2. Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) (Кодекс законів про працю України, Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в понаднормовий час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, доплати зайнятим на роботах особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я , а також премії до ювілейних дат, за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2011 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI. Статтею 22 Закону установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня – 5,66 гривні, з 1 квітня - 5,77 гривні, з 1 жовтня - 5,92 гривні, з 1 грудня - 6,04 гривні.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб, встановлюється щорічно. Працівнику, що виконав місячну (годинну) норму, нарахована заробітна плата менша за законодавчо встановлений мінімум, підприємство здійснює доплату до цього рівня.

Прожитковий мінімум затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI статтею 21. У 2011 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

працездатних осіб: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні;

дітей віком до 6 років: з 1 січня - 816 гривень, з 1 квітня - 832 гривні, з 1 жовтня - 853 гривні, з 1 грудня - 870 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 977 гривень, з 1 квітня - 997 гривень, з 1 жовтня - 1022 гривні, з 1 грудня - 1042 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

Від прожиткового мінімуму залежить розмір виплат допомоги при народженні дитини, порядок утримання податку з доходів фізичних осіб.

3. Форми і системи оплати праці. Склад фонду оплати праці

На підприємствах застосовуються такі форми оплати праці: погодинна та відрядна. Погодинна – це оплата праці, яка залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Відрядна – це плата праці, за якою заробіток залежить від обсягів виконаної роботи.

Існують різновиди цих форм, які називаються системами оплати праці: погодинна проста, погодинно-преміальна, пряма відрядна, відрядно-бригадна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна.

Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівників.

Погодинна система оплати праці – це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці – це різновид погодинної оплати праці, за якої понад заробітну плату за фактично відпрацьований час сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.

Пряма відрядна система – це система, за якої заробітна плата нараховується тільки за виконану роботу: виготовлену продукцію, обсяг виконаних будівельних робіт, ін.

Відрядно-преміальна система – це різновид відрядної оплати праці, за якої понад заробітну плату за виконану роботу, виплачується премія.

Відрядно-прогресивна система – це різновид відрядної оплати праці, за якої обсяг виконаних робіт в межах норм оплачується за звичайними відрядними розцінками, понад норм – за прогресивно-зростаючими розцінками та залежно від відсотку перевиконання норм.

Відрядно-бригадна система – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

Непряма відрядна система праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобних працівників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують, і визначається у відсотках до їх заробітної плати.

Акордна система оплати праці - це різновид відрядної оплати праці, за якою норма та розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється за весь комплекс виконаних робіт.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників використовується показник фонду оплати праці (ФОП). ФОП складається з трьох складових: 1) щсновна заробітна плата, 2) додаткова заробітна плата, 3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством (премії працівникам, керівникам, спеціалістам за виробничі результати, за вислугу років, доплати у надурочний час, святкові і вихідні дні, відпускні).

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені вказаними актами нормами.

Склад ФОП регламентовано Інструкцією зі статистики заробітної плати №5, 2004 р.

До Фонду основної зарплати включаються:

• Винагорода за виконану роботу, від­повідно до встановлених норм праці по тарифним ставкам, відрядним розцінкам і посадовим окладам;

• Суми відсотків або комісійних нарахувань залежно від об’єму дходів (виручки), одержаних від реалізації продукції, у випадку якшо вони є основною заробітною платою.

• Суми авторського гонорару працівникам газет, журналів, інших засобів масової інформації..

• Оплата при переводі робітника на нижчеоплачувану роботу;

• Оплата роботи висококваліфікованих працівників, які залучені для підготовки, та перепідготовки кадрів;

• Вартість продукціі виданої в натуральній формі;

• Оплата праці за час перебування у відрядженні.

• Оплата праці працівниців, які не перебувають у штаті, виконують роботи за договорами громадсько-правового характеру.

До Фонду додаткової зарплати входять:

1. Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) в розмірах передбачених законодавством, а саме:

• Сумісництво професій;

• Розширення зони обслуговування;

• Роботу у важких та шкідливих умовах праці;

• Інтенсивність праці;

• Роботу у нічний час;

• Керівництво бригадою;

• Классність водіям;

• Виконання особливо важливої роботи;

• Знання іноземної мови;

• Наукову ступінь;

• Дипломатичні ранги;

• Роботу на теріторіі радіоактивного забруднення;

• Інші надбавки.

2. Преміі та винагороди в тому числі за вислугу років.

3. Відсотки або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки.

4. Оплата в понаднормовий час та дні відпочинку.

5. Суми виплачені при виконанні робіт вахтовим методом.

6. Суми виплат, пов’язані з індексацією заробітної плати.

7. Вартість безкоштовно наданих комунальних послуг.

8. Витрати пов’язані з наданням безкоштовного проїзду робітникам залізничного, авіаційного, морського та річного транспорту.

9. Вартість безкоштовно наданого фірменого одягу і взуття.

10. Компенсації втрати частини заробітної плати.

11. Оплата за невідпрацьований час:

• Оплата чергових відпусток, грошова компенсація невикористаних відпусток;

• Оплата додаткових відпусток;

• Сума заробітної плати, яка зберігається по місцю роботи за час їх навчання з відривом від виробництва, в системі підготовки і перепідготовки кадрів;

• Оплата виробникам за виконанням державних обов’язків;

• Оплата виробникам донорам;

• Оплата простоїв не з вини працівника.

Інші заохочування та компенсації:

1. Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені законодавством;

2. Винагороди, які мають разовий характер:

   • Винагороди за підсумками роботи за рік;

   • Преміі за сприяння винахідництва і раціоналізаціі;

   • Премії за виконання особливо важних завдань;

   • Одноразові заохочування не пов’язані з результатами праці.

3. Матеріальна допомога, яка має систематичний характер.

4. Виплати соціального характеру:

• Оплата або дотаціі на харчування робочих в їдальнях і профілакторіях;

• Оплата на утримання дітей в дошкільних закладах;

• Оплата харчуваня працівників;

• Вартість путівок;

• Вартість персональних проїздних квитків;

• Інші.

Інші виплати, які не включаються до фонду оплати праці:

1. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

2. Допомога та інши виплати, які проводяться за рахунок коштів фондів державного соціального страхування:

   • Допомога з тимчасової непрацездатності;

   • Допомога у зв’язку із вагітністю і пологам;

   • Допомога при народженні дитини;

   • Допомога з догляду за дитиною до 3-х років;

   • Допомога на поховання.

   • Оплата путівок на санаторно-курортне лікування.

   • Допомога з часткового безробіття.

3. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства.

4. Соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства.

5. Внески підприємства на медичне страхування.

6. Одноразова допомога при виході на пенсію.

7. Суми вихідної допомоги при звільненні.

8. Виплати Чорнобильцям.

9. Витрати за плату навчання робітників і членів їх сімей.

10. Витрати на відрядження (добові, та інші витрати).

11. Вартість на перевезення робітників до місця роботи.

12. Матеріальна допомога разового характеру.

13. Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання.