5.3 Розробка рисунка друкованої плати

Рисунок друкованої плати виконується в пакеті PСad на основі принципової електричної схеми і схеми розташування підпрограмою трасування.

Основний крок координатної сітки за ГОСТ 10317- повинний бути 2,5 мм, додаткові – 1,25 або 0,5 мм.

За нуль координатної сітки слід приймати:

- центр крайнього нижнього отвору, що знаходиться на полі друкованої плати, у тому числі і технологічного;

- лівий нижній кут друкованої плати;

- ліву нижню точку, що створюється лініями побудови.

Форму і розміри контактних площадок вибирають на основі розрахунку.

При розробці рисунка необхідно зарезервувати місця для розташування роз’єму і кріпильних елементів.

Креслення шарів друкованої плати виконують в масштабі 1:1 на листі підходящого формату. Кресленню присвоюють код Е7.

5.4 Розробка схеми розташування елементів

Схема розташування не є самостійним конструкторським документом, виконується як необхідний проміжний документ при проектуванні трасування друкованої плата, а також використовується в технічному описі виробу.

5.5 Розробка детального креслення друкованої плати

Креслення друкованої плати виконується у масштабі 1:1 за правилами виконання креслення деталі на листі підходящого стандартного формату.

Розміри друкованої плати вказуються нанесенням координатної сітки в прямокутній системі координат згідно ГОСТ2.417.

При завданні розмірів лінії координатної сітки повинні бути пронумеровані. Координатну сітку варто наносити рисками по периметру контуру друкованої плати.

Допуски на лінійні розміри і розміри сторін вибирають відповідно до ГОСТ25246 «ЄСКД. Загальні положення, ряди допусків і основних відхилень».

Технічні вимоги розташовують на полі креслення друкованої плати згідно ГОСТ 2.316 і ГОСТ 2.417.

Технічні вимоги групують і записують у такій послідовності:

плата повинна відповідати ОСТ 4.010.019, група жорсткості;

клас точності ...;

крок координатної мітки ...;

параметри елементів рисунка друкованої плати, що не обумовлені вимогами стандарту, уточнюючі або пояснюючі задані вимоги, а також відмінні від вимог заданого класу;

конфігурацію провідників витримувати за кресленням з відхиленням  ... мм. Допускається скруглення кутів контактних площадок і провідників;

покриття ... (вказується тільки конструктивне покриття);

маса покриття ... (вказується тільки для дорогоцінних металів);

маркувати ... (вказати вид, якщо воно не здійснюється разом з рисунком);

електричний контроль виконувати по таблиці ХХХ.ХХХ.ХХХТБ;

додаткові вимоги.

Параметри елементів рисунка друкованої плати групують у виді таблиці 2 згідно ГОСТ 2.316 і розміщують на вільному місці креслення.

Таблиця 2

Умовне позначення отвору	Діаметр отвору, мм	Наявність металізації	Кількість отворів	Мінімальний діаметр контактної площадки, мм

Конструктивне металеве покриття вибирається з умов експлуатації згідно з таблицею И.3 додатку И.

Конструктивне неметалеве покриття використовується в наступних випадках:

для збереження паяємості;

для захисту провідників і поверхні основи друкованої плати від дії припою;

для захисту елементів провідного рисунка від замикання начіпними елементами.

Для збереження паяємості використовують спирто- і ацетоноканіфольні лаки. Дане покриття є технологічним і його в конструкторських документах не вказують.

Для захисту провідників і поверхні друкованої плати від припою використовують резистивні маски на основі епоксидних смол, сухого плівкового фоторезисту, холодних емалей, оксидних плівок. Фотошаблон для даного виду захисного покриття може розроблятися в пакеті Pcad разом з розробкою рисунка друкованої плати.

Розроблена конструкція друкованої плати перевіряється розрахунками згідно вимогам ГОСТ 23751:

- резистивного опору провідників з урахуванням покриття;

- навантажувальну здатність силових провідників;

- завадостійкості;

- віброміцності;

- здатності розсіювати тепло, що виділяється при роботі.

При незадовільних результатах проводиться перекомпонування елементів на друкованій платі.