3.1 Місце рослинництва в економіці господарства

Рослинництво - одна із основних галузей агропромислового виробництва, яка забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, легку, харчову і переробну промисловість сировиною. Рослинництво - це цілий комплекс взаємозв'язаних галузей, який залежно від засобів виробництва, які застосовуються в рослинництві і культур які вирощують виділяють більш вузькі галузі та їх групи. Для переробки кожного виду рослинницької продукції розвиваються різні галузі промисловості, формуються різні галузеві рослинницько-промислові комплекси. Кожний із них представляє собою своєрідну структуризовану систему, в якій в одному виробничому циклі ув'язується вирощування і переробка певних видів сільськогосподарської продукції.

Характерною особливістю рослинництва є постійне скорочення землі в обробітку, масштабів гідротехнічної і хімічної меліорації сільськогосподарських угідь, зміна співвідношення між ними, порушення екологічної рівноваги, погіршення якісних і кількісних показників земельного фонду, зменшення площі землі в обробітку і посіву окремих культур, порушення сівозміни, розширення масштабів водної і вітрової ерозії ґрунтів, зниження їх родючості і врожайності всіх сільськогосподарських , зменшення валового збору зерна, цукрових буряків, соняшнику, льону-волокна, картоплі, городини, багаторічних насаджень та інших культур.

Через недостатню забезпеченість господарств промисловими засобами виробництва і предметами праці, їх дуже велику дорожнечу і перехід на примітивні системи землеробства скорочується посівна площа сільськогосподарських культур. Як вказують статистичні показники в Україні відбувається постійне скорочення землі в обробітку, посівна площа всіх сільськогосподарських культур постійно зменшується . При умові постійного підвищення родючості ґрунтів, зростання врожайності сільськогосподарських культур та їх валового збору така тенденція може бути оправдальною. Вилучення із сільськогосподарського обробітку земель, які знаходяться в найгірших природно-економічних умовах і мають найменшу родючість ґрунтів сприяє підвищенню економічної ефективності функціонування агропромислового виробництва. Однак, коли в умовах зростання дефіциту продовольства і сировини для харчової і переробної промисловості скорочується посівна площа сільськогосподарських культур , то це дуже негативне явище в економіці агропромислового комплексу. Щоб дослідити місце рослинництва в нашому господарстві проведемо аналіз в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Місце продукції рослинництва в економіці в

ТОВ СГВП «Агро-Флагман» Єланецького району

Показники	В цілому по господарству			В т.ч. по продукції ( зерно)
	2009	2010		Всього		Питома вага
				2009	2010	2009	2010
Вартість валової продукції сільського господарстві (пор. цінах 2005р.), тис. грн	4242,31	7480,91		3249,55	4130,10	76,60	55,21
Посівні площі, га	2734,00	2574,00		1271,80	1253,60	46,52	48,70
Витрати праці, тис. люд-год	34,80	72,20		12,75	51,23	36,64	70,96
Виробничі витрати, тис.грн	3826,20		17906,90	2309,60	8373,00	60,36	46,76
Грошова виручка, тис.грн	5213,10		20443,9	2658,70	9319,50	51,00	45,59
Прибуток(+), збиток(-) від реалізації сільськогосподарсь-кої продукції , тис.грн	-3768,10		3191,50	349,10	946,50	Х	29,66

Аналізуючи отримані дані можна сміливо давати оцінку місцю рослинництва в ТОВ СГВП «Агро-Флагман». Бачимо, що саме зерно є найвагомішою культурою, якою займається підприємство. У 2010 році питома вага зерна склала 55,21% при загальній вартості валової продукції 7480,91 тис.грн., в 2009 році питома вага склала 76,60% при загальній вартості виробленої продукції 424,3 тис.грн. Отже бачимо, що вироблено зерна у 2010 році більше, але його питома вага менша. Далі бачимо, що у 2010 році порівняно з 2009 питома вага посівної площа майже не змінилась і у звітному році становить 48,7%. Витрати праці значно зросли і стали становити 70,96%. Аналізуючи дані далі виносимо, що виробничі витрати збільшились, але їх питома вага у звітному році стала складати 46,76 %, що менше ніж у попередньому році. Також збільшилась і грошова виручка, що складає 9319,5 тис.грн. Її питома вага змінилась лише на 5,41%. Розглядаючи прибуток бачимо, що у 2009 році його не було, тобто підприємство потерпіло збитків. А вже у 2010 році прибуток склав 3191,5 тис.грн.,а питома вага зерна склала 29,66%. Це говорить про те, що е більш продуктивні культури, які дають основний прибуток. Тобто займають меншу питому вагу затрат праці, використання площі посівів та собівартості, але приносить більше прибутку.

Для того, щоб зрозуміти, через що змінилися обсяги валових зборів зерна проведемо аналіз, і з’ясуємо як ті чи інші показники впливають на зміну валових зборів у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Визначення впливу факторів на валові збори зернових культур

Показники	2009	2010
Площа посіву, га	1271,80	1253,60
Урожайність, ц/га	57,11	75,65
Валовий збір, ц	72637	94839
загальне відхилення, в т.ч. за рахунок:	22202,00
- площі посіву	-1039,47
- урожайності	23241,47

Аналізуючи таблицю 3.2. бачимо, що обсяг валової продукції зріс на 22202 ц. Сталося це за рахунок збільшення урожайності на 23241,47 ц, але зменшення площі посіву призвело до скорочення валового збору на 1039,47 ц. В 2010 році валовий збір зріс, що добре позначилося на інших результативних показниках.