Колекція іконопису

У храмі преподобного Федора Острозького експонується колекція Волинського іконопису XVIII-ХІХ століття. Більшість ікон подарована випускниками академії, які за традицією залишають їх на згадку про навчання в alma-mater. Найбільш ранньою та цінною іконою збірки є ікона “Пророки Єзекіїл та Софоній”, що належить до знаної іконописної острозької майстерні сер. XVIIІ ст. Про це свідчить своєрідна іконографія добрих привітних облич пророків з лагідними привітними устами, а також характерний колорит ікони, в якому переважають теплі насичені кольори. Слід відмітити, що ікони цієї майстерні раритетні і дуже високо цінуються.

Надзвичайно цікава історія ікони “Христос Пантократор та Святий Стефан”, яка походить із замку князів Сангушків у м. Славута. На початку XVIIІ століття на іконі було зображення Святого Стефана. Згодом воно пошкодилось, його загрунтували і написали образ Ісуса Христа. Пройшло майже два століття, і про перше зображення забули, але йому судилося проявитися при незвичних обставинах в бурхливі часи ггромадянської війни. У 1918 році, коли більшовики заволоділи Славутою, вони по-звірячому розправились з володарем замку, стареньким князем Сангушко, розірвавши його штиками, і пограбували маєток. Ікону, на якій був зображений Христос, вирішили розстріляти як пережиток капіталістичного ладу. Поставивши її на стільчику, вони роздали молоді зброю і почали вчити її стріляти в Ісуса Христа. Коли в ікону було випущено півсотні куль і вона перетворилась на шмаття, її викинули в болото. Через деякий час її підібрали старі люди, які із здивуванням помітили, що над головою Ісуса Христа проявляється зображення голови ще однієї особи. Ікону зберегли і через багато років віддали її реставратору, який “вилікував” розстріляну святиню. В результаті реставрації виявилось перше зображення Св. Стефана, яке таким чином наклалося на образ Ісуса Христа, ніби святий апостол закриває рукою вуста свого вчителя. Напевно, цей жест символічний. Св. Стефан прикрив Слово Боже від нападу варварів-більшовиків, що намагались його знищити. Йому це вдалось, оскільки жодна куля не влучила в це місце, невидима рука закривала та рятувала його. Тепер ця унікальна ікона назавжди стане окрасою Студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького Національного університету “Острозька академія”.

Колекція рукописів та стародруків

Особливу увагу відвідувачів музею привертає збірка стародруків та рукописів XVI-XVIII ст., кількість яких вже перевищує півсотні і за цим показником колекція знаходиться на третьому місці в Україні. Національний університет “Острозька академія” є одним з небагатьох навчальних закладів України, який має таку колекцію. У ній представлені книги Львівської братської друкарні поч. XVIIст., Почаївської лаври XVIIIст., Супрасльської друкарні XVIIIст., закордонні видання. Частина експонатів були подаровані академії колекціонером з м. Луцька Іваном Кардашем, священиком Іваном Вілігурським, іншими колекціонерами, закуплені за кошти викладачів академії. Особливо цінними є рукописний “Апостол” поч. XVII ст., придбаний на кошти мецената Миколи Кравця, рукописна книга старовірів «Пісні кафізми пророка Давида», подарована академії Миколою Степурком, філософський фоліант з бібліотеки Острозького колегіуму єзуїтів, виданий в Кьольні 1624р., “Апостол” Михайла Сльозки (Львів, 1624р.) та низка інших книг. Колекція стародруків є “святе святих” Острозької академії і виступає символом знань для студентів, які тут навчаються.

До скарбнички культурно-мистецьких цінностей Острозької академії належить рукопис “Плач пресвятої Богородиці” голови української греко-католицької церкви в Канаді митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Рукопис був створений в Холмі на Святій Даниловій горі 1943р. Серед інших експонатів музею Острозької академії особливо цікаві листи російського художника Карла Брюлова до засновниці жіночого училища графині Антоніни Блудової, написані в 30-х рр. XIX ст. Важливою матеріальною цінністю Острозької академії є оригінал документу, вік якого більше, ніж 400 років. Це уповноваження, видане князем Василем-Констянтином Острозьким, засновником Острозької академії, від 23 квітня 1594р., закріплене червоною печаткою. Даний документ підтверджує важливість князя як суспільно-політичного діяча Речі Посполитої, оскільки лише королі та найвизначніші магнати, які кров’ю боронили Вітчизну від нападів загарбників, мали право ставити печатки такого кольору на документах. Той факт, що таке право серед невеликої кількості магнатів-католиків мав православний князь неабияк підносить його особу. Зараз ціна цього уповноваження перевищує 10 тис. доларів.

В музеї Острозької академії знаходиться точна копія Берестейської унії 1596 р., зроблена зусиллями громади церкви Святого Юра у Львові до 400 – річчя події. Вона виготовлена в трьох екземплярах, один з яких презентований Центру вивчення спадщини Острозької академії.