Лекція № 9, 10. Парки колій. Розміщення граничних стовпчиків і світлофорів. Повна, корисна і будівельна довжина колій.

1. Парки колій

Парком називається група колій однакового призначення, об'єднана загальними горловинами. Парки колій по своєму призначенню бувають: прийому, відправлення, сортувальними, стоянки пасажирських поїздів тощо.

Ф

Рис. 9.1. Основні форми парків.

орми парків залежать від числа колій, що примикають до горловин, (головних, з’єднувальних, витяжних) і конструкції стрілочних вулиць. На мал. 9.1 показані елементарні форми парків з наявністю тільки однієї колії на вході в горловину і застосуванням простих стрілочних вулиць.

У парку-трапеції (мал. 9.1, а) колії мають різну довжину, що зростає в міру наближення до осі основного колії 1, у результаті чого частина колій має надлишки корисної довжини. Тому парки у формі трапеції застосовують тільки при невеликому числі колій (до 3-4).

Парк-трапецоїд (мал. 9.1, 6) в одному кінці має стрілочну вулицю на основній колії, в іншому – вулицю під кутом хрестовини. Усі колії, крім крайніх, приблизно рівної корисної довжини зі зручним виходом на основну колію.

Парк-рибка (мал. 9.1, в) являє собою сполучення двох трапецій чи двох трапецоїдів, розташованих по обидва боки від основної колії.

Парк комбінованої форми (мал. 9.1, г) утворився з двох трапецоїдів.

Використовуються парки, у горловині яких покладені стрілочні вулиці під кутом 2, віялові стрілочні вулиці, пучкоподібні тощо. Зустрічаються тупикові парки, колії яких закінчуються упорами.

Стрілочною горловиною парку станції називається зона розташування стрілочних переводів, що з'єднують колії і парки між собою, а також з головними, витяжними і ходовими коліями. До горловин станції можуть примикати під'їзні і з'єднувальні колії. Конструкція горловини повинна забезпечувати паралельне виконання необхідних технологічних операцій, мати мінімальну довжину і компактність з метою скорочення витрат на її будівництво і утримання. Горловина повинна забезпечувати ізоляцію маневрової роботи від поїзної з метою підвищення безпеки руху поїздів. При проектуванні горловини необхідно враховувати перспективи майбутнього розвитку станції для зменшення обсягів роботи з їхньої реконструкції чи етапного розвитку.

Конструкція горловин впливає на пропускну спроможність станції. Тому горловини звичайно проектують так, щоб у них можна було одночасно виконувати стільки операцій, скільки є виходів, включаючи головні і витяжні колії. При цьому на головних коліях необхідно укладати мінімальне число стрілочних переводів.

2. Розміщення граничних стовпчиків і світлофорів

Граничні стовпчики вказують границю, у межах якої може знаходитися рухомий склад на даній колії, не порушуючи безпеки руху по сусіднім коліям.

Граничні стовпчики для колій станції (крім приймально-відправних, обладнаних електричними рейковими ланцюгами) встановлюються посередині міжколійя в тім місці, де відстань між осями розбіжних від центра стрілочного переводу колій дорівнює 4,1 м (від граничного стовпчика до осі прямого колії р = 2,05 м).

Відстань від центра переводу до граничного стовпчика, встановленого між двома розбіжними в різні боки прямими коліями (мал. 9.2):

Рис. 9.2.

Рис. 9.3. Схема установки граничного стовпчика

Після розгалуження колії найчастіше йдуть паралельно одна одній (мал. 9.3). У цьому випадку відстань до граничного стовпчика залежить не тільки від марки хрестовини переводу, але і від ширини міжколійя і радіуса кривої.

Відстань від граничного стовпчика до осі колії в кривій повинна бути р + , де  – збільшення габаритної відстані до споруд, розташованих із внутрішньої сторони кривих (при R = 200 м = 0,18 м, при R = 300 м – 0,12 м).

Значення кута  при е > 2 р + , визначається з рівності

Відстань від центра переводу до граничного стовпчика

Розташування граничного стовпчика між коліями 1-2, 2-3, 3-4 у стрілочній вулиці під кутом хрестовини також відноситься до розглянутого вище випадку, тому що переводи мають перевідну криву, що не показується, при зображенні переводу в осях.

На приймально-відправних коліях, обладнаних електричними рейковими ланцюгами, повинні розміщатися ізолюючі стики на відстані 3,5 м за граничним стовпчиком (з урахуванням максимальної довжини виступаючої частини рухомого складу стосовно крайньої осі). Щоб застосовувати стандартні рубки (12,5 і 6,25 м) на ділянці колії від торця хрестовини до ізолюючого стику, рекомендується трохи збільшити відстань від центра переводу до граничного стовпчика в порівнянні з розрахунковим по габаритних умовах.

Сигнали встановлюються з правої сторони колії по напрямку руху поїздів.

Мінімальна ширина міжколійя e_min, у якому можна поставити сигнал – .

Для установки світлофорів відстань між осями повинна бути не менш:

• 5,2 м – для щоглових з драбиною;

• 5,04 м – для щоглових без драбини (чи зі складною драбиною);

• 4,5 м – для карликових здвоєних (із двома головками);

• 4,2 м – для карликових одиночних.

Розрізняють три випадки установки вихідних і маневрових сигналів (мал. 9.4, а):

1 – граничний стовпчик, що обмежує довжину даного колії, знаходиться в одному міжколійї з вихідним сигналом з колії. Відстань від центра переводу до сигналу визначається таким же способом, як і до граничного стовпчика, але значення р варто приймати рівним половині мінімального міжколійя, що допускає установку даного сигналу;

2 – сигнал, що знаходиться в різних міжколійях із граничним стовпчиком для даного колії, встановлюють у створі з ізолюючим стиком, тобто на відстані 3,5 м за граничним стовпчиком;

3 – вихідний сигнал, за яким покладений протишерстний стрілочний перевід, може бути встановлений у створі зі стиком рамної рейки, тобто на відстані а від центра переводу.

Вхідні сигнали при тепловозній тязі встановлюються на відстані не менш 50 м від гостряка першого по ходу зустрічного стрілочного переводу чи від граничного стовпчика, якщо перший стрілочний перевід пошерстний. На електрифікованих лініях вхідні сигнали віддаляються від першої стрілки на 300 м з урахуванням повітряного проміжку, що відокремлює контактну мережу перегону від контактної мережі станції.

Рис. 9.4. Схеми установки сигналів і визначення повної та корисної довжини

Вхідні сигнали визначають границі станції на одноколійних лініях. На двоколійних лініях границі станції встановлюють окремо по кожній головній колії. З боку прибуття поїздів границею станції є вхідний сигнал, а з боку відправлення - сигнальний знак «Границя станції», встановлений перед повітряним проміжком (з боку перегону), що відокремлює контактну мережу перегону від контактної мережі станції.