де Ч- кількість робітників складу, чол.

- собівартість переробки 1 тонни вантажу — сукупність витрат живої та уречевленої праці на складі, що свідчить про ефективність тех­нологічного процесу. Вона визначається за такою формулою:

де: Q_доб — добовий об'єм зберігання вантажу;

Т₃ - термін зберігання вантажу, дні.

Термін зберігання вантажу на складах загального користування за­звичай не повинен перевищувати 15 днів, а на інших складах він зале­жить від характеру підприємства і встановлених норм товарних запасів.

На деяких складах добовий об'єм зберігання може бути меншим від загального об'єму вантажу Qзаг, який надійшов на адресу складу протя­гом доби . Наприклад, вантажі, прибуваючі на залізницю, можуть

INCLUDEPICTURE "media/image2.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image3.jpeg" \* MERGEFORMAT

де, Вексп - річні експлуатаційні витрати з переробки вантажів, грн.;

Вр - річний вантажооборот складу, т;

- рівень механізації складських робіт визначається як відношення об­сягу механізованих робіт до загального обсягу виконуваних на складі робіт:

INCLUDEPICTURE "media/image4.jpeg" \* MERGEFORMAT

- ємність складу залежить від добового об'єму і прийнятого терміну зберігання вантажу [26, с.305]:

INCLUDEPICTURE "media/image5.jpeg" \* MERGEFORMAT

де: Вмех —обсяг механізованого вантажообороту, т;

Взаг — загальний обсяг переробленого складом вантажу, т;

- окупність капітальних вкладень — визначається відношенням загаль­ного обсягу капітальних вкладень (К) до середнього річного при­бутку (Пр):

INCLUDEPICTURE "media/image6.jpeg" \* MERGEFORMAT

відправлятися до отримувачів, минувши склади станції. Відношення добового об'єму складського зберігання до загального об'єму вантажів, які надійшли за добу на адресу складу, називається коефіцієнтом скла­дування:

INCLUDEPICTURE "media/image7.jpeg" \* MERGEFORMAT

- загальна площа складу F_ск складається з корисної площі F₁ якій безпосередньо складається вантаж, і допоміжної площі F₂, необхідної для пристроїв, проходів і потягів, установки вантажно-розвантажуваль- них механізмів і т.д.:

Величина допустимого навантаження визначається конструкцією будівлі, в якому розташований склад, і кількістю його поверхів. З підви­щенням поверху допустиме навантаження на 1 м² знижується.

INCLUDEPICTURE "media/image9.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image10.jpeg" \* MERGEFORMAT

де: h - висота складування вантажу (висота штабеля), м;

f - об'ємна вага вантажу, т/м³.

Якщо зберіганню підлягають вантажі малих розмірів, вантажі непра­вильної форми або вантажі в упаковці, яка не витримує тиску при укла­данні в штабеля, то застосовують стелажний спосіб зберігання.

Стелажне устаткування поділяється на такі типи:

• поличні і клітинні стелажі і їх різновиди (палково-клітинні, ящи­ки, ящик-клітинні і т. д.);

• засіки для зберігання сипучих матеріалів;

• вертикальні і пірамідальні стійки і консольні стелажі для зберіган­ня довгомірних лозин або листових матеріалів;

• спеціальні стелажі для зберігання балонів із скрапленим газом і бочок з рідинами.

Розміри площі складу можуть бути визначені декількома способами. Перший спосіб розраховується за відомими навантаженнями. Корисну площу при цьому визначають залежно від місткості складу і навантажен­ня на 1 м²:

INCLUDEPICTURE "media/image11.jpeg" \* MERGEFORMAT

Загальна площа складу може бути визначена також способом елемент­них майданчиків для штабелів або стелажів. При цьому способі вироб­ляється розміщення в плані штабелів або стелажів. Встановивши розмір елементного майданчика і кількість стелажів, визначають розміри загаль­ної площі складу.

