропускання їх не перевищує (150 -160 кГц). Надійність повітряних ліній також низька.
Значно вищими параметрами мають підземні кабельні лінії зв'язку. Смуга пропускання симетричних кабельних ліній досягає 1 МГц, а коаксіальних - 50 МГц і більше. Завдяки широкій смузі пропускання і високої надійності кабельні лінії все частіше застосовуються для створення дальніх ліній зв'язку, хоча вартість їх порівняно висока. Для компенсації загасання сигналу при передачі його на великі відстані через кожні декілька десятків кілометрів в лінію включають проміжні підсилювачі. У перспективі в кабельних лініях зв'язку можливе використовування оптичного діапазону за рахунок застосування лазерів і волоконної оптики. Це різко підвищить смугу пропускання кабельних ліній.
Для зниження вартості телемеханічних систем, як лінії зв'язку можна використовувати лінії, призначені для інших цілей. Так, широке застосування для передачі сигналів телемеханіки знаходять лінії електропередачі. Такі лінії, окрім своєї основної функції - передачі електричної енергії постійного або змінного струму промислової частоти 50 Гц, передають сигнали телемеханіки на частотах від 30 до 500 кГц. Для цього використовують спеціальну апаратуру під'єднування і обробки. Як лінії зв'язку в телемеханіці використовують також контактні мережі для електричного транспорту.
Для передачі телемеханічних сигналів на великі відстані для управління рухомими об'єктами і в космічних системах застосовують бездротові лінії: радіо і лазерні лінії зв'язку.
Для передачі сигналів телемеханіки по радіолініях використовують діапазон дециметрових хвиль (від 300 до 3000 МГц), в якому достатньо низький рівень шумів. Для збільшення дальності дії і зменшення впливу перешкод в передавачах і приймачах радіоліній використовують гостронаправлені антени. Радіохвилі дециметрового діапазону можуть використовуватися практично тільки в межах прямої видимості, яка обмежена кривизною земної поверхні. Тому при передачі сигналів на велику відстань використовують радіорелейні лінії. Між передавачем і приймачем через кожні 40 - 60 км встановлюють проміжні пункти ретрансляції. У цих пунктах виробляється прийом сигналу, відділення його від перешкод, підсилення і подальша передача. Все частіше як пункти ретрансляції використовують штучні супутники Землі.
Величезними
можливостями володіють лазерні лінії
зв'язку, в яких може використовуватися
надзвичайно широкий діапазон частот -
від радіохвиль до видимого світла
.
Випромінювання цього діапазону досить
швидко затухають в земній атмосфері,
тому застосування бездротових лазерних
ліній зв'язку найбільш перспективне
для космічних систем, а в земних умовах
- при відстанях не більше декількох
десятків кілометрів.
Пристрої телемеханіки можуть займати, або абонувати, канали постійно або лише на час передачі сигналу. У першому випадку канал називається виділеним, в другому - комутованим. Залежно від можливого напряму передачі розрізняють канали симплексні (сигнали передаються в одному напрямі), дуплексні (можлива передача в обох напрямах одночасно) і напівдуплексні (напрям передачі може бути змінене у будь-який момент часу).
Використовування стандартних каналів зв'язку, природно, вимагає уніфікації і стандартизації, як самих телемеханічних пристроїв, так і сигналів, що несуть інформацію.