Лекція №15. Проміжні станції.

15.1. Призначення і класифікація проміжних станцій

Проміжні станції призначені для пропуску, обгону і схрещення поїздів; посадки-висадження пасажирів; навантаження, вивантаження і збереження вантажів, а також оформлення вантажних документів; прийому, видачі і збереження багажу; відчеплення вагонів від збірних поїздів і причеплення до них вагонів, а в деяких випадках для формування відправницьких маршрутів чи груп для ступінчастих маршрутів з вагонів власного навантаження; подачі і прибирання вагонів з під'їзних колій; зважування вагонів.

На станціях, що передують перегонам із затяжними спусками і де поїзда зупиняються по технічним потребам, виконують випробування гальмів для забезпечення більшої безпеки руху поїздів.

Проміжні станції класифікуються за схемою розташування приймально-відправних колій (поздовжнього, напівпоздовжнього, поперечного типів), взаємному розташуванню пасажирських і вантажних пристроїв, кількості головних і приймально-відправних колій, розвитку вантажних пристроїв і наявності примикання під'їзних колій.

Проміжні станції одноколійних ділянок, пропускна здатність яких не перевищує 24 пари поїздів у добу паралельного графіка, повинні мати 2 приймально-відправні колії, крім головної, а при більшій пропускній здатності і на двоколійних ділянках - від 2 до 3. На передвузлових станціях допускається збільшувати число приймально-відправних колій на 1. Однак число колій на проміжних станціях залежить не тільки від розмірів пропускної здатності ділянки, але і від ступеня її заповнення, характеру графіка руху, числа пасажирських і збірних поїздів, примикання під'їзних колій зі значним вагонообігом. Щоб точно визначити необхідне число колій на проміжних станціях, необхідно скласти графік руху поїздів і виявити, на яких станціях схрещення чи обгін поїздів буде збігатися з роботою збірних поїздів.

Проміжні станції на нових лініях розміщають виходячи зі зручного обслуговування районів тяжіння, і зокрема великих населених пунктів і підприємств. У сучасних умовах, з огляду на розвиток автотранспорту, доцільно концентрувати місцеву вантажну роботу на меншому числі проміжних станцій, що дозволить більш ефективно використовувати механізми для вантажно-розвантажувальних робіт, скоротити час перебування збірних поїздів на ділянках, прискорити оборот вагонів і доставку вантажів.

У середніх умовах відстань між проміжними станціями приймають 40-60 км. На існуючих лініях проміжні станції розташовані на відстані 15-20 км.

15.2. Технічні пристрої на проміжних станціях

Для виконання операцій на проміжних станціях передбачаються наступні пристрої:

• головні, приймально-відправні, витяжні колії, запобіжні й вловлюючі тупики;

• приміщення для чергового по станції;

• засоби СЦБ і зв'язку;

• пасажирська будівля і платформи, перехідні пристрої у виді переходів в одному рівні з головкою рейки, пішохідних мостів чи тунелів, багажний склад;

• криті склади, криті і відкриті платформи, контейнерні і навалювальні площадки, вантажно-розвантажувальні колії і вантажні механізми і пристрої;

• пристрої освітлення, службово-технічні будівлі, і ін.

Довжина приймально-відправних колій повинна бути не менш стандартної, прийнятої в межах ділянки.

Проектовані витяжні колії повинні мати корисну довжину не менш половини, а у важких умовах - не менш однієї третини довжини вантажних поїздів, що обертаються на даній ділянці. На першу чергу корисна довжина витяжної колії може бути зменшена до 200 м.

Пасажирські будівлі з приміщеннями для пасажирів, начальника і чергового по станції будують по типових проектах на 25, 50, 100 і 200 пасажирів.

Пасажирські будівлі на нових роз'їздах, обгінних пунктах і проміжних станціях розташовують не ближче 20 м від осі головної колії, а на лініях швидкісного руху не менш 25 м, щоб при укладанні додаткових колій убік пасажирської будівлі зберегти можливість устрою основної платформи достатньої ширини біля пасажирської будівлі .

Пасажирські платформи на роз'їздах, обгінних пунктах і проміжних станціях улаштовують, як правило, низькими, висотою 0,2 м над головкою рейки; високі платформи (1,1 м) споруджуються лише при обертанні моторвагонного рухомого складу без підніжок. Довжина платформи на проміжних станціях повинна бути не менш довжини пасажирських поїздів, що обертаються, як правило, 400 м з можливістю подовження до 500 м.

Ширина основної пасажирської платформи в межах розташування пасажирської будівлі 6м (при перебудові в стиснутих умовах допускається ширина 5 м), а на іншому протязі - не менш 3-4 м. Ширина низьких проміжних платформ на лініях I і II категорій повинна бути не менш 4 м, а при посадці в один поїзд не більш 25 чол. і на лініях III і IV категорій - не менш 3 м. Проміжні високі платформи звичайно споруджують шириною 6-8 м з урахуванням устрою сходів з пішохідних мостів чи у тунелі.

Для проходу пасажирів з пасажирської будівлі на низькі проміжні платформи і перевезення багажу на проміжні платформи влаштовують переходи (настили) у рівні головки рейки. Число переходів повинне бути не менш двох, а ширина - не менш 3 м.

На проміжних станціях з великим пасажиропотікоком, якщо пасажирська будівля відділена від проміжних платформ коліями, займаними вантажними чи пасажирськими поїздами, улаштовують переходи в різних рівнях у виді пішохідних мостів чи тунелів. Ці переходи особливо необхідні при наявності високих проміжних платформ. Для пасажирів зручніше тунелі, тому що вони мають меншу висоту підйому і спуска. Але тунелі дорожче пішохідних мостів і тому застосовуються лише при великому пасажиропотікоку.

Ширина проїзної частини пішохідного моста не менш 2,25 м, ширина тунеля не менш 3 м, ширина сходів пішохідного тунеля не менш 3 м при одному сході і не менш 2 м при двох сходах на одну платформу. Між сходом і бортом платформи повинно бути не менш 2 м.

Для виконання вантажних операцій на проміжних станціях будують вантажні пристрої з відповідним колійним розвитком і примиканням під'їзних колій.