- •Предмет, метод I завдання курсу
- •1.2. Поняття і завдання дисципліни «Економіка природокористування»
- •1.4. Навколишнє природне середовище як об'єкт пізнання
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Відмінності раціонального і нераціонального природокористування
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 4 ресурсозбереження й ефективність використання вторинних ресурсів
- •6.2. Роль науково-технічного прогресу (нтп) у ресурсозбереженні
- •6.3. Еколого- економічні пріоритети у вирішенні проблеми відходів
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 5 економічна ефективність природоохоронних заходів
- •7.2. Особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів
- •7.3. Класифікація збитків та їх характеристика
- •Елементи додаткових витрат через забруднення навколишнього природного середовища
- •7.4. Механізм формування економічного збитку
- •7.5. Методика розрахунку економічного збитку
- •7.6. Економічна ефективність природоохоронних заходів
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 8 фінансово-економічний механізм природокористування
- •8.1. Механізми реалізації еколого-економічної політики
- •8.2. Економічні інструменти екологічної політики
- •8.3. Плата за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 9 принципи екологічного законодавства україни та економіко-екологічна відповідальність
- •9.1. Історичні аспекти розвитку екологічного законодавства України
- •9.2. Міжнародний досвід екологічного законодавства
- •9.3. Поняття і система екологічного законодавства України
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
6.2. Роль науково-технічного прогресу (нтп) у ресурсозбереженні
Раціоналізація використання ресурсів природи — один із найважливіших аспектів підвищення соціально-
Наприклад, Угорщина припинила виробництво засобів захисту рослин і мінеральних добрив (завозить їх з України), тому що заходи щодо зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище обійшлися б дорожче.
економічної ефективності народного господарства. Зростання випуску кінцевої продукції повинне поєднуватися зі зменшенням обсягу ресурсів, що витрачаються на її одиницю.
Низький рівень використання відходів (у середньому 10-15%) призводить до їх нагромадження (до теперішнього часу в Україні накопичено більше 4,3млрд.т відходів, у тому числі 17,5 млн.т високотоксичних відходів 1 і 2 класу небезпеки).(6,1)
Перехід економіки України до маловідходних та безвідходних виробництв. У її рамках науково-технічний прогрес дозволяє повніше використовувати сировинні ресурси в основних технологічних процесах.
Згідно з рішенням Європейської економічної комісії ООН і Декларацією про маловідходні й безвідхідні технології, що прийнята в 1979 р. на Нараді з питань загальноєвропейського співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища, безвідхідна технологія являє собою практичне застосування знань, методів і засобів для того, щоб у рамках потреб людини забезпечити найбільш раціональне використання природних ресурсів та захист навколишнього середовища.
Таким чином, безвідхідна технологія - метод виробництва, у межах якого вирішується подвійне завдання: раціональне використання сировини, зниження обсягів викидів забруднюючих речовин чи викидів у навколишнє середовище.
Перший ступінь переходу до безвідходних технологій припускає мінімальні витрати сировини й матеріалів на одиницю продукції.
Другий ступінь забезпечує теоретичний і технічно досягнутий мінімальний обсяг відходів унаслідок використання відходів як вихідної сировини. Другий ступінь переходу до безвідхідних технологій припускає використання різних відходів і побічних продуктів - їх перетворення у вихідну сировину для вироблення корисних виробів. Нині на кожного жителя Землі щорічно добувається близько 20 т сировинних ресурсів, з яких тільки кілька відсотків переходять у кінцевий продукт, а інша маса перетворюється у відходи.
Третій ступінь переходу до безвідхідних технологій повинен полягати у створенні замкнутої системи виробництва і споживання. Мова йде про замкнуті цикли випуску продукції й її використання, які повністю утилізують основну сировину і не виробляють відходи, що виходять за межі циклу.
Основні принципи створення безвідхідних виробництв полягають у комплексному використанні сировини, створенні принципово нових й удосконалюванні технологій, створенні замкнутих водо- і газозворотних циклів, кооперуванні підприємств і створенні територіально-виробничих комплексів.
1. Комплексне використання сировини. Відходи виробництва — це невикористана або недовикористана з тих або інших причин частина сировини. Тому проблема комплексного використання сировини має велике значення як з погляду екології, так і з погляду економіки.
Необхідність комплексного використання природних ресурсів диктується, з одного боку, темпами зростання обсягів промислових виробництв, що забруднюють навколишнє середовище, а з іншого боку - необхідністю ощадливого їх витрачання, оскільки запаси основної мінеральної сировини обмежені, а ціни на неї безупинно зростають. Ціни майже на всі сировинні матеріали зросли більш ніж у 2 рази. У свою чергу, зростання цін прискорює впровадження й розробку маловідходних і безвідхідних виробництв, оскільки розширюються межі їх економічної рентабельності.
Джерелами відходів є:
- домішки в сировину, тобто компоненти, що не використовуються в даному процесі для одержання готового продукту;
- неповнота протікання процесу, залишок корисного продукту в сировині;
- побічні хімічні реакції, що призводять до утворення невикористовуваних речовин.
Раціональне комплексне використання сировини дозволяє зменшити кількість недовикористаних речовин, збільшити асортимент готових продуктів, випускати нові продукти з тієї частини сировини, що раніше ішли у відходи.
Із мідевміщувальних руд, до складу яких входять 25 елементів, витягається 21 елемент. Із поліметалевої сировини витягають 18 елементів і одержують більше 40 видів товарної продукції. Частка корисних елементів, що береться з природної сировини в кольоровій металургії, - одна з найвищих і досягає 80%. Підвищення виходу продукту на кожній стадії процесу призводить до зменшення кількості відходів і збільшення комплексного використання сировини. Радикальний засіб проти протікання побічних реакцій - зміна технології.
2. Створення принципово нових і удосконалювання дієвих технологій (схем). Це надзвичайно важливий етап у технології. Наприклад, в основу створення атомної промисловості покладено принципи, що виключають забруднення навколишнього середовища або значно знижують його. У чорній металургії створено нову технологічну схему, що дозволяє скоротити забруднення середовища - пряме відновлення заліза.
3. Створення замкнутих водо- і газозворотних циклів. Із позицій екологічної безпеки і надійності не менш важливим є завдання щодо створення замкнутих водо- і газозворотних циклів. Наприклад, на виробничому підприємстві ВП «Тулачермет» організовано замкнутий газооборотний цикл, розроблений для виробництва суперфосфатних та інших фосфорних добрив, що дозволяє уникнути забруднення навколишнього середовища фторидами.
4. Кооперування підприємств, створення територіально-виробничих комплексів. У більшості випадків відходи одного виробництва є сировиною для інших виробництв. У зв'язку з цим пропонується сам термін «відходи» замінити на «продукти незавершеного виробництва». При цьому основне завдання полягає у пошуку можливостей для застосування продуктів незавершеного виробництва в інших виробництвах або галузях народного господарства, що могли б будувати свою діяльність на них як на вторинних матеріальних ресурсах. Наприклад, у Бразилії з відходів виробництва цукрового очерету одержують спирт, що використовується як паливо для двигунів внутрішнього згоряння.
Велика робота проводиться в різних країнах зі створення так званих «банків відходів», тобто систематизуються відходи різних галузей промисловості, наприклад хімічних, нафтохімічної галузей, металургії.
Найбільш сприятливі можливості для міжгалузевого кооперування складаються в умовах територіально-виробничих комплексів (ТВК). Найефективніший тип організації виробництва - сполучення міжрайонної спеціалізації з внутрішньорайонною кооперацією.
У межах розвитку науково-технічного прогресу особлива увага приділяється утилізації.
Утилізація - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів [3].
Визначають п'ять напрямів утилізації:
1. Утилізація побутових відходів.
2. Утилізація викидів в атмосферу.
3. Утилізація промислових .
4. Утилізація стічних вод.
5. Утилізація тепла, газів, що відходять.
Проблема з утилізацією відходів стає все гострішою в екологічному і соціальному аспектах нашого буття. У той же час це й економічна проблема. З відходів можна одержувати папір, пластмаси, полімерні матеріали, метал, скло та багато інших матеріалів.
Тому на сучасному рівні розвитку України НТП повинен розвиватися в напрямі удосконалювання самої технології, а не розробки різних очисних споруд. Ресурсномісткі, забруднюючі технології не мають нічого спільного з НТП. Технології майбутнього повинні забезпечити таке:
чистоту продукції і навколишнього середовища;
ефективність використання ресурсів;
достатнє виробництво енергії при її максимально ощадливому використанні;
раціональне використання землі;
високу інформативність;
мінімальну можливість помилок.
Для переходу до технологій майбутнього необхідно забезпечити екологі-зацію свідомості людей і виробництва.