Причини електротравм.

При електротравмах виділяють технічні, організаційно-технічні, організаційні і організаційно-соціальні причини.

До технічних причин відносяться: недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовленні, монтажу і ремонті електроустановки, несправності електроустановокі захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок, невідповідність будови електроустановок і захисних засобів умовам їх застосування.

До організаційно-технічних причин відносяться: невиконання вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів технічного стану електроустановок; помилки в знятті напруги з електроустановок при виконанні в них робіт без перевірки відсутності напруги на електроустановці, на якій працюють люди; відсутність огороджень або невідповідність їх конструкції, помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність.

До основних організаційних причин електротравм відносяться:

• недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

• відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу та інструкцій з безпечного обслуговування та експлуатації електроустановок;

• недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань;

• недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

• неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатації.

До основних організаційно-соціальних причин електротравм відносяться: змушене виконання не за спеціальністю електронебезпечних робіт, негативне відношення до виконуваної роботи, залучення працівників до понадурочних робіт, порушення виробничої дисципліни, залучення до роботи осіб віком до 18 років.

БЕЗОПАСНОСТЬ ЭКСПЛУАТАЦИИ ПРОМЫШЛЕННЫХ РОБОТОВ

Роботы могут быть стационарными или подвижными и изготавливаться в 3-х вариантах:

- напольном;

- подвесном;

- встроенном.

Составными частями ПР являются:

1) исполнительное устройство (устройство передвижения + манипулятор);

2) рабочий орган;

3) устройство управления.

Устройство передвижения может быть колесным, на гусеничном ходу, на механических ногах (в случае начального варианта) или моторельсовым, на тельферных балках (подвесной вариант).

Манипулятор – это многозвенный шарнирный механизм, с заданным числом степеней подвижности (3...9), заканчивающийся рабочим органом.

Рабочий орган выполняется в двух вариантах:

1) в виде захватного устройства (механического, магнитного, вакуумного и т.п.);

2) в виде рабочего инструмента (сварочные клещи с электродом, окрасочный пистолет, сборочный инструмент типа гайковерта и др.).

В первом случае это обслуживающий робот, а во втором – операционный, который предназначен для выполнения технологических операций. Устройство управления предназначено для формирования и выдачи исполнительному устройству команд в соответствии с управляющей программой. Устройство управления включает:

- пульт управления;

- запоминающее устройство;

- вычислительное устройство;

- блоки управления приводами манипулятора и устройства передвижения.

С позиции ОТ роботы характеризуются четырьмя важными показателями:

1) рабочее пространство ПР – это часть пространства, в которой может оказаться робот в процессе эксплуатации (манипулируя и передвигаясь);

2) рабочая зона ПР – это пространство, в котором может оказаться рабочий орган при его функционировании;

3) зона обслуживания ПР – это пространство, в котором робот выполняет свои функции в соответствии с установленной программой.

4) скорость перемещения (м/с) (в среднем 1 м/с, но может достигать 2,5-3 м/с) – это много.

Промышленные роботы получили применение в машиностроении в следующих производствах:

• при обслуживании различных

металлообрабатывающих станков; (~25%);

• при штамповке, ковке, сварке (40%);

• для транспортировки заготовок;

• в сборочном производстве;

• в литейном производстве; 35%

• в окрасочном производстве;

• для термической обработки и др.

Основные причины травматизма при эксплуатации ПР, РТК, РТУ.

Все эти причины травматизма можно разделить на три группы:

1. Организационные причины;

2. Технические причины;

3. Психофизиологические причины.

К организационным причинам можно отнести:

1) нарушение требований эргономики и безопасности труда при планировке роботизированного технологического комплекса (РТК) и (РТУ) (неправильное размещение оборудования, роботов, пультов управления и т.п.; неучет габаритов безопасности (например, необозначение зоны рабочего пространства); пересечение трасс следования оператора и ПР и т.п.; недостаточная обученность и неподготовленность персонала к работе с роботами.

2) нарушение персоналом условий эксплуатации промышленных роботов и их ремонта, наладки: вход в рабочую зону (особенно при отключенных средствах защиты); превышение грузоподъемности ПР; ремонт без отключения питания; неиспользование индивидуальных средств защиты (например: каски, диэлектрические перчатки), отсутствие надзора при обучении ПР с переносного пульта и др.