Кам'яна Могила - визначна пам'ятка культури і мистецтва світового рівня

У світову науку ввійшли так звані "сім чудес" - єгипетські піраміди, "висячі сади" Семіраміди у Вавилоні, храм Артеміди в Ефесі, статуя Зевса у храмі в Олімпії, Мавзолей у Галікарнасі, Колос на о. Родос та маяк на о. Фарос в Олександрії. Але далеко не всім відомо, що в духовній культурі первісних мисливців скотарів та землеробів Північного Причорномор'я визначне місце займає пагорб Кам'яна Могила, розташований на Півдні України в долині ріки Молочної, поблизу Мелітополя Запорізької області. До теперішнього часу тут зберігається у печерах та гротах безліч наскельних малюнків, які відтворюють первісні форми релігії: тотемізм, магію, анімізм, фетишизм, культ предків тощо. У нас є всі підстави вважати, що ця унікальна пам'ятка не поступається вищезгаданим "Семи чудесам світу". У геологічному та історичному плані Кам'яна Могила - найунікальніший зі своєрідних пам'ятників такого роду .

 

 

 

Рис. 18 к. Загальний вигляд Кам'яної Могили. (За Б.Михайловим).

 

Як природне утворення вона пережила кілька мільйонів років. Спочатку це була піщана прибережна обмілина третинного, так званого Сарматського моря, згодом - масивна брила, зцементована залізистими розчинами піскового каменю. В подальшому, уже в розквіті четвертинного періоду, з неї сформувався поріг р. Прамолочної, що при переході до геологічної сучасності став кам'яним островом, в якому утворилися десятки гротів та печер. Отже, в міру появи певних ділянок Кам'яної Могили з-під води, на межі піщаної підоснови та пісковику, утворилися гроти та печери, які стали об'єктами використання первісними людьми в культових цілях. Саме сюди понад 10 тис. років тому, тобто під кінець палеоліту, стали проникати перші групи людей, про що свідчать залишки типових для цього часу крем'яних знарядь праці. А десь на початку неолітичної доби, коли з води виступили високі ділянки заплавної тераси, Кам'яна Могила стала островоподібним підвищенням над рівнем широчезних лугів. Саме в ці часи навколо неї виникає ряд неолітичних, а згодом енеолітичних і більш пізніх поселень, мешканці яких зберігали традиційне шанування Кам'яної Могили як святилища і в обраних місцях - у пісковикових навісах, гротах та печерах - залишили унікальні історичні свідчення про своє ставлення до світу. Кам'яна Могила поступово перетворилася на високий, до 15 м заввишки, пагорб, витягнутий за течією річки в довжину на 300 м і шириною до 200 м. Горішню площину його становила пісковикова, майже монолітна, плита, далі йшов пісковий схил, спорадично закритий окремими брилами, що відкололися від первісного пісковикового щита, а ще нижче, вже на рівні заплави, подекуди розкидані плитчасті, досить потріскані брили або їхні уламки .

Рис. 19 к. Брили Кам'яної Могили. (За Б.Михайловим).

 

 

Зображення трапляються на всіх рівнях Кам'яної Могили - від первісного щита та брил на схилах і аж до поодиноких пісковикових скель, розташованих на рівні луків, що має певне значення для хронологічного розчленування численних зображень в гротах, печерах і навісах цієї визначної пам'ятки. Як ми уже зазначали, перші сліди перебування стародавньої людини на Кам'яній Могилі належать до пізнього палеоліту. Протягом століть Кам'яну Могилу оповивають легенди та перекази, які розповідають про її фантастичне утворення та багатющі скарби, закопані героями або розбійниками під її скелями [20, с. 5-9]. Дослідження Кам'яної Могили було започатковане ще у 1890 році відомим археологом, професором Санкт-Петербурзького університету М.І.Веселовським, а у ХХ столітті продовжене В.М.Даниленком, О.М.Бадером, М.Я.Рудинським, В.М.Гладиліним, Ю.О.Шиловим, А.Г.Кифішиним та Б.Д.Михайловим. Внаслідок проведених археологічних розкопок Кам'яної Могили тут відкрито 65 гротів і печер, на стінах і стелях яких виявлено декілька тисяч рідкісних наскельних зображень. Глибоко реалістичні рисунки дають уявлення про господарство первісних людей Південної України та їхню духовну культуру. На стелях нанесені рисунки різних історичних епох - палеолітичної, мезолітичної, неолітичної, міді-бронзи, і середньовіччя. Отже, хронологія наскельних зображень Кам'яної Могили охоплює величезний період (від ХХІІ - ХVІ тисячоліть до н.е. до Х - ХІІ століть н.е .). Серед багатьох рисунків Кам'яної Могили, розташованих на тлі лінійно-геометричних композицій, добре простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. В основному вони наносилися на пісковик не фарбами, як, наприклад, у Франції чи на Південному Уралі, а протиралися шматком твердого каменю. Зрідка прадавні митці покривали утворені заглибини червоними і чорними мінеральними фарбами. А нещодавно у печері №36,б виявлені живописні малюнки, виконані жовтогарячою і чорною фарбами. Розглянемо окремі зображення, найбільш виразні і цінні в історико-культурному плані. Відомо, що епоха палеоліту характеризується найпростішою господарською діяльністю людини - збиральництвом та полюванням усім племенем на мамонтів, носорогів, бізонів й примітивним уявленням її про навколишнє середовище. Ці та інші види діяльності людини пізнього палеоліту добре простежуються в печері "Бізона" і "Кози". Тут, на стелі печер, кожен рисунок (мамонт, бізон, люди, змії, птахи та інші) подано окремо. Зазначимо, що зафіксовані малюнки утворюють певну композицію, що вказує на деяку універсальну концепцію світосприйняття, яка відображає вертикальну тричленну схему світобудови: птах - мамонт - змій, де птах асоціюється з небом, мамонт - із землею, а змій - з підземним світом .

Рис. 20. Прорисовка та фото композиції "Мамонт, птах, бізон, змії" з печери Бізона. Кам'яна Могила. Палеоліт. (За Б.Михайловим).

 

Рис. 21. Прорисовка та фото мамонта з печери Кози. Кам'яна Могила. Палеоліт. (За Б.Михайловим).

 

Цікавим "художнім панно" є петрогліфи із печери "Містерій" (грот №51,б). На стелі печери стародавні мисливці на мамонтів, носорогів і коней відтворили незвичайне художнє полотно, на якому зображено двох мамонтів, коня, носорога, поруч - жінок, які танцють у колі; на деяких із них - маски тварин .

 

Рис. 22. Прорисовка та фото композиції "Вбивство мамонтеняти". Кам'яна Могила. Палеоліт. (За Б.Михайловим).

 

 

Перед нами ритуально-обрядова сцена поклоніння тваринам - своїм тотемам. Скажемо також і про те, що пісковики Кам'яної Могили є не тільки доброю основою для петрогліфів, але й відмінним матеріалом для скульптур - печерного лева, голови людини, риби тощо. Аналоги таких скульптур відомі у Західній Європі - Дольні-Вестоніце (Моравія), Ла Мадлен (Франція), Костенки (Росія). В надрах палеоліту зароджувалася міфотворчість, що згодом у свідомості людини конкретизувалась у своєрідну модель, допомагаючи "гомо сапієнс" осмислити природне середовище, поняття буття і небуття, тобто життя і смерті. Підводячи підсумок, наголосимо, що зразки образотворчого мистецтва пізнього палеоліту, які виявлені у гротах Кам'яної Могили, за своїм складом образів та символічним значенням не відрізняються від подібного мистецтва Західної Європи і Південного Уралу. В епоху мезоліту (епіпалеоліту), який на території України існував у період Х - VІІ тис. років до н.е., на зміну холодному і суровому клімату приходить якісно новий, наближений до сучасного, а холодолюбну фауну змінюють зовсім нові види тварин. Мамонти і бізони вимирають, а їхнє місце займає дикий бик. Відбуваються зміни і в трудовому житті стародавньої людини - з'являються мікролітичні знаряддя праці, кістяні пазові наконечники списів з кремінними вкладишами (Кукрекська культура), приручений собака, винайдені лук і стріли, за допомогою яких людина успішно полює на диких птахів і більш швидких тварин. Полювання стає одним із головних її занять. Відповідно до вище охарактеризованих господарських занять мезолітичні люди, передусім мисливці, залишили на Кам'яній Могилі певні зображення. Унікальним прикладом є галерея рисунків мезолітичної епохи з печери "Коза" (№60). Тут на стелі зафіксовані фігури лося, бика, качок та інші. А головною пам'яткою цього гроту є плита - блок із зображенням полювання мисливця на кіз. Присутність на цій плиті мисливця і другої фігури кози, яка знаходилась у "загорожі", напевне, слід розуміти як відтворення древнім художником загінного полювання і процесу приручення цієї тварини .

 

Р ис. 23 к. Прорисовка та фото зображення мисливця на кіз. Кам'яна Могила. Мезоліт. (За Б.Михайловим).

 

 

Рис. 24. Прорисовка малюнка "Мисливці і тварина". Кам'яна Могила. Мезоліт. (За Б.Михайловим).

 

Ми повинні добре зрозуміти, що у пізньому мезоліті розпочався перехід до відтворюючих видів господарювання - землеробства та тваринництва, а відповідно до цього стали змінюватися і вірування стародавньої людини. Та незважаючи на це, людина епохи мезоліту ще значним чином залишалася залежною від природи. Так люди, які жили у посушливих південних степах, зверталися до зрошувального землеробства. А ті, що мешкали у більш-менш сприятливих для землеробства місцевостях, змушені були періодично змінювати виснажені землі. Це у свою чергу обумовлювало пильніше стеження за календарем. При цьому значна увага приділялася переміщенням небесних світил, що згодом привело до виникнення добре розвинутих обрядів і міфів. Так поступово утворюється багатобожність. Прадавні люди стали вірити в магічність обрядів, присвячених культу плодючості, зокрема, отриманню великого врожаю і приплоду домашніх тварин. Наступила історична епоха - новий кам'яний вік (неоліт). Все те, що відбувалося в попередні десятки тисячоліть, тобто в епоху пізньопалеолітичного та мезолітичних часів (а це час діяльності мисливців та збирачів), фактично було призупинене відомою нам "неолітичною революцією". Закономірно, що нові виробничо-економічні фактори відбились і на образотворчому мистецтві. Яскравим прикладом перебігу цих процесів є зображення в печерах Кам'яної Могили, які дозволяють добре зрозуміти новий етап господарської діяльності людини, її духовну культуру та художньо-естетичні особливості мистецтва. У людини виникає потреба зрозуміти світ, що її оточує, а також таємничі засади всесвітніх циклів, зокрема древо життя, яке поєднувало всі три світи: зв'язок теперішнього з минулим (те, що в землі) і майбутнім (те, що на небі). Важливим наслідком дослідження Кам'яної Могили став 1985 рік, коли була відкрита Печера №57 - "Артеміда", на стінах якої зафіксовано петрогліфічне письмо. Найцікавішими зображеннями є вигравіювана фігура лося, у хвості якого простежується голова лебедя, а перед ним - другий лебідь .

Рис. 25. Прорисовка та фото зображення лося і лебедів. Кам'яна Могила. Мезоліт. (За Б.Михайловим).

 

 

Поблизу розташовані зображення бика з місяцеподібними рогами і хоботом, а далі - чаклун у сусідстві з биками. Отже, рисунки бика і птаха є прямим свідченням змін у природі. Як відомо, в господарській діяльності скотарів і землеробів бик відігравав головну роль, тому зовсім не випадково на поселенні біля Кам'яної Могили знайдено 180 залишків биків. Також треба мати на увазі й те, що згідно з віруванням древніх у небі носився "небесний бик", "дощовий бик" (Пра-Зевс), який давав Землі вологу, а значить, і гарний урожай. В мистецтві Кам'яної Могили знайшли своє відображення й інші різноманітні міфологічні сюжети. Так на карнизах однієї з печер є зображення богині-Матері з великими відвислими грудьми, в масці оленя, з рогами. Вона стоїть перед тваринами. Дослідники вважають, що цей рисунок передає образ Пра-Артеміди - богині полювання, перед якою поклонялися мисливці неоліту. Особливий інтерес викликає також тричленна композиція, в якій образ лося (оленя), як правило, пов'язаний із вищим світом, особливо Сонцем. Олень був його духом - хранителем та встановлював день і ніч. Таким чином, ми вже мали можливість переконатися, що неолітична людина ввійшла до нового економічного середовища з істотно новим і багатим арсеналом релігійних уявлень про навколишній світ і, як наслідок, створила певну космічну модель Світу. Це добре підтверджують знахідки з Кам'яної Могили та їхні розшифровки. В цілому неолітичне мистецтво Кам'яної Могили за своїми стилістичними рисами є продовженням мистецтва епохи пізнього палеоліту та мезоліту, де, як і раніше, головний герой - звір (тварина). Як правило, ці рисунки виконані в реалістичній манері, хоча вже й простежується деяка стилізація образу. І тільки в енеоліті в образотворчому мистецтві відбувся яскравий спалах символізму й умовності. Коротко зупинимося на характеристиці культурних надбань епохи мідного віку, які зафіксовані в гротах Кам'яної Могили. Передусім нагадуємо про те, що у другій половині V-ІІІ тисячолітті до н.е. на просторах Південно-Східної Європи, від Дунаю до Волги й Уралу, розселились індоарійці, які входили до групи індоєвропейських народів і називали себе аріями. Вони займалися землеробством, скотарством, різними ремеслами. Пізнє слово "ар'я" асоціювалось у свідомості аріїв з поняттями "благородний", "знатний", "здоровий". Як свідчать археологічні дослідження, в цю епоху на Півдні України жило населення таких давньоземлеробсько-скотарських культур як Трипільська, Азово-Дніпровська, Ямна, Середньо-Стогівська та Кемі-Обинська - Криму, а на Кубані (Краснодарський край, Росія) племена так званої Майкопської культури. Ця сторінка далекої історії України відтворена в гроті "Бика" .

 

 

 

 

Рис. 26. План-схема грота "Бика". Кам'яна Могила. Енеоліт. (За Б.Михайловим).

 

Так у темряві просторої печери поступово вимальовуються контури "стародавнього храму", стеля якого дуже закопчена і де-не-де через вологу обвалилася. На цій стелі помітні такі контури тварин: чотири бики з поверненими в різні боки головами

 

Рис. 27. Бики у позі самозахисту. Грот "Бика". Кам'яна Могила. Енеоліт. (За Б.Михайловим).

 

 

і три фігури тварин, що йдуть одна за одною, людина-чаклун, собаки в польоті і багато інших зображень .

 

Рис. 28 к. Бики з гроту № 9. Кам'яна Могила. Енеоліт. (За Б.Михайловим).

 

 

Названі та інші рисунки гроту "Бика" - єдиний, відомий науці, хронологічно-змістовний вузол (за винятком епохи середньовіччя), в якому закладене міфотворче мистецтво місцевих племен, засноване на обожнюванні образу бика. Дослідники Кам'яної Могили вважають, що в петрогліфах гроту "Бика" закладені основи космічної моделі, яка поширилася по світу. Як відзначалося вище, образ "великого дикого бика" виник ще в епоху раннього неоліту. До космогонічних образів належить і зображення чотирьох биків на стелі з цього ж гроту, яке символізує чотири сторони світу, тобто чотирьохкутову горизонтальну його модель. Крім того, чотири сторони світу можуть позначити по горизонтальній орнаментації такі поняття як північ - низ, підземне царство, небуття і південь - верх, вирій, небо, обитель богів. А внизу розташовувалися злі духи, велетні-титани та інші істоти, пов'язані з підземним світом. Великий інтерес у гроті "Бика" викликає зображення трьох собак у польоті. Одну з найважливіших інформацій щодо проблеми походження писемності дають рисунки з гроту "Дракона" (№55) ,

 

 

Рис. 29 к. Скульптура дракона-вешапа з гроту № 55. Кам'яна Могила. Енеоліт. (За Б.Михайловим).

 

 

а також численні зображення звіриної та людської стопи на брилах, названих "плитами слідів" (гроти №28, 34, 44, 49, 53, 55). Подібні людські і звірині сліди відомі з багатьох пам'яток від пізнього палеоліту до епохи міді-бронзи. Вони пов'язані з певними міфологічними уявленнями людини цього періоду. Наведемо ще один цікавий приклад стародавнього міфу, який відображено на Кам'яній Могилі, зокрема в печері "Риба". Головним її атрибутом є горельєфне зображення великої риби, виконане на кам'яному полі, прокресленому петрогліфами у вигляді лінійно-геометричних зображень. Подібні печери, пов'язані із культом Риби, в ті давні часи існували також у Сибіру, Закавказзі, Дворіччі (Шумері), Палестині і Малій Азії. Зображення великої Риби вказує на існування в комплексі Кам'яної Могили своєрідного "дому Риби", збудованого за всіма канонами давньосхідної релігії. Епоха бронзового віку яскраво зафіксована відповідними петрогліфами - "письменами". Далекі пращури залишили нам свою художню галерею, яка і до наших часів існує на стінах Кам'яної Могили. На південному схилі Кам'яної Могили розташовані так звані "Кінські плити". Стородавній художник на плиті №26 зобразив фігури коней, в тому числі і у міфологічному образі - з пташиними головами. На плитах Кам'яної Могили значну увагу приділено також образу "крилатого коня". Цей символ виник саме в українських степах. Є тут також зображення оленів. У декількох гротах збереглися малюнки так званої "супряги биків". На відміну від реалістичних рисунків, бики тут зображені в знаково-символічній манері: корпус тварин - у вигляді прямої лінії, увінчаної рогами-місяцями, а ноги передано двома паралельними рисочками. Найбільш цікаві рисунки були подані на плиті №37. Вони створюють єдиносюжетний вузол. Тут простежуються наступні зображення. Бики тягнуть якийсь предмет, виконаний у вигляді прямокутника, перехрещеного трьома паралельними лініями (прообраз землеробського знаряддя або транспортного засобу). Ліворуч від них стародавній художник зобразив змію, яка повзе.

 

 

Рис. 30 к. Супряга биків на плиті № 37. Кам'яна Могила. Енеоліт. (За Б.Михайловим).

 

 

Не менш цікавий рисунок із гроту №46, де "супряга биків" тягне землеробське знаряддя для розпушування ґрунту - рало. У гроті №37 зображено також візок- сани [21, с.37-118]. Така в загальних рисах суть своєрідної художньої галереї у гротах Кам'яної Могили. Унікальною подією стало виявлення у багатьох гротах і печерах "письмен", які дослідники датують VІ - І тис. до н. е., що засвідчує безперервність їхнього існування і розвиток серед давнього населення Південної України. Вони нанесені на стінах Кам'яної Могили, в багатьох її гротах та печерах. Як вважає автор відкритих "письмен" Б.Михайлов, вони мають схожість з писемними знаками Наддунав'я (Болгарія, Румунія), о. Кріт, Фінікії та Шумеру.

 

Рис. 31 к. "Давні письмена" та їх прорисовка. Кам'яна Могила. Бронза. (За Б.Михайловим).

 

 

Рис. 32. Варіант транскрипції та перекладу протошумерськго "напису". Переклад А. Кіфішина. Кам'яна Могила. Бронза. (За Б.Михайловим).

 

 

Перші спроби виділення "письмен" на Кам'яній Могилі належать М. Я. Рудинському, який вбачив у комплексах петрогліфів єдину лінію розвитку, "передану": ... у спільності основних елементів композиції". У 1983 р. під час розкопок печери "Підкова" Б. Д. Михайлов уперше звернув увагу на присутність серед петрогліфів піктографічних і буквоподібних знаків. Згодом в результаті перегляду усіх відомих місцезнаходжень з петрогліфами на Кам'яній Могилі ним же були відзначені численні лотографічні і буквоподібні знаки, які вчений прирівняв до піктографічного і буквеного письма [22, с. 118-119]. Відомий російський шумеролог А.Г. Кіфішин запропонував свою спробу дешифрування, прочитання та інтерпретацію частини написів Кам'яної Могили .

 

 

 

 

Рис. 33. Піктографічне письмо з Месопотамії та Кам'яної Могили. Бронза. (За Б.Михайловим).

 

 

 

Рис. 34. "Латиниця" та "кирилиця" з Кам'яної Могили. Бронза. (За Б.Михайловим).

 

 

 

Рис. 35. Середня частина панна № 34 з Кам'яної Могили. Розгортка знаків та їх шумерські аналоги. (За А. Кіфішиним).

 

Рис. 36. Напис № 3 з гроту "Бика". Кам'яна Могила. Бронза. (За А. Кіфішиним).

 

 

Р ис. 37. Варіант прочитання напису № 3 з гроту "Бика". Кам'яна Могила. Бронза. (За А. Кіфішиним).

 

 

При цьому він зазначив, що його переклади носять попередній характер і в процесі подальшої праці багато положень прийдеться переглянути і доповнити. За підрахунками А. Г. Кіфішина у гротах Кам'яної Могили зафіксовано 130 написів-панно, накреслених на їх стінах, стелях та карнизах. Крім того відомо 160 кам'яних табличок з відповідними написами, які зберігаються у чотирьох сховищах. На сьогодні вченим розшифровано і проінтерпретовано 40 написів-панно і 16 табличок [23, с. 58]. Всі написи, як підкреслює дослідник, дають інформацію про богів тих часів, а також висвітлюють фактичні події, які відбувалися в районі Кам'яної Могили від пізнього палеоліту до мідно-бронзового віку [23, с. 558]. Наведемо декілька прикладів дешифровки написів з Кам'яної Могили. На панно № 7, серед різних написів чітко виділяється напис виконаний на барельєфі у вигляді людської ступні. На шумерській мові цей знак не просто "ступня", а також писемний знак - АВ. Він позначав бога Абу - Царя трав. На цьомуж панно долідником виділено карту 16 рік з написами біля них та ряд інших написів. Остаточний варіант перекладу наступний: "Ишкур Энлиля возвратил (из преисподней) (посредством) 30 (заклинаний людей) марзи (= убийц бога). Думузи зерно (богине) Ашнан возвратил (посредством) 11- (кратного) изливания воды (на) поля: Вода утугов из (тучи) Ишкура проливается. // Угме (и) Абу - утугов, лиллу (и) аладу судили 25 " [23, с. 62-67]. У п'ятому панно зафіксовано напис такого змысту: "Уту предков первых (людей) судил - (это) перволюди Севера. Сын утугов судил (и) связывал.Огненный лев по закону радостно плугом резал (землю). Медведь (с) Лирой Внешней правителей углов (т. е. сторон света) (и) людей (всех) связывал. (В) Абзу змея мотыгу (связывала). Мертвец МЕ связывал, МЕ правителей по Суду Воды связывал. Козерог семя связывал. // (На холме) Дуку утуги Аратты (у) древа правителей Сина МЕ людей спаренными МЕ судили" [23, с. 68-81]. Ці та ряд інших написів з Кам'яної Могили, як зазначає А. Г. Кіфішин,- грандіозний древній архів, який дасть можливість по-новому побачити історію цивілізації Шумеру. Крім того, вона - залишки іншої, невідомої нам поки що великої культури, зв'язаної, як з культурою Передньої Азії, зокрема з Шумером, так і зі світом причорноморсько-приазовських степів [23, с. 27]. Без сумніву, протописемні знаки Кам'яної Могили пройшли дуже довгий шлях розвитку. Найдавніші з них А. Г. Кіфішин відносить до XII - X тис. до н. е. (печера "Чаклуна" № 52, грот № 51 тощо), а найпізніші - до ІІІ тис. до н. е. [23, с. 558]. На цьому ми закінчимо розгляд історичного і передусім культурологічного значення Кам'яної Могили як найвизначнішої пам'ятки не тільки України та Європи, а й усього Світу. Вона є конкретним прикладом дуже складного за своїм характером і змістом первісного мистецтва, яке було започатковане в епоху пізнього палеоліту. Тепер уже нема ніякого сумніву, що Кам'яна Могила як унікальна пам'ятка духовної культури і мистецтва світового рівня. Виникнувши в епоху пізнього палеоліту, про що передусім свідчить грот Мамонта, вона активно використовувалась як місцевим, так і прийшлим населенням різних історичних періодів - палеоліту, мезоліту, неоліту, епох міді і бронзи та раннього залізного віку, включаючи і скіфсько-сарматський час. А переконливим свідченням цього твердження є детальне дослідження добре стратифікованого поселення поблизу Червоної Гори, розташованої неподалік від Кам'яної Могили, на правому березі річки Молочної. Археологи добре розуміють суть стратифікованих поселень. Вони, як правило, охоплюють великий відрізок часу існування життя людини на одній і тій же місцевості. Це може бути 500-700 і більше років. У даному випадку в комплексі поселень біля Червоної Гори його досліднику Валентину Миколайовичу Даниленку вдалося простежити заселення цієї місцевості з ХІІ-Х тис. до н. е. до І тис. н. е. Розглянемо основні етапи заселення людиною району Кам'яної Могили. 1. Першими поселенцями, звичайно, були представники кроманьйонців епохи пізнього палеоліту і середнього кам'яного віку - мезоліту. Про це зокрема свідчать виявлені на глибині близько 3,7 м від сучасної поверхні три послідовні архаїчні шари, розділені стерильними прошарками лесоподібного суглинку, потужність яких в окремих випадках сягає 30-40 см. У нижньому шарі виявлено сліди існування різних видів господарської діяльності стародавньої людини - мисливства, рибальства та скотарства. Знахідки представлені розрізненими кістками зубра, зайця, риби і численними кістками великої рогатої худоби. Другий, середній шар, насичений скупченням черепашок Unio, а також кістками коня, зубра, кабана і благородного оленя. З'являються кістки овець. А у третьому, верхньому, шарі виявлено три вогнища та невелике робоче місце для виготовлення крем'яних знарядь праці. Цей шар належить до Кукрекської культури (мезоліт-неоліт), яка була поширена на території гірського Криму і узбережжя Північного Причорномор'я аж до Дністра. Все викладене вище про матеріальні залишки з тришарового поселення під Червоною Горою, поблизу Кам'яної Могили, засвідчує єдину лінію їх історико-господарської діяльності. Всі матеріали мають досить близькі аналогії з іншими пам'ятками, зокрема поселення Кукрек. У свою чергу археологічні матеріали поселення Кукрек (а відтак і Червоної Гори) мають ряд близьких аналогій з матеріалами Ненаситецького (Васильківського) неолітичного поселення, що розташоване в Дніпровському Надпоріжжі. До них М.Я.Рудинський відносить також Білу Гору на Полтавщині та Охтирку на Сумщині, до яких, безсумнівно, належать мезолітичні поселення Донеччини - Пришиб і Пристін, що досліджувалися В.Соболєвим. 2. Вище цього горизонту, тобто ближче до сучасної поверхні, виявлено характерні невеликі відкриті вогнища, нагромадження кісток і кременю, купи черепашок Unio. Але, на відміну від нижніх горизонтів, тут трапляються перші знахідки найдавнішого глиняного посуду. Так на площі близько 2 кв. м В.М.Даниленком було знайдено унікальний розвал великого гостродонного горщика. Дослідник вважає, що знайдені ним пам'ятки поблизу Кам'яної Могили переконливо доводять - складання власне неолітичної культури в умовах стародавньої Тавриди відбувалося на основі Кукрекської культури. 3. Тут же виявлено культурний шар кінця неоліту - початку енеоліту. Як було встановлено, він включає в себе кераміку, остеологічний матеріал, поодинокі вироби з кістки, нечисленні кам'яні знаряддя, велику кількість дрібних крем'яних знарядь та відходи виробництва. Датуючим матеріалом у цьому шарі є кераміка. Крім технології виготовлення посудин, їхніх форм та конкретного застосування, нас, як уже було зазначено, передусім цікавить їхня орнаментація. Привертає увагу те, що посуд прикрашений складними лінійними композиціями, але переважає декорування штампами - наколами та відбитками гребінця, які утворюють горизонтальні ялинкові ряди. 4. В епоху ранньої пори мідного віку під Червоною Горою, на березі р. Молочної, також існувало і ранньоенеолітичне поселення Азово-Дніпровської культури, до складу якої входить Маріупольський могильник. Найбільш характерну групу інвентарю з цього шару складають глибокі біконічні за формою та плоскодонні горщики, які нижче зрізу вінець незмінно мають характерне потовщення у вигляді комірця. Такий посуд прикрашений кутовими композиціями, виконаними у скорописній манері дрібних вдавлень підтрикутним штампом, виготовленим зі зламаної крем'яної пластинки. Іноді окремі зони орнаменту прикрашалися червоною вохрою. Є також посудини зі згладженою поверхнею, орнаментовані горизонтальними смугами і паралельними їм зиґзаґами, виконаними дрібнозубчастим гребінцевим штампом. 