4. Функціональна структура апк.

Функціональна структура АПК відображає основні виробничо-технологічні зв’язки та функціональні ланки з вирощування і переробки

сільськогосподарської продукції. Основні функціональні ланки АПК – це

спеціалізовані агропромисловості комплекси, що об’єднують виробничо

взаємопов’язані підприємства з вирощування, заготівлі, зберігання,

транспортування, переробки і реалізації певного виду (рідше двох)

сільгоспсировини. Саме в них розвиваються найбільш інтенсивні

виробничо-технологічні зв’язки, їм властиве спільне використання

сировини й спільне обслуговування і та ін. Виділяються дві інтегровані

групи спеціалізованих АПК: рослинницькі і тваринницькі.

В Україні розвиваються численні спеціалізовані АПК:

1) рослинницькі: зернопромисловий, буряко-цукровий,

плодоовочеконсервний, картопле-спиртовий, виноградарський,

льонопромис-ловий та ін.

2) тваринницькі: м’ясо-, молоко-, птахопромисловий комплекси та

рибоконсервний.

Серед рослинницьких комплексів особливу роль відіграє зернопромисловий.Забезпечення країни власним зерном та її експортні можливості завждивважалися стратегічно важливими для її економічної незалежності.

Зернопромисловий комплекс і нині має досить потужну сільськогосподарську ланку, під зерновими зайнято майже 45% усіх посівних площ України. Зернові культури представлені пшеницею, кукурудзою, житом, ячменем, вівсом, просом, рисом тощо. Провідну роль відіграє озима пшениця, яка “царює” серед зернових у Лісостепу і Степу. Посіви рису зосереджені на півдні, в Херсонській області.

Переробна промисловість зернопромислового спеціалізованого АПК має

досить розгалужену структуру і відіграє важливу роль у харчовій

промисловості. Вона охоплює борошномельну, круп’яну, хлібопекарську,

макаронну, кондитерську галузі. Її підприємства розміщуються під впливом

сировинного та споживчого фактору і дуже поширені на території України.

Вони відрізняються рівнем територіальної концентрації, особливо

розповсюджена хлібопекарська галузь.

Провідне місце в АПК України займає і цукровобуряковий комплекс. Він

об’єднує майже 180 цукрових і цукроворафінадних заводів, які тяжіють до

сировинної бази та зосереджені, переважно, у центральних та східних

областях лісостепової зони.

Дуже розповсюджений у країні потужний, з розгалуженою структурою,

достатньо територіально диференційований плодоовочеконсервний комплекс.Він включає виробництва з вирощування овочів, фруктів і ягід, сушильні та консервні цехи і комбінати. Проте концентрація вирощування овочів дуже нерівномірна і досягає максимуму поблизу великих міст, переробних підприємств. Переважно у приміських АПК – важливій формі територіальної організації інтегрального АПК – зосереджені основні теплично-парникові господарства (навколо Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси і т.д.)

У територіальному поділі праці бере активну участь і олієжировий

комплекс, основою якого є виробництво та переробка соняшника. Його

посіви зосереджені на півдні лісостепової зони і в степовій (крім її

крайнього півдня). У цей комплекс входять також маргаринові, миловарні

заводи, жирові комбінати. Жирові комбінати і миловарні заводи

розташовані в Полтаві, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Вінниці,

Львові і т.д. Маргаринові заводи є у Києві, Ужгороді, Донецьку. На

виробництво маргарину і мила надходить більше третини соняшникової олії.

У двох районах – Поліському і Прикарпатському – розміщені підприємства льоно-промислового комплексу, який бере активну участь у територіальному поділі праці. Він об’єднує вирощування, первинну обробку льону та виробництво лляних тканин. Саме тканини надходять у експортний сектор країни і користуються попитом за кордоном. Більше 30 льонозаводів з первинної переробки льоноволокна зосереджені у Поліських областях:

Волинській, Житомирській, Рівненській і Чернігівській. У Прикарпатті

льонопереробка здійснюється переважно на відповідних (кооперативних та

державних) льонопунктах. Лляні тканини виробляються на великомасштабних льонокомбінатах країни – Рівненському і, нещодавно введеному в дію, Житомирському.

Як і попередні, спеціалізовані АПК активно беруть участь у

територіальному розподілі праці виноградо-виноробне виробництво України.Його визначальна риса – високий рівень територіальної концентрації на півдні України, в Криму та Закарпатті. Кінцева продукція комплексу – виноград, виноградний сік, вина, шампанське і коньяк – не лише вивозиться в усі області країни, але й широко експортується. Орієнтирами розміщення первинної переробки винограду і випуску коньяку є райони вирощування винограду. Основні заводи шампанських вин – у Криму та біля великих споживачів (у містах Києві, Одесі, Донецьку).

Тваринництво – базова ланка великого за обсягом виробництва, широко

розповсюдженого на території України тваринницько-промислового

комплексу. Основою його формування є скотарство, свинарство і

птахівництво. Провідні його ланки – молокопромисловий і м’ясо-промисловий АПК. Останній відіграє провідну роль і об’єднує

тваринництво, переробку м’яса та обслуговування: спеціальне

машинобудування, комбікормова промисловість.

У середньому у країні в структурі виробництва м’яса більше 45% припадає на частку яловичини і телятини, й лише близько 35% – свинини. У

Лісостепу і Степу переважають м’ясний і м’ясо-молочний напрями та

птахівництво. Останнє відіграє важливу роль у Криму та в структурі всіх

природних АПК, де функціонують великі птахофабрики.

Вівчарство в Україні відіграє допоміжну роль і розвивається в

передгір’ях Карпат і в Степу. Саме воно забезпечує сировиною, в першу

чергу, текстильну і хутряну промисловість.

Більш рівномірно на території країни розміщено бджільництво, але

основною зоною його зосередження є Карпати, лісостепові та степові

області.

Поряд з розвитком м’ясопромислового комплексу тваринництво є основою розвитку молокопромислового комплексу. До його складу входять, крім молочного, маслопереробні, молочноконсервні, сировинні й обслуговуючі виробництва. Вони широко розповсюджені на території країни. Основними виробниками масла є Київська, Вінницька і Чернігівська області.