3. Методика дослідження

Основним напрямом збільшення обсягів продукції землеробства є підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Для цього господарства здійснюють комплекс заходів щодо підвищення родючості землі, впровадження інтенсивних технологій вирощування культур тощо. При аналізі виконання плану з урожайності культур потрібно насамперед оцінити її рівень по господарству в цілому та його підрозділах (відділках, бригадах, ланках). Для цього по кожній культурі порівнюють фактичні показники урожайності з плановими, а також показники окремих внутрішньогосподарських підрозділів між собою і із загальногосподарськими показниками.

Методика проведення аналізу забезпечення галузей рослинництва ресурсами полягає у дослідженні не загальних показників, а конкретних –це оцінка забезпеченості працівниками конкретної кваліфікації технічного певного виду, при цьому збалансованими за кількісними і якісними показниками, тобто функціональним призначенням.

Особливу увагу слід приділити своєчасному надходженню коштів на оновлення основних та оборотних засобів підприємства. Оскільки виконання певних технічних робіт в оптимальні строки передумова одержання запланованих результатів. Для оцінки забезпеченості галузі необхідними ресурсами(насіння, добрива, засоби захисту, рослини, машини, механізми, робоча сила) спочатку визначаються потреби в них. Цією методикою використовуються нормативи, які можуть змінюватись під впливом факторів у процесі оперативного аналізу забезпеченості підприємства добривами, засобами захисту рослин, особливу увагу треба звертати не лише на кількість, а й на асортимент.

Забезпечення механізмами і машинами класифікують за окремими їх видами, враховуючи стан технічної оснащеності та готовності. Забезпеченість робочою силою визначається виходячи з високоякісного і своєчасного виконання всього комплексу робіт у рослинництві, залежить від потреби і рівня забезпеченості.

Узагальнений ресурсний потенціал галузі оцінюється використанням показників інтенсивності ведення рослинництва. Зокрема:

1. витрати на 1 га посівів (вартість насіння, добрив, засобів захисту рослин, та витрати праці);

2. Коефіцієнт механізації праці.

Достатність ресурсного потенціалу залежить від того, як підібрана технологія вирощування певної культури, наскільки вона є ресурсом і енергозберігаючим. Це дасть знайти можливість оптимальної вартості для умов певного підприємства та знизити витрати на вирощування продукції. Більш детально оцінюють технологію вирощування певних сільськогосподарських культур. Вона передбачає такі періоди:

1. основний та передпосівний обробіток ґрунту;

2. сівба;

3. догляд за посівами;

4. збирання врожаю.

Кожний з цих періодів виробничого процесу включає декілька операцій, окремі з яких повинні бути предметом поглибленого аналізу, особливо трудомісткі процеси. Несвоєчасне виконання цих робіт призводить до втрат врожаю.

Концепція розвитку зернового господарства України на 2006-2010 рр. і на період до 2015 р. передбачає суттєве збільшення виробництва зерна на основі неухильного підвищення урожайності зернових культур та запровадження інтенсивних технологій, структурної перебудови зернового господарства з метою забезпечення внутрішніх потреб у зерні та перетворення України з імпортера в експортера зерна.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ГОСПОДАРСТВА