- •Контрольні питання з відповідями
- •Записати порівняльні формули для обчислення характеристик і їх вибіркових оцінок: математичного сподівання, дисперсії, коваріації.
- •Пояснити, що означає “спроможність”, “незміщеність” і “ефективність” статистичних оцінок. Привести формулу для обчислення незміщеної оцінки дисперсії.
- •Сформулювати поняття про центральну граничну теорему. Перелічити основні особливості нормального розподілу. Пояснити, що таке “похибка середнього”.
- •Пояснити, що таке гістограма, як вона будується, чим відрізняється від диференційної функції розподілу, чому дорівнює її повна площа і площа на заданому інтервалі.
- •*Дати поняття про квантілі розподілу, показати, як визначаються медіана і квартілі. Описати “вусату коробку” Тьюки.
- •Дати поняття про розподіл Пірсона, про критерій узгодження Пірсона, описати послідовність розрахунків за критерієм Пірсона.
- •Дати поняття про “число степенів свободи” і про “число зв’язків”. Показати, які зв’язки є при порівнянні емпіричних і очікуваних частот (у критерії Пірсона).
- •Обґрунтувати умови, що необхідні для коректного застосування критерію Пірсона (врахувати особливості розподілу Бернуллі – Пуасона – Лапласа).
- •Показати, як визначаються границі 90%–вого довірчого інтервалу на генеральну дисперсію за допомогою розподілу Пірсона.
- •*Дати поняття про критерій узгодження Колмогорова – Смирнова.
- •Дати поняття про нормальну імовірнісну криву, показати, як вона будується і використовується.
- •Описати особливості нормального закону розподілу, його параметри і характеристики, диференційну й інтегральну функції, структуру таблиць, область застосування.
- •Описати особливості рівномірного закону розподілу, його параметри і характеристики, диференційну й інтегральну функції, область застосування.
- •Описати особливості показового закону розподілу, його параметри і характеристики, диференційну й інтегральну функції, область застосування.
Сформулювати поняття про центральну граничну теорему. Перелічити основні особливості нормального розподілу. Пояснити, що таке “похибка середнього”.
ЦПТ: Чем больше членов в сумме, тем ближе распределение суммы случайных величин к нормальному закону (независимо от вида распределения отдельных слагаемых). Сумма 10-и и более слагаемых распределена нормально. Если закон распределения отдельных слагаемых хотя бы симметричен, то нормально распределена сумма значительно меньшего числа слагаемых (порядка 5-и).
Нормальный закон – одномодальный, симметричный, характеризуется правилом 2- сигм.
Выборочное среднее распределено асимптотически нормально с характеристиками ; . Величина называется ошибкой среднего или «стандартной ошибкой» (не путать со «стандартным отклонением»!)
Дати поняття про розподіл Стьюдента. Показати, як визначаються границі 95%–вого довірчого інтервалу на генеральне середнє (математичне сподівання); як визначається потрібний обсяг вибірки для оцінки центра угруповання сукупності із заданою точністю і надійністю.
Если величина z распределена нормально N(z; a; z) , то величина распределена по закону Стьюдента с параметрами а и ЧСС = n – 1. В частности, по Стьюденту распределена статистика . Распределение Стьюдента очень похоже на нормальное (одномодальное, симметричное), но правило «2-х сигм» заменяется на , где значение t 0,05 зависит только от ЧСС и определяется по таблицам Стьюдента; при n 30 t 0,05 2 (уже соблюдается правило «2-х сигм»). Уровень доверия этого утверждения Р = (1 ‑ 0,05) = 0,95. Отсюда получаем такой 95%-ный доверительный интервал на математическое ожидание (генеральное среднее): – с гарантией 95% этот доверительный интервал со случайными границами накрывает неизвестное значение а = М(х). Если потребовать, чтобы относительная погрешность в определении а = М(х) была не больше q% , получаем соотношение для определения потребного объема выборки в виде . Это неравенство решается последовательными приближениями.
Пояснити, що таке гістограма, як вона будується, чим відрізняється від диференційної функції розподілу, чому дорівнює її повна площа і площа на заданому інтервалі.
Гистограмма – ступенчатый график плотности вероятности попадания случайной величины в заданные интервалы. Ординаты гистограммы: , где hi – ширина интервала. Гистограмма – эмпирическая оценка дифференциальной функции распределения. Площадь одного столбика гистограммы равна оценке вероятности попадания случайной величины в этот интервал. Площадь всей гистограммы равна 1.
Пояснити, що таке кумулята, як вона будується, чим відрізняється від інтегральної функції розподілу. Дати визначення функції розподілу (інтегральної функції розподілу) і сформулювати суть інтегральної теореми.
Кумулята – график относительных частот, накопленных к правым краям интервалов, с ординатами на правых краях . Для дискретной случайной величины график кумуляты ступенчатый, для непрерывной величины – кусочно-линейный. Кумулята – эмпирическая оценка функции распределения (интегральной функции распределения) F(x) = Р(Х х). Интегральная теорема: Р(х1 х х2) = F(x2) – F(x1) .