3. Аналіз фінансового стану

Кінцеві фінансові результати роботи агропромислових підприємств визначаються після завершення року, коли вже розрахована фактична собівартість продукції, сформовані ціни реалізації та структура реалізованої продукції. Але для забезпечення росту рентабельності необхідно здійснювати постійний контроль за результатами роботи на протязі всього року, своєчасно приймати заходи для збільшення прибутку і зменшення збитків.

Метою фінансового аналізу підприємства, є оцінка його фінансового стану з урахуванням динаміки змін, які склалися в результаті господарської діяльності підприємства за декілька останніх років, визначення чинників, які вплинули на ці зміни і прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства. Результати проведеного аналізу використовуються для підготовки рекомендацій щодо подальшої діяльності підприємства, його реструктуризації або ін.

Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:

- аналіз ліквідності

- аналіз ділової активності

- аналіз платоспроможності

- аналіз рентабельності

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

• горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. При горизонтальному аналізі порівнюються фінансові показники підприємства за балансом (форма №1), звітом про фінансові результати (форма №2), звітом про рух грошових коштів (форма №3); звітом про власний капітал (форма №4) з показниками попереднього періоду;

• вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат. Найчастіше використовують для структурного аналізу активів та пасиву за балансом (форма №1), структурного аналізу грошових потоків за звітом про рух грошових коштів (форма №3)

• трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції ди­наміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану. При трендовому аналізі порівнюються фінансові показники підприємства за балансом (форма №1), звітом про фінансові результати (форма №2), звітом про рух грошових коштів (форма №3); звітом про власний капітал (форма №4) за ряд попередніх періодів (3 – 5 років)

• аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників. Фінансові коефіцієнти є вихідною базою для наступного факторного аналізу фінансового стану підприємства. Вихідні дані для розрахунків беруться з балансу (форма №1) та звіту про фінансові результати (форма №2)

• порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зведе­них показників звітності за окремими показниками самого під­приємства та його дочірніх підприємств (філій), а також між­господарський аналіз показників даної фірми порівняно з показника­ми конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками. Дані підприємства (з форм №1, №2, №3, №4) порівнюються з даними підприємств конкурентів та; середньогалузевими та середніми показниками за статистичними збірниками;

• факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єд­нують у загальний результативний показник. Для виявлення впливу факторів використовуються як дані фінансової звітності підприємства (з форм №1, №2, №3, №4) так і дані синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку підприємства (Головна книга, журнали-ордери)

Аналіз фінансового стану — комплекс дій щодо вивчення й аналізу результатів фінансово-господарської діяльності організацій, підприємств, фірм з метою визначення ступеня ефективності використання основних фондів і оборотних коштів для реалізації програм (статутних завдань) організацій, установ, виявлення можливих недоліків, порушень, невикористаних резервів підвищення результативності діяльності.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів): рентабельність продажів; рентабельність активів; рентабельність власного капіталу; рентабельність інвестицій; рентабельність діяльності; рентабельність продукції.

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Коефіцієнт рентабельності продажів зв'язує оперативну і стратегічну діяльність компанії. Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого загального з фінансовою діяльністю. Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує єдиного стандарту на даний показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.

Значення рентабельності продажів для різних галузей, масштабів виробництва і рівня технології можуть сильно розрізнятися, тому більш показовим буде динаміка їх змін.

Причиною зниження цього коефіцієнта може бути ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції. Отже, необхідний аналіз собівартості, щоб знайти причини даного зниження.

