1) Розглянути поняття “ґендер”;
вивчити ґендерний підхід і його особливості у перекладі;
надати класифікацію та проаналізувати лексико-граматичні трансформації;
Порівняти переклади віршів т.Г. Шевченка з оригіналом;
виявити ґендерні особливості перекладів віршів Т.Г. Шевченка.
Об’єкт дослідження – ґендерний аспект у перекладі.
Предметом аналізу лексичний та стилістичний рівні відтворення української ґендерної лексики англійською мовою.
Матеріал дослідження – 500 фразеологізмів з компонентом ґендерної номінації, відібраних методом суцільної (часткової) вибірки на матеріалі 10 віршів Т.Г.Шевченка та їх перекладів E. L. Voynich, M.Naydan, John Weir, Anna Revchoun, Irina Zheleznova [12; 26; 45].
Новизна роботи полягає в….
Теоретичне значення роботи….
Практична значення отриманих результатів визначається можливістю їхнього використання у теоретичних та практичних курсах зі стилістики англійської мови (Розділ „Структурна стилістика”), спецкурсах з теорії комунікації, соціолінгвістики, функціональної лінгвістики, а також у практиці PR, у подальших наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Методи дослідження охоплюють:
описовий – (для ... чого?);
порівняльно-зіставний – для виявлення ... ( для чого?);
метод кількісної обробки матеріалу – для об’єктивного визначення кількісних показників .....(для чого?).
Cтруктура і обсяг роботи. Курсова робота загальним обсягом 100 сторінок (обсяг основного тексту – 70 сторінок) складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, двох додатків.
У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, окреслено мету й конкретні завдання, методологічні основи й методи дослідження описано його матеріал.
У першому розділі “Лінгвістична ґендерологія у світлі перекладознавства ” розглядається поняття ґендер, ґендерний підхід, досліджуються методологічні засади дослідження ґендера в перекладознавстві, аналізуються способи перекладу ґендерної лексики на різних мовних рівнях.
У другому розділі “Особливості перекладу віршів Т.Г.Шевченка: ґендерний аспект” дається визначення лексико-граматичних трансформацій та розглядається характеристика і класифікація лексичних та граматичних трансформацій, наводяться приклади лексико-граматичних трансформацій, досліджуються переклади віршів Т.Г. Шевченка у ґендерному аспекті, визначаються особливості перекладу віршів та різниця використання лексико-граматичних трансформацій перекладачами чоловіком та жінкою.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дослідження, окреслюються перспективи подальших студій з обраної проблематики.
У Додатках надаються ...
РОЗДІЛ 1.
ЛІНГВІСТИЧНА ҐЕНДЕРОЛОГІЯ У СВІТЛІ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
1.1. Поняття “ґендер”
Ґендер – одне з основних понять сучасної соціології, яке позначає рольові соцівальні очікування представників різної статі одна від одної. Поняття “ґендер” походить з грецької і означає – “матеріальний носій спадщини”, відповідаючи українській “рід”, “досвід родоводу”. Ґендер на відміну від поняття статі стосується не суто фізіологічних властивостей, за якими різняться чоловіки та жінки, а соціально-сформованих рис, притаманних “жіночості” та “мужності”. З часом стать людини з біологічної характеристики трансформувався в характеристику соціально-психологічну. Таким чином, виникло поняття “ґендер”, що означає сукупність соціальних і культурних норм, які суспільство наказує виконувати людям залежно від їх біологічної статі.
Поняття “ґендер” давно вже вийшло за рамки граматики. Це явище широко розглядається як соціокультурний, дискурсивний і психолінгвістичний феномен [4, с.22].
Вперше чинник статі у зв'язку з мовою виник в античності при осмисленні категорії граматичного роду. Як найдавнішою і довгий час єдиною гіпотезою про причини появи і функціонування в мові категорії роду стала символико-семантична, така, що базувалася на співвідношенні природної біологічної категорії sexus з граматичною genus. Прихильники цієї гіпотези вважали, що граматичний рід виник під впливом природної наявності людей різної статі (Гердер, Гумбольдт, Грімм і ін.) при цьому для пояснення екстралінгвістичної мотивованості категорії роду дослідники використовували свій немовний досвід. Це привело до появи оціночності в інтерпретації категорії роду: чоловічий рід виявлявся першорядним із-за приписування іменам, що відносяться до нього, семантики сили, активності, енергії. Імена жіночого роду, навпаки, характеризувалися пасивністю, підлеглістю. Таким чином, умови соціальної реальності екстраполювалися на закони розвитку мови, що підтверджується фундаментальними ґендерними дослідженнями
Е. Борнемана, де аналіз ведеться з погляду міждисциплінарного підходу. Удару по символико-семантичній гіпотезі завдало відкриття мов, в яких категорія роду відсутня [6, с. 65]. Наступним стимулом дослідження ґендерного чинника в мові стало відкриття в 18 ст. екзотичних первісних мов, де мало місце розділення на чоловічу і жіночу мови. При цьому чоловічий варіант розглядався як власне мова, а жіночий – як відхилення від нього.
Отже, гендер …
1.2. Лінгвістичні аспекти ґендерних стереотипів
В цілому при вивченні проблеми взаємовідношення мови і ґендера наявність певних особливостей в чоловічій і жіночій вербальній поведінці в даний момент можна виділити три магістральні підходи:
РОЗДІЛ 2.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВІРШІВ Т.Г.ШЕВЧЕНКА:
ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
2.1. Лексико-граматичні трансформації
Лексичні трансформації застосовуються при перекладі в тому випадку, якщо в початковому тексті зустрічається нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, власне ім'я, властиве початковій мовній культурі і відсутнє в мові перекладу; термін в тій або іншій професійній галузі; слова, що позначають предмети, явища і поняття, характерні для початкової культури або для традиційного іменування елементів третьої культури. Такі слова займають дуже важливе місце в процесі перекладу, оскільки, будучи порівняно незалежними від контексту, вони, проте додають перекладному тексту різну спрямованість, залежно від вибору перекладача [18, с. 47].
До лексичних прийомів перекладу прийнято відносити наступні: транскрипція і транслітерация, калькування, лексико-семантичні заміни, конкретизація, генералізує, модуляція або смисловий розвиток.
На підставі структурно-стилістичного принципу можна виділити 4 групи типів звернення до англійської жінки:
1. Найменування із структурним типом «ім'я власне + слово-звернення». Це ввічливі форми звернення (e.g. Мiss Smith). З сучасних тенденцій, що впливають на звернення, що належать до першої групи, відзначимо появу абревіатури Мs для позначення як заміжніх, так і незамужніх жінок і що викликало багато суперечок серед лінгвістів, зокрема лінгвістів-феміністів. Звернення Мs повинне було замінити Мiss і Missis для того, щоб не привертати увагу до сімейного стану жінки, так само, як і Мister. Насправді звернення Мs було додане до Мiss and Mrs. Для деяких таке позначення зручне до тих пір, поки не з'ясовується, Мiss жінка або Мissis. Інші вважають, що Мs використовується для позначення розведених або незамужніх жінок, лесбіянок, феміністок [11, с. 89].
2. Група слів, в якій слово-звернення є ключовим і характеризує адресата по професії, зросту, зовнішнім якостям і характеру: nurse, waitress. Це нейтральні, розмовні або сленгові найменування.
3. Слова-найменування спорідненості, вони нечисленні. Спілкування з родичами припускає відсутність формальності, тому звернення-найменування спорідненості, що позначають родичів, за винятком нейтральних mother і grandmother, належать до розмовної мови або сленгу: sis (адекватно російському вульгарному зверненню “пеструха”) [7, с. 47 - 52].
4. Квазі-звернення (“обзивання”), в яких на місці найменувань жінки виступають дерогатівні і образливі лексичні одиниці: You, slut, come here! (Йди сюди, брудна тварюка!); You, pig, get out ! (Забирайся, свиня) [11, с. 89].
Виділяють різні семантичні підгрупи, що характеризують жінок за ознакою статі, віку, ступеня спорідненості, сімейному стану, соціальній ролі:
1. Стать в англійській мові характеризують перш за все як зовнішність (“thunderchicken” - неприваблива жінка; “dollybird”- лялечка, красива дівчина), поведінку (“clingingvine” - позначення слабкої, безпорадної жінки, цілком залежної від чоловіків), соціальну роль, професію (policewoman - жінка-поліцейський) [14, с. 67 - 75].
Таким чином, на тлі певних ґендерних досліджень можна говорити, про збереження чоловічої домінанти в англійській мові.
2.3.1. Переклад ґендерної лексики: лексичний рівень
Проведений аналіз лексики та лексико-граматичних особливостей перекладів дозволяє говорити про наявність гендерної специфіки та її вплив на переклад віршів….