Республіка туніс

Країна розташована на півночі африканського континенту, омивається Середземним морем, межує з Алжиром та Лівією. Найбільший острів - Джерба. Площа країни - 163 тис км2. Довжина берегової лінії - 1200км.На півночі береги високі, місцями скелясті. В водах близ Тунісу - єдиний в Середземному морі кораловий риф. Все східне узбережжя - піщане. Північну частину країни займають відроги Атлаських гір. Гора Шамбі – 1544 м. Центральну цастину країни займають міжгірські плато (Тель). Північна частина країни - Туніська низовина, східна частина - низовина Сахель. На південь від Сахеля починаються напівпустельні рівнини і солончакові низини (шотти). На півдні Туніса розташовані бархани Великого Східного Ерга. Клімат: на більшій частині країни - субтропічний середземноморський, тільки на півдні - клімат тропічних пустель. Сприятливий період – літо (червень - серпень (вода - +27, повітря - +30 - +35). Купальний сезон триває 8 місяців. Більшість опадів випадає взимку (до 1000 - 1500 мм. на півночі, в центрі- 200-400 мм., південь - 100 мм.). Одна річка, що має постійний водотік - Меджерда (460 км). Всі інші річи відносяться до типу “ваді” - мають дощове живлення. Туніс має в районі атлаських гір ліси пробкового та кам’яного дуба. На рівнинах - рослинність трав’яниста. Численні оази. Тваринний світ - бідний. Зберіглися кабани, муфлони. Різноманітні птахи. Національні парки в основному охороняють птахів. На півночі - н.п. Ашкель (включає озеро Бізерта, частину гір.) Навкруги озера-болота. Національний парк Джебель Бухедма (опустелені степи, озеро Гафса). Джебель Шамбі - н.п. (Озеро Касерін (газелі)). Н.п. Зерба – озеро Набуль (чаплі, чайки, фламінго).

Державна релігія - іслам. Широкого розповсюдження отримав культ місцевих святих (марабутів).

Економіка: Туніс є аграрною державою. 90% с/г земель в приватній власності. 40% прицездатного населення працює в с/г. Рослинництво: зернові, цитрусові, оливки, виноградарство.

кспортуються білі Тунісські вина. Екстенсивне тваринництво. Гірничо-добувна галузь (фосфорити), нафта, туризм. 2000 рік - 4,2 млн туристів (2 млрд долларів). Туризм в країні почав розвиватися після проголошення незалежності країни. Туристичні потоки переважають з Європи: 16% - Німці, 15% - Франція, 10% - Італія. Близько 25% туристів - із Африки (паломники). Провідні туристичні райони:

1. північний (коралове узбережжя і місто Туніс)

2. східний (узбережжя, історико-культурні пім’ятки мусульман)

3. зона пустель. (Grаnd Еrg Оriеntаl).

4. Кайруан.

ТУНІС

затоки: Хаммамет, Туніська, велике солоне озеро Ель-Джерід, має острів Джерба, джерела мін. Вод.Узбереж. пн. та сх. (1200 км).На пн. – кам’янисте, пляж – галька, на сх.. – піщані пляжі, мілководні лагуни. Вздовж пн. узбережжя кораловий риф. Клімат: субтроп та троп пояси. Пд.– тропіки. Температ липня - +35, січня - +10 Рельєф: центр – низов. Тель-Сахель, пн.- відроги Атлаських гір, пд.. – країна переходить у піщану пусталю.

Республіка Кенія

Розташована в східній Африці. Має площу 582 000 км2. Омивається Індійським океаном. Кордони: Танзанія, Уганда, Судан, Ефіопія, Сомалі. Назва країни походить від назви вкритої снігом вершини гори потухлого вулкану (Ке-Нія (Біла гора) 5200 м). Рельєф: Кенія розташована на східноафрикансьому плоскогір’ї. Центральна частина має висоту 1500-2000 метрів. Вздовж узбережжя Індійського океану розташована рівнина. З центральною частиною плоскогір’я пов’язана мережа тектонічних розломів - рифт Грегорі (впадини та вулкани). Околиці рифта обрамлені вулканами. Хребет Абердер. Клімат: субекваторіальний. Два дощових сезона: Березень – Квітень та 11-12 місяці. На півночі і на заході дощі в липні. Температури: на узбережжі: - липень - +24 - +25, центральна частина - +12 - +15, захід - +22. Середні січневі температури: +27, +16 - +18, +24. В горах представлена висотна поясність. Опади: кільк опадів збільшується з північного сходу до південного заходу (з 200 до 2000 мм). Внутрішні води: річкова мрежа більш густа в західних і південних частинах країни. Живлення річок переважно дощове. Найбільші річки- Тана(700 км), Галана (500 км). Кенія має численні озера (тектонічні впадини). Озеро Вікторія, озеро Туркана(Рудольф), Барінго, Магадіп. Рекреація на морському узбережжі отримала розвиток (Момбаса, Малінді.

Кенія Рельєф: східноафрикан.плоскогір’я. Центральна частина має висоту 1500-2000 метрів. Вздовж узбережжя Індійського океану- рівнина. З центральною частиною плоскогір’я пов’язана мережа тектонічних розломів - рифт Грегорі (впадини та вулкани). Околиці рифта обрамлені вулканами. Хребет Абердер. Клімат: субекваторіальний. Два дощових сезона: Березень – Квітень та 11-12 місяці.. Темп: на узбережжі: - липень - +24 - +25, центральна частина - +12 - +15, захід - +22. Середні січневі температури: +27, +16 - +18, +24. опади з 200 до 2000 мм. Найбільші річки- Тана,Галана Озеро Вікторія, Туркана(Рудольф), Барінго, Магадіп. Рекреація на морському узбережжі (Момбаса, Малінді). території: 16 нац. парків і 23 заповідники.