- •Предмет, метод I завдання курсу
- •1.2. Поняття і завдання дисципліни «Економіка природокористування»
- •1.4. Навколишнє природне середовище як об'єкт пізнання
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Відмінності раціонального і нераціонального природокористування
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 4 ресурсозбереження й ефективність використання вторинних ресурсів
- •6.2. Роль науково-технічного прогресу (нтп) у ресурсозбереженні
- •6.3. Еколого- економічні пріоритети у вирішенні проблеми відходів
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 5 економічна ефективність природоохоронних заходів
- •7.2. Особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів
- •7.3. Класифікація збитків та їх характеристика
- •Елементи додаткових витрат через забруднення навколишнього природного середовища
- •7.4. Механізм формування економічного збитку
- •7.5. Методика розрахунку економічного збитку
- •7.6. Економічна ефективність природоохоронних заходів
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 8 фінансово-економічний механізм природокористування
- •8.1. Механізми реалізації еколого-економічної політики
- •8.2. Економічні інструменти екологічної політики
- •8.3. Плата за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тема 9 принципи екологічного законодавства україни та економіко-екологічна відповідальність
- •9.1. Історичні аспекти розвитку екологічного законодавства України
- •9.2. Міжнародний досвід екологічного законодавства
- •9.3. Поняття і система екологічного законодавства України
- •Питання та завдання для обговорення
- •Завдання
- •Рекомендовані теми рефератів
Питання та завдання для обговорення
1. Що таке антропогенні зміни? Наведіть приклади.
2. Яка наука називається "природокористуванням"?
3. Коли природокористування раціональне, а коли нераціональне?
4. Які характерні риси раціонального (оптимального) природокористування? 5/Які показники характеризують основні елементи раціонального природокористування?
6. Наведіть приклади нераціонального природокористування.
7. У чому суть економічного механізму природокористування?
8. Які основні цілі дисципліни "Економіки природокористування"?
9. Що таке дисципліна "Економіка природокористування"?
10. Чому дисципліна "Економіка природокористування" є міждисциплінарною?
11. Поясніть, що є предметом та об'єктом дисципліни "Економіка природокористування"?
12. Які завдання вирішує "Економіка природокористування"?
13. У чому сутність екологічної освіти?
14. Наведіть аргументи, що підтверджують необхідність екологічних знань.
15. Що таке біосфера? Перелічіть її складові.
16. Розкрийте зміст і значущість кожної складової біосфери.
17. Що таке ноосфера?
Завдання
Завдання 1
Складіть порівняльну таблицю відмінностей раціонального і нераціонального природокористування.
Таблиця 1
Відмінності раціонального і нераціонального природокористування
Напрями природокористування |
Раціональне природокористування |
Нераціональне природокористування |
1 .Використання |
|
|
2.Охорона |
|
|
3.Відтворення |
|
|
Завдання 2
При розгляді проблем навколишнього природного середовища треба керуватись простими вимогами екологічної моралі:
- кожний вид рослин, тварин, птахів та мікроорганізмів є рівноправним;
- природне право на життя, повну особисту свободу і визнання цього іншими — людьми, тваринами, рослинами;
- не допускати порушення гармонії природи, повне відновлення якої неможливе.
Поясніть, як ви розумієте ці вимоги. Доповніть ці вимоги екологічної моралі.
Завдання З
Кожна країна вирішує проблеми екології, спираючись на міжнародний досвід. До важливих документів, що формують міжнародні екологічні керівні принципи, які є основою для екологічної політики та створюють фундамент для відповідної діяльності, належить "Декларація про навколишнє середовище та розвиток"( Ріо-де-Жанейро).
- Прочитайте основні принципи Декларації.
- Поясніть з коментарем кожний принцип.
- Які принципи, на вашу думку, пріоритетні для України? Чому?
Рекомендовані теми рефератів
Сучачний стан природокористування.
Характеристика завдань «Економіки природокористування».
Формування екологічної культури в різних країнах світу.
Практичне значення біосфери та її елементів.
Тема 4 ресурсозбереження й ефективність використання вторинних ресурсів
Поняття, класифікація і проблема відходів у контексті переходу до екостійкого розвитку
Постійним і звичним атрибутом нашого буття став загрозливий стан навколишнього середовища.
Загальний обсяг накопичених в Україні відходів складає - 23-25 млрд. т. Додатково до цього щорічно у водоймища. України скидаються понад 1 м3 стічних вод без будь-якого очищення. Нині доводиться з прикрістю констатувати, що після прийняття Закону України "Про відходи" з метою істотного оздоровлення екологічної (і не тільки) ситуації в нашій країні, майже нічого не зроблено для його реалізації.
Законодавство про відходи складається з законів України "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про металобрухт", Кодексу України про надра та інших нормативно-правових актів.
Відходи (Закон України "Про відходи", ст.1) - будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [3].
Небезпечні відходи - відходи, які мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, що створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища й здоров'я людини і потребують спеціальних методів та засобів їхнього використання.
Із розвитком промисловості у відходах все більшу частку стали займати штучні компоненти. Стрибкоподібна якісна зміна відходів відбулося в XIX -XX ст. у зв'язку зі створенням великої промисловості й насамперед хімічних виробництв, що випускають штучні матеріали, які у природному циклі не функціонують.
Класифікація видів
А. Відходи з природних матеріалів (BUM): харчові (гниючі) відходи; відходи медичних, лікувальних, науково-дослідницьких організацій, у тому числі хірургії та стоматології, а також, можливо, відходи лікувальних ветеринарних установ.
Полімерні відходи з природних матеріалів, у тому числі відходи деревини, картону, целюлозно-паперові, обгорткові матеріали.
Б. Виробничі відходи: металеві відходи; відходи відпрацьованих хімічних джерел струму; бій скла і склопосуду.
Відходи полімерних матеріалів синтетичної хімії, у тому числі гума, гумо-вотехнічні вироби та всі обгорткові матеріали і полімерна тара з продуктів синтетичної хімії.
Особлива категорія відходів (головним чином, промислових) - це радіоактивні відходи (РАВ), що утворюються при видобутку, виробництві й використанні радіоактивних речовин в якості пального для атомних електростанцій транспортних засобів (наприклад, атомних підводних човнів) та інших цілей.
Відходи - невикористовуванні для виробництва даної продукції окремі компоненти сировини чи речовини, які виникають у ході технологічних процесів, що не піддаються утилізації в даному виробництві.
Проблема відходів. Рівень використання ресурсів, насамперед невідновлюваних первинних природних ресурсів, на душу населення є одним із головних індикаторів екостійкого розвитку країни. В Україні рівень фактичних витрат невідновлюваних сировинних матеріалів (чавуну, цементу й мінеральних добрив) на душу населення в 1990 р. був в 1,8 - 4,2 рази вищий від середнього псказника для 12 країн Європейського Союзу (ЄС-12) і в 5,7-19,4 рази більший від с зредньоєвропейських орієнтирів екостійкості для цих матеріалів. Фактичні іоказники витрат названих ресурсів перевищували орієнтири екостійкості в середньому в 9 разів.
Унаслідок багаторічного неефективного використання ресурсів утворилася величезна маса відходів, насамперед промислових. Ця маса матеріалів мало використовувалася (за поодинокими винятками, наприклад, металобрухт) і нагромаджувалася.
Сьогодні Україна посідає одне з перших місць у світі за масштабом, гостротою і складністю проблеми відходів. Промисловість, будівництво і галузі обслуговування мають надзвичайно високі показники відходності. Енергоміст-кість $ 1 ВВП в країні перевищує показники для найбільш розвинених країн більше ніж у 12 разів. Близько 80% цієї величини визначалася високою відходні-стю виробництва і тільки 20% - його прямою питомою енергоємністю, яка була залежно від виду виробництва в 1,3-6 разів більшою від аналогічних виробництв передових країн.
Промисловість України практично виробляє відходи (98% від первинної сировини), а не товарну продукцію. При цьому на кожну тонну відходів припадало 0,6-0,8м3 стічних солоних вод [12].
Незважаючи на промисловий спад, у країні щорічно утворювалося понад 1,6 млрд. т промислових відходів. їх щорічно нагромаджується близько 1,5 млрд.т. До цього потрібно додати більше як 2 млн.т відходів, що викидаються в атмосферу і що скидаються у водне середовище.
Поряд із збільшенням питомої матеріаломісткості виробництва виключно за рахунок скорочення його обсягів щорічна маса промислових відходів досягла 30 т/особу. Цей показник перевищував показник, наприклад, для США в 7 разів, для Німеччини майже в 38 разів, для Великої Британії — в 11 разів, для Фінляндії - в 47 разів.
Токсичні відходи. За офіційними даними в складі промислових відходів щорічно утворюються 100-130 млн.т токсичних відходів, а за уточненою оцінкою - близько 350 млн.т. З них близько 9 млн.т (або 3,2 млн.т за офіційними даними) складають найбільш небезпечні відходи перших трьох класів небезпеки. (В Україні прийнята класифікація відходів за 4 класами небезпеки - надзвичайно і дуже небезпечні, небезпечні і малонебезпечні. Загальнодержавним обов'язковим стандартом визначений список відходів за їх уніфікованою технічною номенклатурою назв, що віднесені до кожного з названих класів).