Іншою причиною цього може бути падіння загального обсягу продажів. Це зв'язано з ростом витрат на одиницю продукції. Отже, потрібно провести аналіз ринку, щоб з'ясувати вплив маркетингових факторів. Рентабельність активів - це комплексний показник, що дозволяє оцінювати результати основної діяльності підприємства. Він виражає віддачу, що приходиться на гривню активів підприємства. Цей коефіцієнт повинний бути одним з основних робочих інструментів керівника в керуванні компанією. Будучи найважливішим показником ефективності її діяльності, він поєднує весь набір елементів, що описують різні сторони роботи підприємства. Аналізуючи взаємозв'язки, можна виділити елементи, що справляють найбільш сильний негативний вплив, і зосередити увагу на них. Проаналізуємо фінансовий стан підприємства в таблиці 2.11

Аналізуючи дані таблиці 2.11 Можемо сказати, що у 2010 році підприємство мало найменший прибуток, також знизилась собівартість реалізованої продукції. Але прибуток зменшився саме за рахунок покриття боргів за 2009 рік. Адже ми бачимо, що чистий прибуток у звітному році становить 4287 грн., або зростання на 102.33%. Також зросла сума власного капіталу на 11.98% в порівнянні з 2009 роком. Щодо рівнів рентабельності – бачимо, що вони не одноголосні, тому що рівень рентабельності продукції зменшився на 68,07%, а сталося це за рахунок зменшення прибутку. Рівень рентабельності активів і власного капіталу зріс на 89,12 та 80,68 % відповідно.

Таблиця 2.11

Динаміка показників фінансових результатів в

ТОВ СГВП «Агро-Флагман» Єланецького району

Показники і порядок розрахунку	Роки			2010р. в % до
	2008	2009	2010	2009	2008
Прибуток (+), збиток(-) від реалізації, тис.грн	2765,00	2879,10	340,20	11,82	12,30
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	8591,00	2040,80	755,30	37,01	8,79
Чистий прибуток(+), збиток(-),тис.грн	2518,00	2118,80	4287,00	202,33	170,25
Середньорічна сума активів, тис.грн	9087,00	10541,10	11277,50	106,99	124,11
Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн.	5435,00	7533,80	8436,70	111,98	155,23
Рівень рентабельності продукції,%	32,18	141,08	45,04	31,93	139,95
Рівень рентабельності активів,%	27,71	20,10	38,01	189,12	137,18
Рівень рентабельності власного капіталу,%	46,33	28,12	50,81	180,68	109,68

Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу. За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

• про інтенсивність використання позикових засобів;

• про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

• про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);

• коефіцієнт фінансування

• коефіцієнт стійкості(стабільності)

Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Чим нижче значення коефіцієнт, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

Аналіз фінансової стійкості повинний показати наявність чи відсутність у підприємства можливостей по залученню додаткових позикових засобів, здатність погасити поточні зобов'язання за рахунок активів різного ступеня ліквідності.

Таблиця 2.12

Динаміка показників фінансової незалежності в

ТОВ СГВП «Агро-Флагман» Єланецького району

Коефіцієнт	Норматив	На кінець 2009	На кінець 2010	Відхилення, (+,-)
Фінансування	<1,0	0,40	0,34	-0,06
Автономії ( незалежності)	>0,5	0,71	0,75	0,03
Стійкості(стабільності)	>1,0	2,52	2,69	0,16

Аналізуючи таблицю 2.12 робимо висновок, що фінансування на підприємстві схильне до нормативу, що говорить про хороше фінансування на підприємстві. Коефіцієнт автономії , який у 2010 році складає 0,75 говорить про незалежність підприємства, коефіцієнт стійкості підприємства становить 2.69 у звітному році і говорить про те, що підприємство стоїть на ногах досить впевнено і не збирається банкрутувати.

Роздивившись другий розділ можемо узагальнити і зробити висновок, щодо фінансово-економічних умов підприємства. ТОВ СГВП «Агро-Флагман». Спеціалізація підприємства протягом трьох роках дещо змінювалась, вже у 2010 році основними культурами стали соняшник, ячмінь, ріпак та пшениця. За рахунок повного використання земель підприємство стало отримувати більший прибуток, ніж у минулі роки, не дивлячись на те, що розмір земельних угідь зменшився, собівартість продукції також зменшилася. Підприємство вибрало для себе стратегію, яку я б назвала – менші затрати – великий прибуток. На даному підприємстві ефективно розподіляються ресурси як трудові так і матеріальні. Виходячи з підрозділу 2.3 виношу, що фінансовий стан підприємства знаходиться у міцному стані, що дає можливість думати про подальший розвиток і розширення підприємства.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА