7. Технологічний процес фінансового обліку, рахунки, регістри.

Для відображення господарських операцій використовують систему рахунків фінансового обліку. Рахунки поділяються на дві групи :

Балансові рахунки мають залишки на кінець звітного періоду, на їх основі складається баланс підприємства. Рахунки активів. На цих рахунках, які є активними, відображають наявність і зміну (рух) різноманітних активів підприємства. Рахунки зобов’язань. На цих рахунках, які є пасивними, відображають наявність та зміну заборгованості підприємства. Рахунки власного капіталу. На цих рахунках, які також є пасивними, відображають наявність і зміну власного капіталу за зв період.

Номінальні (тимчасові) рахунки призначено для обліку витрат підприємства за їх елементами та доходів за видами. Рахунки витрат. Це активні рахунки, які використовують для обліку, накопичення витрат за їх елементами впродовж звітного періоду. Рахунки доходів. Вони є пасивними й призначені для обліку, накопичення доходів за їх видами впродовж звітного періоду. Наприкінці звітного періоду переносять на рахунок фін рез, після цього їх закривають.

Для обліку господарських операцій застосовують систему облікових регістрів. Обов’язковим для ведення є Журнал реєстрації операції — це регістр, призначений для хронологічного запису всіх операцій, що відбулись у звітному періоді. Головна книга як обов’язковий регістр призначена для обліку операцій у системі синтетичних рахунків. Записи в Головній кризі здійснюють на основі Журналу реєстрації операцій

Технологічний процес фінансового обліку передбачає такі етапи:

1. Ідентифікація та аналіз госп операцій.

2. Відображення операцій в Журналі реєстрації та інших допоміжних регістрах.

3. Розноска операцій у Головній книзі.

4. Скл-ння перевірочного балансу за зв період.

5. Здійснення трансформаційних записів, зв’язаних з розмежуванням доходів / витрат між звітними періодами.

6. Закриття номінальних рахунків з відповідними записами в Журналі реєстрації та Головній книзі.

7. Підготовка фінансової звітності.

8. Склад фінансової звітності зарубіжних фірм та загальні вимоги до неї (якісні характеристики).

   Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників , що відображають фінансовий стан підприємства та результати діяльності за звітній період.

До складу фінансової звітності країн з розвинутою ринковою економікою входять : бухгалтерський баланс (надає інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату ), звіт про прибутки та збитки (надає інформацію про доходи , витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітній період ), Звіт про зміни у власному капіталі (Інформація про зміни у власному капіталі звітного періоду) звіт про рух грошових коштів (надає інформацію про надходження і вибуття грошових коштів внаслідок операційної , інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду ), Виклад облікової політики та пояснювальні таблиці(Повне розкриття інформації про діяльність підприємства та обрані ним методи обліку).

Річний звіт супроводжується пояснювальними записками. Компоненти фінансової звітності взаємопов’язані, оскільки відображають відповідні аспекти господарської діяльності підприємства. Жодний звіт не може надати всю потрібну користувачам інформацію, а тому всі компоненти фінансової звітності слід розглядати та інтерпретувати у комплексі.

Вимоги до фінансової звітності :

1)зрозумілість – це якість інформації , яка дає можливість користувачам сприймати її значення. 2)доречність – характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі. 3)достовірність – інформація не містить помилок та упереджених суджень. 4)порівняльність – ця вимога повинна забезпечувати порівнянність даних (показників) даного періоду з аналогічними показниками минулих періодів.5) Фінансова звітність обов’язково підлягає аудиту.