Верховний суд урср
Верховний Суд УРСР був вищим судовим органом УРСР і здійснював нагляд за судовою діяльністю всіх судів республіки в межах, установлених законом. Нагляд за його судовою діяльністю міг здійснювати Верховний Суд СРСР.
Місце Верховного Суду УРСР у судовій системі визначалося тим, що він виконував наступні функції:
а) як суд першої інстанції він розглядав найбільш складні цивільні і кримінальні справи; б) виступав як суд другої інстанції для нижчестоящих судів; в) був наглядовою судовою інстанцією для всіх судів республіки; г) здійснював законодавчу ініціативу, у зв'язку з чим вносив відповідні пропозиції у Верховну Раду республіки; д) на основі вивчення й узагальнення судової практики, аналізу судової статистики давав керівні роз'яснення по застосуванню законодавства. Він також виконував деякі інші функції.
Забезпечуючи своєю діяльністю вірне вирішення карних і цивільних справ, Верховний Суд УРСР захищав інтереси Радянської держави, права і законні інтереси громадян, зокрема, конституційне право громадян на судовий захист від зазіхань на життя, здоров'я, честь, гідність.
Верховний Суд уживав заходів до правильного й однакового застосування судами законів, звертав увагу на необхідність диференційованого підходу до застосування мір покарання, неухильно домагався виконання судами вимог закону про індивідуальний підхід до призначення покарання з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину й особистості винного. Розглядаючи справи по скаргах і протестам, вона звертав увагу судів на необхідність строгого дотримання вимог закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи, про виявлення як викриваючих, так і виправдовуючих обвинувачуваного, так само як обтяжуючих і зм'якшуючих його провину обставин.
Верховний Суд вимагав, щоб з'ясовувалися причини й умови, що сприяють здійсненню правопорушень, щоб перед керівниками підприємств, установ, організацій ставилося питання про їхнє усунення.
Важливе значення для посібника профілактичною діяльністю судів мали частки (особливі) визначення (постанови), що виносяться Верховним Судом УРСР. Такого роду визначення (постанови) сприяли усуненню порушень законності і ліквідації недоліків у роботі судів. У них не тільки фіксувалися допущені порушення закону, але і містилися вказівки про належне застосування чи закону засоби виправлення допущеної помилки.
Верховний Суд УРСР обирається Верховною Радою УРСР. До складу цього суду входили голова суду, його заступники, члени суду і народних засідателів. Судді Верховного Суду обираються терміном на 10 років, а народні на 5 років. Кількісний склад Верховного Суду визначався Верховною Радою республіки.
Суддями Верховного Суду республіки могли бути обрані громадяни СРСР, що мають вище юридичну освіту і стаж роботи з юридичної спеціальності не менш п'яти років, у тому числі, як правило, не менш двох років як суддя. Підбір кандидатів у судді здійснювався органами юстиції відповідно до вимог Закону про статус суддів у СРСР на основі рекомендацій і використання думки трудових колективів, у яких працюють висунуті кандидати, і висновку кваліфікаційної колегії. Представлення кандидатів, у судді Верховного Суду республіки виконувалось в порядку встановленому законодавством республіки, з урахуванням думки Верховного Суду СРСР і Міністерства юстиції СРСР
Верховний Суд УРСР складався з голови, заступників голови, голів судових колегій, членів Верховного Суду, народних засідателів і діяв у складі 1) пленуму Верховного Суду; 2) судової колегії по цивільних справах; 3) судової колегії по кримінальних справах.
Склади судових колегій затверджував пленум Верховного Суду республіки з числа членів цього суду.
Очолювали судові колегії голови колегій, затверджувані Президією Верховної Ради республіки з числа, заступників голови. Голови колегій брали участь у розгляді справ, організовували роботу колегій, представляли пленуму звіти про їхню діяльність, а також виконували інші функції.
Судові колегії Верховного Суду УРСР здійснювали всі три види судової діяльності — суду першої, другої і наглядової інстанції.
Судові колегії Верховного Суду республіки періодично узагальнювали касаційну і наглядову практику, складали огляди, у яких розкривали найбільш типові помилки, що допускаються судами. Огляди направлялися в обласні суди, що використовували їх при проведенні семінарів з обласними і народними суддями.
Президія Верховного Суду УРСР складалася з голови, його заступників і членів суду. Одна з задач президії — розгляд справ у порядку нагляду. Протести вносять голова Верховного Суду республіки, прокурор республіки, Генеральний прокурор СРСР і їхні заступники. Якщо вирок чи рішення Верховного Суду УРСР суперечать загальносоюзному законодавству чи порушують інтереси інших союзних республік, то протести на них могли внести в президію Голова Верховного Суду СРСР і його заступники.
Президія розглядала також питання про роботу судових колегій і апарату суду, аналізувала матеріали узагальнення судової практики і надавала допомогу судам республіки в застосуванні ними законодавства.
Президія приймала рішення, якщо в засіданні брало участь більшість його членів. У засіданнях обов'язкова участь прокурора республіки. Постанови президії приймалися більшістю голосів і набувають законної сили негайно.
На засіданнях президії обговорювалася діяльність судових колегій по наданню практичної допомоги обласним судам, аналізувалися стан злочинності, судимості, цивільних правопорушень, причини винесення помилкових вироків і рішень, ефективність заходів, спрямованих на поліпшення якості судової роботи.
Пленум Верховного Суду УРСР складався з голови суду, його заступників і всіх членів Верховного Суду. У засіданнях пленуму брали участь міністр юстиції і прокурор УРСР.
Одна з основних функцій пленуму — дача керівних роз'яснень з питань застосування законодавства УРСР. Такі роз'яснення мають велике значення для забезпечення однакового розуміння законів республіки. Вони містять дуже важливі, принципові вказівки з питань, що виникають при розгляді судових справ. Даються роз'яснення на підставі вивчення й узагальнення судової практики, аналізу судової статистики і є обов'язковими для судів УРСР, інших органів і посадових осіб застосовуючих закон, по якому дано роз'яснення.
Пленум Верховного Суду УРСР був вищою судовою інстанцією республіки. Він розглядав протести голови Верховного Суду республіки, прокурора республіки, Генерального прокурора СРСР і його заступників, а також Голови Верховного Суду СРСР і його заступників.
Постанови пленуму можуть бути опротестовані в Пленум Верховного Суду СРСР Головою Верховного Суду СРСР і Генеральним прокурором СРСР.
Пленум входив у Президію Верховної Ради республіки з представленнями з питань, що підлягають дозволу в законодавчому порядку, а також з питань тлумачення законів союзних республік. Пленум затверджував склади судових колегій і заслуховував звіти їхніх голів про діяльність колегій. Обговоренню на пленумі передує велика робота судових колегій і відділів Верховного Суду республіки по вивченню й узагальненню практики. На пленумі обговорюється практика розгляду різних категорій кримінальних справ. За результатами обговорення приймалися керівні роз'яснення про порядок застосування відповідних законів з аналізом помилок, допущених судами.
Пленум Верховного Суду республіки багато уваги приділяв удосконалюванню практики розгляду цивільних справ. У цьому зв'язку ним аналізувався стан якості судової роботи з розгляду цивільних справ.