1.2.3. Характеристика форм безготівкових розрахунків

Усі безготівкові форми розрахунків здійснюються за допомогою та­ких основних принципів:

збереження підприємствами грошових коштів в установах банків, самостійність вибору підприємством установи банку.

• самостійність вибору підприємством виду і форми розрахунків.

• самостійність розпорядження підприємства своїми коштами в ме­жах чинного законодавства.

• максимальне наближення моменту грошових розрахунків до мо­менту реалізації продукції.

• здійснення грошових розрахунків у межах коштів на рахунках під­приємства.

Підприємства можуть здійснювати безготівкові розрахунки за до­помогою таких розрахункових документів, рис. 1.4.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають вищенаведені платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладання договорів. Усі текстові елементи блан­ків мають бути виконані українською мовою.

Пластикова картка — це пластина з нанесеною на ній магнітною смугою або вмонтованою мікросхемою, яка містить ключ до спеціально­го карткового розрахунку в банку

За економічним змістам можна виділити кредитні та дебетні картки. Кредитні картки пов'язані з відкриттям кредитної лінії у банку, що дає можливість власникам користуватися кредитом при купівлі то­варів і отриманні касових позик. Дебетні картки призначені для одер­жання готівкових коштів у банківських автоматах або покупки товарів з розрахунком через електронні термінали. Кошти при цьому списуються з рахунка власника банку.

1.2.4. Економічна відповідальність за несвоєчасність здійснення розрахунків

Розрахункова дисципліна передбачає дотримання суб'єктами гос­подарювання визначених правил проведення розрахунків. Платіжна дисципліна передбачає забезпечення оплати підприємством своїх фі­нансових зобов'язань у повному обсязі та у встановлені строки. Стан платіжної дисципліни залежить від фінансового стану підприємства.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поді­ляються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумов­ного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у ви­гляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невикона­ного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку

і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків введення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуа­тацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Перед застосуванням кредитних санкцій банк може виставити ви­могу підприємству ліквідувати недоліки і порушення, які були виявлені в процесі аналізу діяльності підприємства, а також проведення поточних кредитних і розрахункових операцій.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами гос­подарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями.