Фактичний баланс робочого часу

Індекси затрат робочого часу	Затрати робочого часу
ПЗ	52
ОП	306
ОРМ	19
ВПО	32
ПНВ	52
ППД	19
Всього:	480

1. Знайдемо коефіціент використання робочого часу:

Квик.=(Тпз+Топ+Торм+Твпо) / Тзм,

де Тпз – час підготовчо-заключної роботи,

Топ – час оперативної роботи,

Торм – час обслуговування робочого місця,

Твпо – час перерв на відпочинок і особисті потреби,

Тзм – тривалість зміни.

Квик.=(52+306+19+32)/480=0,852=85,2%

2. Знайдемо коефіціент втрат:

Квт =Тпнв/Тзм,

де Тнв - час перерв, викликаних нормального виробничого процесу,

Тзм – тривалість зміни.

Квт=52/480=0,108=10,8%

3. Знайдемо коефіціент втрат робочого часу, викликані порушенням трудової дисципліни робітником:

Кппд= [Тппд+(Тупо-ф - Твпо-н)]/Тзм,

де Твпо-ф – фактичний час на перерви та відпочинок і особисті потреби,

Твпо-н – нормативний час на перерви та відпочинок і особисті потреби.

Кппд=[19+(32-33)]/480=0,0375=3,75%

4. Знайдемо ріст продуктивності праці:

∆ПП% ={[ПНВ+ППД+(ВПОф - ВПОн)]*Кс}/100

Кс – коефіціент зниження прямих затрат робочого часу

При Кс=70% ∆ПП%=[52+19+(32-33)]*0,7/100=0,1601*100%=16,01%

При Кс=100% ∆ПП%=[52+19+(32-33)]*01/100=0,2288*100%=22,88%

Порівнювальний баланс робочого часу

Індекси затрат робочого часу	Затрати робочого часу, хв.		Змінювання, хв.
	Нормативний	Фактичний	Нормативний	Фактичний
ПЗ	20	52	32	-
ОП	407	306	-	101
ОРМ	20	19	-	1
ВПО	33	32	-	1
ПНВ	-	52	52	-
ППД	-	19	19	-
Всього:	480	480	103	103

5. Збільшення пп% за умови повної ліквідації прямих затрат робочого часу та зайвих витрат робочого часу:

∆ПП%=(ОПн - ОПф)/ОПф=(407-306)/306=0,33*100%=33%,

де ОПн – час оперативної роботи нормативної,

ОПф – час оперативної роботи фактичний.

Висновок: При повній ліквідації зайвих витрат робочого часу, продуктивніть праці може бути збільшена на 33%. Тобто для поліпшення використання робочого часу треба усунути таки види витрат робочого часу, як перерви викликані порушенням трудової дисципліни працівником та причин пов’язаних з організацією праці. Потрібно удосконалення організації праці, підвишення рівня механізації (скорочення частки ручної праці) та матеріальне стимулювання працівників.

Задача 4. Організація оплати праці

Визначити заробіток робітника, якщо відомо, що розрахунок заробітної плати здійснюється по непрямій – відрядній системі оплати праці, розряд допоміжного робітника, що обслуговує, - 3, планова норма виробітку для кожного робочого місця, що обслуговує, - 110 шт. у зміну. Виготовлено за місяць 8000 шт. деталей. В місяці 22 робочих дні. Доплата за шкідливі умови праці 16%.

Розв’язання:

Загальний заробіток допоміжного робітника при непрямій системі є добутком відрядної непрямої розцінки на фактичне виконання виробничого завдання:

З_нв = Р_нв * N_фв, де

З_нв – загальний заробіток допоміжного робітника при непрямій системі;

Р_нв – непряма відрядна розцінка по даному об’єкту обслуговування на одиницю роботи, виконаної основними робітниками, грн.;

N_фв – фактичне виконання виробничого завдання об’єктами, що обслуговується допоміжним робітником, шт.

Р_нв = , де

Р_нв – непряма відрядна розцінка по даному об’єкту обслуговування на одиницю роботи, виконаної основними робітниками, грн.;

С_гі – годинна тарифна ставка допоміжного робітника, перекладеної на непряму відрядну оплату праці, грн.;

Н_об – кількість об’єктів, які по нормі обслуговуються допоміжним робітником;

О_n – плановий обсяг виробництва продукції (або норма виробітку) для даного об’єкта обслуговування за той же проміжок часу (годину).

Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули:

С_гі = ,

М_з – мінімальна місячна заробітна плата;

К_гал – галузевий коефіцієнт (для машинобудування знаходиться в межах 2,5 – 2,84);

167 – місячний фонд робочого часу.

С_гі = = 21,53 грн.

Р_нв = = 0,522 грн.

З_нв = 0,522 * 8000 * 1,16 = 4844,16 грн.