5. І, нарешті, культурний шар розвинутого періоду мідного віку. Зібрані в в ньому матеріали підтверджують його своєрідність. Так за технологічними ознаками кераміка значно відрізняється від тієї, що була виявлена в шарі раннього енеоліту. Серед форм є плечистий горщик з яйцеподібним денцем і високими відігнутими назовні вінцями. Поверхню стінок посудин старанно згладжено. В керамічній масі - значна домішка товчених черепашок, що зумовлює попелясто-сірий колір стінок посуду. Увесь керамічний матеріал, знайдений тут, дуже подібний до кераміки Середньо-Стогівської культури Надпоріжжя. Отже, маємо можливість зробити короткі висновки. Не підлягає сумніву, що першопричиною виникнення і розвитку багатьох різночасових поселень біля Червоної Гори, на р. Молочній, було святилище первісної доби - Кам'яна Могила з її печерами і гротами, де відбувалися культові дії з кінця палеоліту, протягом всього мезоліту і неоліту, а також частково енеоліту і бронзового віку й, безперечно, хоча і спорадично - в часи середньовічних слов'янських культур, які існували в цьому регіоні [20, с. 10-50]. Враховуючи виключно важливе значення Кам'яної Могили як одного із центрів, що втілює в собі яскраві конкретні археологічні, етнографічні і лінгвістичні дані з історії порівняно великої території Південної частини теперішньої України, розглянемо окремі концепції з цієї проблеми, які внаслідок багаторічних досліджень висунуті відомими вченими. Так у 1969 році Валентин Миколайович Даниленко, який присвятив своє життя дослідженню неолітичних культур, видав фундаментальну монографію "Неоліт України", де наголосив: серед інших "найзначнішим ... є поселення біля Кам'яної Могили, яке фіксує майже всі етапи розвитку неоліту і енеоліту Степового Приазов'я" [15, с. 9]. Як ми уже знаємо, в гротах Кам'яної Могили зафіксовані численні реальні сцени полювання на великих і дрібних тварин. Немає ніякого сумніву, що в цей час на території сучасного Приазов'я, в районі Мелітопольщини і прилеглих до неї районах України, вирувало активне життя, як у сфері господарської діяльності, так і духовної культури. Як свідчить аналіз фауністичних залишків з поселення біля Кам'яної Могили, головних груп і сюжетів древніх зображень, у численних її гротах в епоху мезоліту і нового кам'яного віку, згідно з дослідженнями В.М.Даниленка, у господарстві населення цього регіону домінувало тваринництво. І.Г.Підоплічко серед остеологічних матеріалів докерамічного неоліту виділив 915 кісток бика, 136 - вівці-кози, 3 - собаки, а з числа кісток диких тварин - 140 коня та 68 інших диких тварин: зубра, кулана, благородного оленя, лисиці, вовка та ін., а також 5 кісток річкової черепахи, 5 - риби і 1 - пташки. В наступні періоди аж до епохи раннього металу (енеоліту), як доведено археологічними дослідженнями, в господарстві населення району Кам'яної Могили спостерігається постійне збільшення великої рогатої худоби, а відтак і підвищення ролі тваринництва, а в цілому і всієї системи господарства. До того ж визначною подією цієї епохи в даному регіоні було приручення коня [15, с. 12]. І все ж найголовніше історичне значення Кам'яної Могили полягає в тих зображеннях, які зафіксовані в її гротах. Вони є виключно важливим джерелом для розуміння витоків багатьох аспектів духовної культури населення, яке жило і працювало в різні історичні епохи у причорноморсько-приазовських степах. Отже, вище ми розглянули найважливіші етапи в історії не лише безпосередньо нашої української землі, а й інших держав Східної Європи. Це великий період, який увійшов в історію людства як новий кам'яний вік. За визначенням всесвітньо відомого французького вченого П'єра Тейяра де Шардена, це "найкритичніший і найвеличніший з усіх періодів минулого", а найхарактернішим було те, що він ознаменував виникнення перших цивілізацій на планеті Земля [24, с. 164-166]. Людство в цей час перейшло до осілого способу життя і наступив, за Шарденом, період "організованого людства", що проявився не лише у веденні землеробства і тваринництва, а й у появі перших елементів піктографічного письма.