Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції (без рисунків).doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
951.81 Кб
Скачать

7.4. Друга група теорій маслоутворення, їх сутність та недоліки.

Першою звернула увагу на значення поверхневих явищ для процесу збивання вершків А. Покельс в 1902 р. На відміну від О. Рана вона вважала, що агрегація жирових кульок не у об’ємі пінної стінки, а на поверхні поділу вершки-повітря. Багато із положень А. Покельс про роль поверхневих явищ у процесах маслоутворення знайшли підтвердження і використання при дослідженнях Н. Кінга. Було виявлено появу та зникнення описаних нею трьохфазної границі жир-плазма-повітря на поверхні молока, утворення рідкої жирової плівки на поверхні та ін.

Кавітаційна теорія В. Суркова (примикає до гідродинамічної теорії). Згідно з кавітаційною теорією потоки вершків у ємності рухаються із різною швидкістю. При певній швидкості в рідині відбувається розрив і утворення пустот. Це створює нові поверхні поділу вершки-повітря, на яких безперервно концентруються жирові кульки. На пустоти обрушуються потоки рідини, що носить характер гідравлічного улару. Жирові кульки оплавляються та з’єднуються оплавленими поверхнями утворюючи грудочки жиру.

Недоліки теорії:

  • розпливчато пояснюється механізм втрати жировими кульками оболонок і утворення частинок, при цьому не враховуються флотаційні теорії.

Колоїдно-хімічна теорія М. Казанського. При фізичному дозріванні вершків частина жиру в жирових кульках твердіє. Це призводить до їх деформації. Знижується негативний електричний заряд адсорбційних оболонок жирових кульок, зменшується їх стійкість. На оболонках з’являються тріщини. Через них просочується рідкий жир. Він сприяє комкуванню жирових кульок. Жирові кульки з цілісними оболонками переходять у маслянку.

Флотаційна теорія А. Білоусова основана на його численних дослідженнях. У процесі перемішування вершків у масловиготовлювачі, у них впрацьовується повітря, дрібні бульбашки якого розподіляються по всьому об’єму. Наявність поверхнево активних речовин (білків) перешкоджає руйнуванню повітряних кульок. У перші 5-10 хв. сколочення впрацьовується повітря до 90 % об’єму вершків. Бульбашки повітря стикаються із жировими кульками, внаслідок чого ліпопротеїновий комплекс переходить на поверхню бульбашок. Кульки жиру втягуються всередину де втрачають свою оболонку. Поверхня жирових кульок, що залишаються на зовні піни залишаються неушкодженими. При перемішуванні пінні бульбашки руйнуються, а жирові кульки злипаються і утворюють пластину (поверхневий конгломерат). Ці утворення втягуються бульбашкою, оболонки знімаються, утворення злипаються, утворюється вторинний конгломерат. Процес продовжується до тих пір, доки не утворюється масляне зерно. Досягнувши певних розмірів конгломерати перестають стабілізувати піну і вона швидко руйнується.

Недоліки теорії:

  • процес розглядається схематично і односторонньо – із точки зору колоїдної хімії, а механічні процеси випускаються. Дана теорія прийнята для маслоутворювачів періодичної дії.

Термодинамічна теорія – основа маслоутворення, запропонована Ю.Ф. Глаголевим. Вона заснована на руйнуванні оболонок жирових кульок за рахунок преходу оболонок з поверхні жирових кульок в плазму при утворенні у вершках піни. Другий принцип висунутий Ю.Ф. Глаголевим, заключається в необхідності попереднього підвищення ступеню дисперсності. На основі цього принципу стверджується, що у масловиготовлювачі безперервної дії спочатку проходить подрібнення жирових кульок і лише потім настає їх агрегація. Це спотворює фізичну суть процесу збивання у масловиготовлювачах безперервної дії.