На рис.5.5 показані схема розташування штабелів або стелажів і відстань між ними. Ці відстані (а, b₁ , b ₂) залежать від прийнятої схеми механізації, умов зберігання вантажів, габаритних розмірів підйомно-транспортного устаткування.

Площа елементного майданчика буде рівна:

INCLUDEPICTURE "media/image13.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image14.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image15.jpeg" \* MERGEFORMAT

Робота складів характеризується наступними показниками:

• середньою кількістю вантажів одноразового зберігання Q_cyr;

• річною виробничою програмою щодо складських операцій зберігання Q_рік;

• коефіцієнтом оборотності вантажів на складі К;

• пропускною спроможністю складу ∑ Q.

Середню кількість вантажів одноразового зберігання обчислюють за формулою:

Q_сут =F₁ * P = F_ск * ηP

де η — коефіцієнт використання площі складу, тобто відношення корисної площі до загальної.

Річна виробнича програма по складських операціях зберігання Q_рік залежить від середньої кількості вантажів одноразового зберігання і кількості днів роботи складу за рік Д_р.:

INCLUDEPICTURE "media/image16.jpeg" \* MERGEFORMAT

Користуватися цим варіантом рекомендується для розрахунку площ при штабельному або стелажному способі зберігання.

Площу складу можна визначити і за способом заповнення кубатури. При цьому спочатку розраховують загальну корисну кубатуру складу У залежно від об'ємної ваги складованого вантажу і можливого заповнен­ня цим вантажем, а потім залежно від висоти складування визначають площу складу:

INCLUDEPICTURE "media/image17.jpeg" \* MERGEFORMAT

Коефіцієнт оборотності вантажів на складі залежить від продовжен­ня прийнятого терміну зберігання вантажів Т_х і кількості днів роботи складу:

Тести для самоконтролю

1. За асортиментом товарів склади класифікують на:

   1. Відкриті, напівзакриті, закриті.

   2. Сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичувальні.

   3. Універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, змішані.

   4. Автоматизовані, з комплексною механізацією, із застосуванням ок­ремих засобів механізації.

2. За характером виконуваних функцій склади поділяють на:

1.Підсортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичу­вальні.

2.Універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, змішані.

3.Відкриті, напівзакриті, закриті.

4.Автоматизовані, з комплексною механізацією, із застосуванням ок­ремих засобів механізації.

3. За організаційними формами управління склади бувають:

   1. Індивідуального користування, спільного користування, загального користування.

   2. Відкриті, напівзакриті, закриті.

INCLUDEPICTURE "media/image19.jpeg" \* MERGEFORMAT

INCLUDEPICTURE "media/image20.jpeg" \* MERGEFORMAT

1. Автоматизовані, з комплексною механізацією, із застосуванням ок­ремих засобів механізації.

2. Підсортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичу­вальні.

4. За рівнем механізації технологічних процесів склади класифіку­ють на:

1. Відкриті, напівзакриті, закриті.

2. Підсортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичу­вальні.

3. Універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, змішані.

4. Автоматизовані, з комплексною механізацією, із застосуванням ок­ремих засобів механізації.

5. За особливостями технічної конструкції склади поділяють на:

1. Індивідуального користування, спільного користування, загального користування.

2. Відкриті, напівзакриті, закриті.

3. Автоматизовані, з комплексною механізацією, із застосуванням ок­ремих засобів механізації.

4. Підсортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичу­вальні.

6. Дайте визначення поняттю "складський товарооборот11:

1. Кількість реалізованих складом товарів у вартісному виразі за певний проміжок часу.

2. Натуральний показник, що характеризує трудомісткість роботи складу-

3. Кількість вантажу, що проходить через ділянку за одиницю часу.

4. Кількість перевантажень у процесі переміщення вантажу.

7. Дайте визначення поняттю "складський вантажооборот":

1. Кількість реалізованих складом товарів у вартісному виразі за пев- ний проміжок часу.

2. Натуральний показник, що характеризує трудомісткість роботи скла- ду.