21. Попит і пропозиція факторів виробництва.

Підприємства виробляють свою продукцію за допомогою факторів виробництва.  Фактори виробництва - це продуктивні сили, які беруть участь у створенні життєвих благ, використовуваних суспільством для задоволення своїх потреб.  Виділяють ринок капіталів і ринок природних ресурсів.  Під капіталом розуміють створені людьми ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг, тобто вони не можуть задовольняти потреби людини безпосередньо. Капітал має ряд властивостей: властивістю збільшення, приросту капіталу щодо первісної величині; відтворюваністю капіталу, збереженням капіталу.  Визначаючи капітал як фактор виробництва, багато економістів ототожнюють його з засобами виробництва. Капітал у широкому сенсі, на думку інших економістів, - це акумульована (сукупна) сума товарів, майна, активів, що використовуються для отримання прибутку, багатства. Існує думка, що капітал складається з благ тривалого користування, створених економічною системою для виробництва інших товарів.  Інший погляд на капітал пов'язаний з його грошовою формою. «Капітал, коли він втілений в ще не інвестованих фінансах, тобто сума грошей»  Економісти розрізняють три види капіталу:  1) фізичний, чи основний;  2) оборотний;  3) людський.  Від поняття «фактор» слід відрізняти поняття «ресурс». Ресурс - це потенційний фактор виробництва. Отже, фактор виробництва - це ресурс, залучений у процес виробництва, тобто до того, як природні об'єкти виявилися втягнутими у виробництво, вони виступали в якості природних ресурсів: земельних, лісових, мінеральних, енергетичних і т.д.  Ціни на ринку природних ресурсів визначаються шляхом взаємодії пропозиції ресурсів домогосподарствами та попитом на них з боку підприємств. Закон попиту діє і на ринку ресурсів, тобто чим нижче ціна на конкретний ресурс, тим попит на нього вище. Ринок ресурсів включає в себе: природні, людські і створені людиною ресурси. Природні ресурси економісти об'єднують в понятті земля. Вони включають всі природні блага, природні ресурси, які людина може використовувати у виробництві. Наприклад, водні ресурси, земельні, різні родовища корисних копалин, лісу. Власники природних ресурсів надають їх на ресурсний ринок для отримання грошового доходу від їх використання у виробництві. Основним доходом власників природних ресурсів є рента. Важлива особливість цих ресурсів полягає в їх рідкості, обмеженій кількості. Наявність земельних ресурсів, корисних копалин та ін обмежена певною межею. У свою чергу їх рідкість обмежує процес виробництва, тобто ми не можемо виробити такий обсяг товарів і послуг, який необхідний для задоволення наших безмежних потреб. Таким чином, підприємство змушене приймати рішення про те, що виробляти, а від виробництва чого відмовитися в силу рідкісності ресурсів. Тобто, вона приймає рішення про ефективність використання обмежених природних ресурсів.  Ринок праці або ринок робочої сили дозволяє її вільний продаж за ринковою ціною, яка є ціною угоди між постачальником робочої сили і наймачем з урахуванням передбаченого законом мінімальної заробітної плати. Інструментом, що регулює відносини в умовах ринку між працівником і наймачем, є добровільно укладається контракт. У процесі функціонування ринку праці взаємодіють ринковий попит на трудові послуги та ринкова пропозиція послуг праці. Під ринковим попитом на трудові послуги розуміють сукупний, загальний обсяг попиту на ці послуги за певною ціною з боку всіх підприємств. Під ринковими пропозицією послуг праці розуміють сукупний обсяг пропозиції цих послуг при певній ціні усіма працівниками.  Ринок праці - ринок, на якому в результаті взаємодії попиту на працю та пропозиції трудових послуг формується ціна на трудові ресурси. Існує ряд факторів, які впливають на рівень попиту на трудові послуги і їх пропозицію.  Попит на трудові послуги змінюється під впливом наступних факторів: рівень цін на трудові послуги; попит на продукцію, вироблену за допомогою трудових послуг; ціни та обсяги пропонованих ресурсів-замінників праці; технологічні зміни.  Зміни в пропозиції трудових послуг можуть викликати такі чинники як: чисельність працівників, що пропонують свою працю; чисельність населення; фізичні здібності працівників; альтернативна вартість найманої праці; доступність інших джерел доходу, крім заробітної плати.  Ринок праці пов'язаний з проблемою зайнятості. При перевищенні пропозиції трудових ресурсів над попитом на них, на ринку праці присутній безробіття, то є проблема з надмірною робочою силою. Виникає ситуація неповної зайнятості.