- •Збитки, заподіяні війною Україні, були значно більшими, ніж на Заході.
- •Відбудова в Україні здійснювалася власними силами без зовнішньої допомоги, а захiднi країни активно використовували асигнування, що надавалися сша вiдповiдно до "Плану Маршалла".
- •3. Ігнорувався світовий досвід виходу з кризи.
- •Четвертий п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства України на 1946-1950 рр.
- •Голод 1946 -1947 рр.
Четвертий п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства України на 1946-1950 рр.
Березень 1946 р. — Верховна рада СРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР.
Серпень 1946 р. — Верховна рада УРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства України.
1. Цей план спирався на характерну особливість тоталітарної системи: можливість розпоряджатися ресурсами без огляду на потреби людей, а на власний розсуд і не несучи ніякої відповідальності за ухвалення неправильних рішень.
2. Він передбачав відбудувати розорені райони, підняти промисловість і сільське господарство, відродити культурно-освітню сферу, діяльність наукових установ і навчальних закладів.
3. Основні кошти держава спрямовувала на відбудову важкої промисловості за рахунок розвитку легкої промисловості, виробництва товарів народного споживання, розвитку соціальної сфери і сільського господарства, науки та культури, що асигнувалися за так званим залишковим принципом.
4. Радянське керівництво зосереджувало максимальні фінансові та людські ресурси на розвитку військово – промислового комплексу, проводячи політику мілітаризації економіки.
5. Обсяг капітальних вкладень на п'ятирічку становив 65 млрд крб, що перевищувало рівень капіталовкладень у народне господарство всього СРСР у першій п'ятирічці.
6. На розвиток важкої промисловості було спрямовано 88% усіх капіталовкладень. Пріоритетними галузями народного господарства було визнано:
• вугільну промисловість,
• електроенергетику,
• металургійну промисловість,
• машинобудування,
• транспорт.
7. Капіталовкладення в легку промисловість становили лише 12%, в сільське господарство не перевищували 7% загального обсягу асигнувань.
8. Державна політика щодо сільського господарства була скерована на форсування виробництва сільськогосподарської продукції, необхідної для забезпечення фабрик сировиною, населення міст — продовольством, а також для покриття імпортних потреб ряду країн Східної Європи, хоча це досягалося ціною важкої, ручної, безплатної праці селян.
9. Традиційними були заходи й методи реалізації виконання плану та мобілізаційно-пропагандистська штурмовщина, «соціалістичні змагання», «директиви», «зустрічні плани»…
Наслідки відбудовчих процесів
Протягом 1946-1950 рр. відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції.
Повністю відновлено основні галузі економіки УРСР — металургія та енергетика. Переводилися на випуск мирної продукції підприємства, які випускали в роки війни військову продукцію.
Зросли обсяги промислового виробництва. У 1950 р. обсяг промислового виробництва перевищив довоєнний рівень на 15 %.
Створено нові галузі промисловості — радіотехнічна, приладобудування, автомобілебудування та ін.
Побудовано нові великі заводи — Київський авіаційний. Одеський автоскладальний. Харківський підшипниковий. Запорізький трансформаторний. Львівський інструментальний та Ін. Введено в експлуатацію газопровід Дашава-Київ. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки.
Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за рівнем Індустріального розвитку випередила багато країн Європи.
У грудні 1947 р. завдяки зростанню виробництва сільськогосподарської продукції були скасовані продовольчі картки, зникла загроза голоду.
Україна знову стала житницею і тваринницькою базою СРСР.