В Україні токсичних відходів утворювалось, за офіційними даними, близько 2519 кг/особу (у 59 та 239 разів більше, ніж у Великій Британії та Фінляндії відповідно), або 215 т/км2 (в 59 та 39 разів більше, ніж у Великій Британії та Фінляндії відповідно) [12].
Радіоактивні відходи (РАВ). У хвостосховищах підприємств для збагачення уранової руди нагромаджено більше як 84 млн.т радіоактивних відходів (РАВ) (активністю біля 140 тис. Кю). Кілька найбільших сховищ таких відходів розташовано у містах Жовті Води і Дніпродзержинськ. У кожному із сховищ міститься 14-30 млн.т відходів радіоактивністю 40-75 тис.Кю.
З кількістю промислових відходів, які щорічно утворюються, частка тих, що використовується, навіть за оптимістичною оцінкою, не перевищує 4%, зокрема використовуються тільки 3% різних гірничих відходів, майже 7% - відходів нафти, близько 1% - нафтошлаків, близько 18% - відходів мастильних рідин, близько 4% - металургійних шлаків. Токсичні відходи 1-3 класів небезпеки в середньому були використані менше як на 15%, а їх знешкодження знаходилося в межах 0,4% [12].
Тверді побутові відходи. За офіційними даними, щорічно утворюється близько 11 млн.т твердих побутових відходів (ТПВ) або 0,3-0,5 т твердих побутових відходів на душу населення (у промислових регіонах і у великих містах ця величина досягає 0,9-1,2 т, що перевищує в 2,5-3 рази санітарні норми (0,2-0,3 т/особу за рік)). У них міститься біля 3,3 млн.т паперу й картону, 0,6 млн.т текстильних матеріалів, біля 0,7 млн.т полімерів, біля 4,4 млн.т харчових відходів, 0,6 млн.т чорних і кольорових металів, 0,8 млн.т скла. У середньому використовується не більше як 20% маси твердих побутових відходів, що щорічно утворюються. Обсяг накопичених твердих побутових відходів визначити складно через відсутність даних з інвентаризації звалищ і полігонів. За досить приблизною оцінкою він перевищує 60 млн.т [12].
Основними причинами великого утворення обсягів твердих побутових відходів є висока відходність усіх процесів забезпечення життєдіяльності, низька якість споживчих товарів і обслуговування, велика кількість одноразової тари і упаковки, що імпортується разом із товаром, низька частка багаторазової тари й упаковки.
Солоні води. В Азовське і Чорне моря щорічно скидається через річки біля 140 млн.м3 солоних вод із дренажів шахт і кар'єрів, з них із району Кривого Рогу - біля 80 млн.м3 і Донецького басейну - близько 50 млн.м3.
Середня солоність шахтних вод досягає 20-23 г/л. Солоність вод з глибоких шахт перевищує 90 г/л (у 3 рази більше, ніж у морській воді). Усього близько 30 млн.м3 вод мають солоність більшу ніж у морській воді.
Зі стічними водами в моря скидається не менше як 1,5 тис.т нафтопродуктів, 2 тис.т хлоридів, 60 тис.т нітрату, 70 тис.т органічних речовин, кілька тисяч тонн солей цинку, хрому та інших металів.
Зберігання відходів. Під звалищами, відвалами, відходо- і хвостосховища-ми зайнято більше ніж 180 тис га. Із них біля 4 тис. га було під врахованими звалищами і полігонами твердих побутових відходів.
На території країни існує більше 4,4 тис. звалищ, полігонів і сховищ відходів. У їх числі було більше як 2,7 тис полігонів для зберігання промислових відходів із загальним обсягом біля 2 млрд.м3 (за офіційними даними). Близько
66% цих полігонів з різних причин не відповідають санітарно-гігієнічним і технічним нормам безпеки (наприклад, немає надійної гідроізоляції, не забезпечуються розміри санітарно-технічної зони, відсутні необхідні шляхи для під'їзду транспорту). У більше ніж 4,7 тисячах складів і 119 централізованих державних сховищах складовані пестициди. Як правило, ці місця зберігання відходів не відповідають нормам безпеки. Із загального числа сховищ і звалищ біля 2,2 тис. з них є санкціонованими, а інші є "дикими" звалищами. У сільській місцевості частка несанкціонованих звалищ в загальній їх кількості перевищує 85%.
Понад 80% місць складування і накопичення відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки і перебувають в незадовільному стані.
Разом із тим відходи можуть бути величезним, надійним і високорентабельним джерелом різноманітних матеріальних ресурсів.