2. Система та джерела адміністративного права.

Система АП - це його внутрішня форма, що характеризує його будову. Включає в себе адмністративно-правові норми та адміністративно-правові інститути, як іпоєднуються в Загальну, Особливу та Спеціальну частину.

Загальна частина – норми, інститути та нормативно-правові акти, що закріплюють і регулюють основні принципи управління, правовий статус суб’єктів управління, форми та мотоди їх діяльності, функціонування адміністративного процесу та гарантії і способи забезпечення законності в державному управлінні.

Особлива - норми, інститути та нормативно-правові акти, що закріплюють і регулюють управління в різних сферах суспільного життя: економічній, адміністративно-політичній, соціально-культурній, державно-правовій.

Спеціальна - норми, інститути та нормативно-правові акти, що закріплюють і регулюють адміністративно-правову діяльність конкретних органів (митної службі, податкової адміністрації, оргінів внутрішніх справ тощо).

Джерела АП – зовнішня форма вираження правової норми, це правові звичаї, нормативні договори та нормативно-правові акти, правові акти державного управління, що вміщують адміністративно-правові норми.

Основним джерело є нормативно-правові акти – письмові документи державних органів, що приймаються в установленому порядку.

Серед них виділяють:закони (звичайні і кодифіковані): КоАП, прийнятий 7. 12.1984р., почав діяти 01.06.1985р., ЗУ «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про Збройні сили України», «Про Службу безпеки України», «Про зайнятість населення», «Про охорону праці», «Про звернення громадян», «Про державну службу» і т.д.

Підзаконні акти:

1. Акти Президента України: (Указ Президента Україниві 04.07.1998р. «Про врегулювання деяких питань пов’язаних з процесом управління об’єктами державної власності»)

2. Акти Кабінету Міністрів: (Постанова Кабінету міністрів України від 24 вересня2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»)

3. Акти центральних і місцевих органів державної виконавчої влади:

Акти міністерств, державних комітетів і служб, розпорядження голів місцевих державнтих адміністрацій: (наказ Державного департаменту з питань усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18.06.2008 року № 82 «Про удосконалення роботи служб у справах дітей щодо розвитку сімейних форм виховання»)

4. Нормативні акти керівників підприємств, установ, організацій, акти територіальних громад, представницьких і виконавчих органів мвсцевого самоврядування та органів місцевої самоорганізації населення, якщо в них вміщено адміністративно-правові норми.

3. Державне управління – поняття, сфера та методи.

Державне управління - вид діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлінського, тобто організуючого впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої впади. В той же час державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні державних підприємств, установ і організацій.

Система державного управління - складне поняття, зміст якого охоплює такі складові елементи:  а) суб'єкти управління, тобто органи виконавчої влади; б) об'єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом держави; в) управлінська діяльність (процес), тобто певного роду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв'язки між суб'єктами і об'єктами управлін