- •Питання для підготовки до іспиту з дисципліни «Інформатика»
- •Предмет і зміст дисципліни інформатика
- •Класифікація та покоління еом
- •Значення комп’ютерної техніки у галузі економіки та менеджменту
- •Властивості економічної інформації
- •Системи класифікації економічної інформації
- •Систему кодування економічної інформації
- •Класифікація економічної інформації
- •Класифікація програмного забезпечення
- •Поняття, склад та функції операційної системи
- •Склад апаратного забезпечення персонального комп’ютера
- •Архітектури електронних обчислювальних машин
- •Периферійні пристрої персонального комп’ютера.
- •Поняття комп’ютерної мережі. Класифікація мереж.
- •Топології комп’ютерних мереж: шина
- •Топології комп’ютерних мереж: зірка
- •Топології комп’ютерних мереж: кільце
- •Апаратне забезпечення комп’ютерних мереж
- •Організація, структура, принципи роботи та сервіси Internet
- •Історія виникнення Internet
- •Протоколи ір і tcp
- •Доменна система імен
- •Пошукові системи Internet
- •Моделі використання Інтернету в діяльності підприємств
- •Основи електронної комерції
- •Фінансові та банківські послуги в Internet
- •Платіжні системи в Інтернет
- •Методи захисту інформації від несанкціонованого доступу
- •Методи захисту даних на персональному комп’ютері
- •Комп’ютерні віруси: види вірусів, шляхи поширення вірусів та засоби захисту
- •Особливості захисту інформації у відкритих системах
- •Архівація даних: стиснення інформації, ступінь стиснення інформації, види архівних файлів
- •Системи обробки тексту: текстові редактори та текстові процесори
- •Пакет ms Office: загальне призначення; існуючі редакції та відмінності між ними
- •Загальна характеристика текстового процесора ms Word
- •Загальна характеристика табличного процесора ms Excel
- •Характеристика можливостей програми ms PowerPoint
- •Характеристика можливостей програми ms Access
- •Поняття баз даних та систем управління базами даних
- •Архітектура систем управління базами даних (субд) та функції субд
- •Основні моделі баз даних
- •Реляційні бази даних
- •Основні етапи роботи із базою даних
- •Основні поняття, компоненти та архітектура експертних та навчальних систем
- •Функціональні можливості й характеристика експертних систем (ес)
- •Системи дистанційного навчання
- •Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •Класифікація інформаційних систем
- •Галузі застосування інформаційних систем в економіці
- •Інтегроване автоматизоване виробництво, планування і управління
- •Інтегровані економічні інформаційні системи
Системи класифікації економічної інформації
Важлива складова інформаційного забезпечення — система класифікації та кодування.
Класифікація — обов’язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованого оброблення, а також передумова раціональної організації інформаційної бази та моделювання інформаційних процесів.
Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, що належить до мовних засобів управління. Тому класифікація є основою для кодування інформації та наступного її пошуку.
Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об’єктів (М) на підмножину(Мij) відповідно до ознак схожості або несхожості.
Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.
Класифікаційне групування — підмножина об’єктів, отриманих у результаті класифікації.
Розрізняють два методи класифікації — ієрархічний і фа-
сетний.
Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні угруповання.
Переваги: логічність побудови, чіткість визначення ознак, великий обсяг інформації, зручність використання.
Недоліки: жорстка структура, брак резервного обсягу.
Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання.
Фасет — набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об’єкт може одночасно входити в різні класифікаційні угруповання.
Переваги: гнучкість структури (пристосування до змін у задачах), дає можливість вводити нові фасети чи видаляти старі.
Недоліки: недостатньо повне використання обсягу.
Систему кодування економічної інформації
Kодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.
Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угруповання чи об’єкта класифікації.
Для кодування інформації в інформаційних системах застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування.
Порядковий метод кодування — найпростіший і найпоширеніший. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.
Серійно-порядковий метод кодування на кожну групу ознак має серію порядкових номерів із резервом номерів.
Послідовний метод кодування передбачає виокремлення певних розрядів коду під певні ознаки.
Паралельний метод кодування теж передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.
Вибір методів класифікації та кодування об’єктів передбачає:
можливість розширення кодової множини об’єктів і внесення відповідних змін;
однозначність ідентифікованих об’єктів;
мінімальну довжину коду;
можливість оброблення інформації за допомогою ЕОМ;
простоту методу кодування;
застосування загальноприйнятих позначень.
Класифікація економічної інформації
Економічна інформація - це сукупність цифр, фактів, відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища і процеси. Вона містить дані соціально-економічного планування і прогнозування, фінансових планів, первинного, оперативного й бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу тощо. Економічну інформацію класифікують за фазами, стадіями і циклами відтворення, сферами економіки, ресурсами, що використовуються, факторами виробництва та ін. За призначенням інформацію поділяють на планову, обліково-бухгалтерську, звітну, статистичну, виробничо-оперативну, розпорядчу, довідкову, нормативну; за способом передачі - на ту, що передається усно, поштою, телефоном, телетайпом, факсом; за періодичністю - на систематизовану (змінну, добову, декадну, квартальну та ін.) і ймовірну, обумовлену зовнішніми і внутрішніми виробничими подіями (вихід з ладу техніки, затримка з поставкою пального, насіння та ін.); за характером носіїв - на документизовану і недокументизовану щодо процесу обробки - на оброблювану, необроблювану й аналітичну.
Крім того, інформація може поділятися на достовірну і недостовірну, достатню, недостатню і надлишкову, активну і пасивну, цифрову, алфавітно-цифрову й алфавітну.
За місцем виникнення розрізняють зовнішню інформацію, що надходить від вищих органів, а також підприємств, організацій і установ, які підтримують з об'єктом управління господарські зв'язки, і внутрішню - виникає на підприємстві (в об'єднанні). Так, на основі планового завдання приймаються управлінські рішення, які потім відображають у матеріально-технічній підготовці виробництва, техніко-економічному й оперативному плануванні, оперативному управлінні технологічними та економічними процесами, обліку і контролі за фінансовою діяльністю підприємства, звіті, аналізі результатів виробничо-господарської діяльності тощо.