Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
10.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
238.47 Кб
Скачать

Найдавніше мистецтво

Однією з найвизначніших особливостей пізньопалеотичної епохи було виникнення найдавнішого образотворчого мистецтва в усіх його основних формах - скульптурі, графіці, живописі і навіть музиці. Найбільш ранньою була скульптура. Згодом з'явилися графіка, живопис і музика. Матеріалами для мистецьких творів служили кістки тварин, зокрема бивні, лопатки, таз, челюсті, черепи мамонта і роги північного оленя, морські раковини та інше. З цією метою використовували також м'який камінь та стіни печер, а пізніше і дерево, але виконані на ньому мистецькі твори до нашого часу не збереглися. Найчастіше зображали навколишніх тварин. Більшість творів найдавнішого мистецтва - цілком реалістичні. Так тварин первісна людина зображала такими, якими бачила їх у житті. У живописі та графіці подавалися реалістичні сцени полювання на тварин, а також сюжети магічних мисливських дій над ними, які, за уявленням первісних людей, повинні були сприяти успішному полюванню. Коротко розглянемо твори палеолітичного мистецтва, зафіксовані на окремих пізньопалеолітичних стоянках на території України. Всесвітньо відомими є твори пізньопалеолітичного мистецтва, які походять з Мізина - скульптурки з бивня мамонта, здебільшого прикрашені заглибленим лінійним меандровим орнаментом

 

 

 

 

 

Рис. 6. Стилізовані статуетки з поселення Мізин (фото та розгортки орнаментів). (За І.Г.Шовкоплясом)

 

Таким же орнаментом оздоблені браслети, виготовлені з бивнів мамонта

 

 

 

Рис. 7. Орнаментовані браслети із бивня мамонта з поселення Мізин (За І.Г.Шовкоплясом).

 

 

А найважливішими знахідками з Мізина є велика кількість кісток мамонта, поверхня яких покрита лінійним розписом, виконаним червоною вохрою, яку попередньо було змішано з кістковим жиром. Розпис на кістках та меандровий орнамент з Мізина не мають собі рівних у світовому палеолітичному мистецтві. Глибокий аналіз археологічних матеріалів з Мізина, здійснений видатним українським вченим С.М.Бібіковим, привів до висновку, що в археологічному комплексі, який складається з 113 тисяч крем'яних виробів і великої кількості кісток та цілих і окремих уламків від бивнів мамонта, численних черепашок морських і річкових молюсків, бурштину (його використовували як намисто, а також нашивали на одяг), знаходились орнаментовані предмети і речі, котрі дослідник інтерпретував як музичні інструменти [8, с. 51-86]. На мізинській стоянці, в будинку № 1, в центральній його частині, ще у 1956 році І.Г.Шовкопляс відкрив цікаве скупчення, в якому акуратно були розміщені кістки мамонта. Серед них - орнаментовані лопатки, стегно, фрагмент таза, дві нижні щелепи , уламок

 

 

Рис. 8 к. Орнаментовані кістки мамонта з поселення Мізин (колір нанесено червоною охрою). (За І.Г.Підоплічком).

 

черепа, а також неорнаментовані предмети -кінцевий уламок бивня, молоток із рога північного оленя. Поблизу орнаментованих і неорнаментованих предметів знайдено "шумливий" браслет, виготовлений із пластин бивня мамонта і гравійований меандровим орнаментом

 

 

Рис. 9 к. Шумливий браслет із бивня мамонта з поселення Мізин (За С.М. Бібіковим).

 

Тут же зафіксовано три скупчення червоної і жовтої вохри. Крім того на підлозі підібрані кістяні шила і голки. Під час розкопок 1956-го і наступних років дослідники обмежилися лише висновком, що в Мізині відкрита ділянка з вищеназваними предметами, яка мала ритуальне призначення. При цьому не уточнювалися конкретні функції і не інтерпретувалося обрядове використання кожної знахідки. Лише у семидесятих роках XX ст. С.М.Бібіков, вивчаючи весь комплекс з Мізина, із застосуванням необхідних технічних засобів прийшов до думки, що знайдені кістяні предмети входили до музичного комплексу. Особливу увагу він звернув на те, що на бивнях мамонта, кістках та інших предметах, які знаходились у житлі № 1, чітко фіксуються окремі ділянки з явним порушенням їх поверхні, що утворилися від частих ударів, зосереджених на одному і тому ж місці, твердим предметом. По-друге, помітна заполіровка предметів на окремих ділянках утворена внаслідок постійного доторкання до них долонями в період використання їх в дії і, по-третє, сліди тертя на зовнішніх гранях при зіткненні кісток і долівки або землі. Проводячи дальше дослідження, С.М.Бібіков установив, що цей набір є музикальним комплексом, який складається з інструментів стаціонарного типу (лопатка, стегно, таз, щелепи, череп), рухомого інвентарю (колотушка, молоток із рогу, "шумливий" браслет) і так званого реквізиту (шило, голка, кольорова вохра та прикраси з раковин морських молюсків)

 

 

Рис. 10 к. Музикальні інструменти з поселення Мізин (За С.М. Бібіковим).

 

До вивчення цих археологічних знахідок С.М.Бібіков залучив відомих спеціалістів із суміжних наук - палеонтології, палеотрасології, судової експертизи, фотоанолітики, а також мистецтвознавців, зокрема музикантів з консерваторії. Ось як розкриває С.М.Бібіков використання і роль кожного окремого орнаментованого предмету в дії-грі як музикального комплексу в цілому. Лопатка ставилася майже вертикально і підтримувалася в такому положенні за шийку, подібно до грифа на сучасних струнних інструментах. З метою отримання звуку в область підлопатної ямки наносилися удари. Тазова кістка мамонта використовувалося в горизонтальному положенні, подібно до ксилофона. Його таз встановлювався вертикально, челюсті клалися на лівий неорнаментований бік. Череп, вірогідно, розміщувався на кістці від носа. А використання колотушки, молотка з рогу та "шумливого" браслета пояснення не потребує. Удари для отримання звуку наносилися лише по орнаментованих ділянках бивня та кісток. С.М.Бібіков відтворив гру на музикальних інструментах із житла № 1 Мізинської стоянки. Запис цієї музики здійснено на грамплатівку, отож її можна відтворювати широкій слухацькій аудиторії. Охарактеризоване відкриття в наступні два десятки років знайшло широкий відгук у науковій літературі - не лише українській, а й зарубіжній. Так відомий вчений Отт Марсель - професор, завідуючий центром досліджень палеоліту Європи (м. Льєж, Бельгія) - у статті "С.М.Бібіков. Плідне натхнення" наголосив: "Спостереження С.М.Бібікова щодо призначення музикальних інструментів є цілком слушні. Вражає сміливість його гіпотези в час, коли наукове середовище було ще так погано підготовлене до цього" [9, с. 4-8]. Вищеназвані знахідки з Мізинської стоянки дозволили прийти до висновку не лише про існування на ній музикального комплексу, а й про те, що будинок №1 цієї стоянки мав ритуальне призначення. Як уже зазначалося, широко відомою є Кирилівська стоянка в Києві. Особливий інтерес становить знайдений невеликий уламок бивня мамонта із складним різьбленим художнім візерунком, на якому зображені голова водоплавного птаха з видовженим дзьобом, черепаха та річкові хвилі (рис. 5). На поселенні Гінці зібрано багато уламків кісток тварин з різноманітними слідами роботи на них та кусків бивнів мамонта з орнаментальними нарізками. На Добранічівській стоянці знайдено жіночу статуетку висотою 9 см, виготовлену з бивня мамонта, на Межирічській - стилізовані та геометричні зображення на виробах з кістки та рогу

 

 

 

 

Рис. 11 к. Реконструкція розпису вохрою на черепі мамонта з поселення Межиріч на Черкащині. (За І.Г.Підоплічком).

 

На стоянці Молодове V зафіксовані залишки музичних предметів - кістяних флейт. В Криму, на стоянці Сюрень, знайдено орнаментований ріг благородного оленя. Таким чином, твори мистецтва, прикраси та ін. мали не лише культове значення, а й відображали реальне життя й естетичні смаки людини пізнього палеоліту. Різноманітні підвіски, зокрема із зубів тварин, напевне, мали магічне значення. Передусім вони слугували мисливськими амулетами, досить поширеними у всіх пізніших племен, що займалися полюванням. Вони були також пов'язані з релігійними віруваннями і уявленнями людей епохи пізнього палеоліту. Відомо, що найдавнішим релігійним уявленням про навколишній світ був тотемізм. Потім виникла магія - віра людей в те, що різними закликаннями і обрядами можна впливати в бажаному напрямі на хід подій у природі і навколишньому світі. Люди пізнього палеоліту і наступних епох таким явищам як вогонь, вода, сонце, вітер, а також каменям надавали надприродних властивостей. Первісні люди вірили також, що людина, тварини, рослини і навіть неживі предмети мають свої душі, які існують і після смерті впливають на їхнє життя. Таке вірування назване анімізмом (від латинського слова "анімус" - дух). На основі анімізму виник і дуже поширився культ загробного життя та шанування померлих, що супроводжується різноманітними обрядами. Отже, вивчення зразків первісних знарядь праці і мистецтва, залишків жител, стоянок і перших поховань свідчить, що в палеолітичну епоху, особливо у пізньому періоді, людина досягла певного рівня матеріальної і духовної культури, що стало основою для формування й подальшого розвитку економічних і суспільних відносин та культури наступних епох. Важко переоцінити значення пам'яток кам'яного віку України для розуміння найдавніших етапів первісної епохи Євразії. Досліджені тут пізньопалеолітичні об'єкти житлобудування з кісток та бивнів мамонта й оригінальні види мистецтва (скульптура, графіка, живопис та музика, а відтак і обрядовий танок) мають всесвітньо історичне значення.

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]