5.2 Формули
Формули
необхідно набирати в редакторі формул
MicrosoftWord або Mathtype.
У формулах позначення символів і числових коефіцієнтів необхідно застосовувати відповідно до прийнятих стандартів. Формула розташовується по центру листа, перед формулою залишають вільну строчку.
Значення символів і коефіцієнтів, що входять у формулу, повинні бути приведені безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони приведені у формулі. Перший рядок експлікації повинен починатися словом «де» без двокрапки після нього. Слово „де” пишеться без від відступу, наступні символи пишуться з відступом, як під першим символом.
Якщо в пояснювальній записці більше однієї формули і на них маються посилання в тексті, застосовується нумерація формул арабськими цифрами в круглих дужках із правої сторони листа на рівні формул.
При посиланні в тексті на формулу вказують її номер у дужках.
5.3 Таблиці
Таблиця повинна мати голівку і боковик. Діагональні розподіли голівки таблиці не допускаються.
Заголовки і підзаголовки граф починають із прописних букв. Якщо підзаголовок складає одне ціле з заголовком, його починають з малих літер.
Заголовки вказують в однині.
Графи таблиці нумеруються тільки в тому випадку, якщо на них мається посилання в тексті.
Таблиця повинна мати тематичний заголовок. Заголовок поміщають над відповідною таблицею за словом «Таблиця ХХ - », починають його з прописної букви і не підкреслюють. Початок заголовку розміщають біля лівого краю таблиці.
При переносі таблиці на наступний лист голівку таблиці повторюють і над нею вказують: „Продовження табл.” із указівкою номера без заголовка.
Таблицю варто поміщати після першого згадування про неї в тексті.
Таблицю розміщують по центру листа. Перед заголовком таблиці залишають вільну строчку.
5.4 Рисунки
Рисунки виконуються у чорно-білому зображенні або в сірій гамі.
Якщо рисунків більше одного вони нумеруються арабськими цифрами в межах одного розділу. Рисунки повинні мати найменування, а при необхідності і пояснювальні дані (підрисуночний текст), які вміщують під рисунком. В цьому випадку найменування рисунку закінчується двокрапкою (:), пояснювальні дані відокремлюються одне від іншого крапкою з комою (;). Крапка в кінці підрисуночного тексту не ставиться.
Рисунки варто поміщати після першого згадування про них у тексті.
Рисунки і підрисуночний текст розміщують по центру листа. Перед рисунком і між рисунком і пояснювальним текстом і після нього залишають вільну строчку.
5.5 Графіки і діаграми
Графіки і діаграми у чорно-білому зображенні.
Графіки і діаграми повинні бути наочними, чіткими, без написів, що пояснюють, на полях. Написи, що пояснюють, повинні бути зазначені в тексті, або в підрисуночних підписах. Вільне поле в графіках і діаграмах не допускається.
Графіки і діаграми варто поміщати після першого згадування про них у тексті.
Графіки, діаграми і пояснювальні дані розміщують по центру листа. Перед графіком і між ним і пояснювальним текстом залишають вільну строчку.
5.6 Примітки
У тексті документів давати примітки не рекомендується. У таблицях примітки допускаються, вони повинні міститися під таблицями; між таблицею і приміткою вільна строчка не вводиться.
5.7 Список використаних джерел
Список використаних джерел виконується згідно ГОСТ7.32-.
5.8 Додатки
Ілюстративний матеріал, таблиці, текст допоміжного характеру можуть бути оформлені у виді додатків і поміщені наприкінці розрахунково - пояснювальної записки. У тексті обов'язково повинні бути посилання на додатки. Усі додатки повинні бути приведені в змісті .
Додатки нумеруються прописними літерами. Нижче номеру додатку у дужках зазначають тип додатку „обов’язковий” або „рекомендований”.
Ілюстрації, таблиці і формули, якщо їх більше однієї, нумеруються в межах кожного додатка; при цьому номер починається з літери номеру додатку.
5.8 Зміст
Зміст повинний цілком відбивати всі розділи і підрозділи пояснювальної записки, включаючи літературу, додатки. Зміст виконується на листі формату А4 з рамкою формою 2 ГОСТ 2.104.
Приклад розділу „Зміст” приведений у додатку А.
5.9 Вступ
В вступі необхідно указати призначення і місце проектованого модуля в системі автоматизованого керування технологічним процесом.
Об’єм розділу не повинен перевищувати однієї сторінки.
Приклад розділу „Вступ” приведено у додатку Б.
1 АНАЛІЗ АНАЛОГІЧНИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
Аналіз аналогічних конструкторських рішень
При розробці розділу рекомендується дотримувати наступного плану:
а) призначення об'єкта проектування: коротке обґрунтування актуальності його розробки;
б) Аналіз методів і (або) пристроїв і вибір прототипу:
приводяться технічні характеристики аналогічних пристроїв (вітчизняних і закордонних), принцип їх дії, робиться аналіз достоїнств і недоліків, на підставі яких здійснюється вибір прототипу.
в) на підставі даних пункту «б» здійснюється вибір тих або інших сукупностей технічних пристроїв, що задовольняють вихідним даним.
Приклад аналізу аналогічних конструкторських рішень приведений у додатку В.
Об’єм підрозділу – 5... 8 сторінок.
1.2 Аналіз альтернативних технологій
а) приводяться технічні характеристики аналогічних методів і технологій (вітчизняних і закордонних), робиться аналіз достоїнств і недоліків, на підставі яких здійснюється вибір технології;
в) на підставі даних пункту «б» здійснюється вибір тих або інших технологій і технологічних процесів, що задовольняють вихідним даним.
Приклад аналізу альтернативних технологій приведений у додатку Г.
Об’єм підрозділу – 5... 8 сторінок.
2 РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ
На підставі прийнятого технічного рішення визначаються склад і призначення функціональних частин пристрою, формулюються вимоги, пропоновані до них, установлюються функціональні зв'язки і вимоги до вхідних і вихідних сигналів, що забезпечують можливість узгодження частин між собою.
Структурна схема (Е1) виконується на листі формату А1 відповідно до ГОСТ2.702 «ЄСКД. Правила виконання електричних схем», ГОСТ2.709 «ЄСКД. Правила виконання електричних схем цифрової обчислювальної техніки», ГОСТ2.710 «ЄСКД. Позначення буквено-цифрові в електричних схемах».
Розташування елементів на схемі визначається зручністю читання схеми і повинне забезпечувати найкраще представлення про структуру виробу і взаємозв'язки основних його складових частин.
Креслення структурної схеми рекомендується виконувати в пакеті «Компас». Тип шрифту - ГОСТ похилий, розмір шрифту визначається зручністю читання схеми.
При побудові рисунка схеми повинні дотримуватися наступні умови:
елементи, що спільно виконують визначені функції, повинні бути згруповані і розташовані відповідно розвиткові процесу зліва направо;
розташування елементів усередині функціональних груп повинне забезпечувати найбільш просту конфігурацію ланцюгів (з мінімальною кількістю зламів і перетинань ліній зв'язку);
додаткові і допоміжні ланцюги (елементи і зв'язку між ними) повинні бути виведені зі смуги, зайнятої основними ланцюгами.
Функціональну групу або пристрій, що не мають самостійної принципової схеми, обмежують штрих-пунктирною лінією. Допускається застосування фігур непрямокутної форми.
Якщо виріб має однакові пристрої, кожне з них зображують у виді прямокутника
У пояснювальній записці приводиться опис структурної схеми, принципу її дії в цілому й окремих функціональних частинах і зв'язків з іншими елементами або виробами.
Обґрунтування структурної схеми починається з аналізу послідовності і виду операцій, що відбуваються під час обробки інформації. Після цього розглядаються можливі методи рішення всієї задачі в цілому, виробляється оцінка цих методів і вибирається оптимальний, що забезпечує рішення поставленої задачі найбільш простим, економічним і доступним способом.
Вибір методу (технічного рішення) визначає склад пристрою і дозволяє установити послідовність операцій, характер перетворень, зв'язку між функціональними елементами і вимоги до окремих функціональних елементів.
При обґрунтуванні структурної схеми необхідно враховувати можливість її реалізації на типовій елементній базі.
Можливі варіанти структур пристроїв представлені в додатку Д.