- •1. 1. Генеза і сучасні уявлення про об'єкти дослідження і предмет науки
- •Криміналістики.
- •2. Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття,
- •Традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •4. За кордоном пешими хто досліджував криміналістику були:
- •14. Моделювання полягає в заміні об'єкта - оригінала моделі, тобто спеціально створеним аналогом.
- •18. А яким критеріям повинен відповідати метод, що використовується в криміналістичних дослідженнях?
- •19. Криміналістична ідентифікація — це процес встановлення індивідуальної тотожності об’єктів, які мають значення для розслідування злочину або розгляду кримінальної справи.
- •21. Коло суб'єктів криміналістичної ідентифікації достатньо широке:
- •29.Об'єктами криміналістичного діагностування є:
- •51. Сліди ніг сприяють встановленню деяких важливих обставин, спрощуючих пошук особи, що їх залишила.
- •56. Способи фіксації слідів транспортних засобів: 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем, замальовок; 4) копіювання; 5) виготовлення зліпків.
- •64. Сліди на перешкодах поділяються на: основні (наслідок дії основного чинника пострілу) і на додаткові (вторинні - наслідок дії додаткових чинників пострілу).
- •65. Унітарні патрони складаються з таких частин:
- •66. Патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, прокладки, пижі підлягають виявленню, фіксації й дослідженню при огляді на місці події.
- •67. Для фіксації слідів пострілу використовують, насамперед фотографування вузла місця події, де виявлено той чи інший слід застосування вогнепальної зброї.
51. Сліди ніг сприяють встановленню деяких важливих обставин, спрощуючих пошук особи, що їх залишила.
За слідами можна припускати:
про особливості людини (її зріст, ознаки ходи);
про ознаки взуття;
про обставини дій (напрям і темп руху) тощо.
За слідами босої ноги визначають: а)розмір ступні (довжину у цілому, б) ширина плесна, п'ятки, мостової (проміжної) частини); в)ширину і довжину кожного пальця; г)загальну форму ступні (форма сліду) залежить від підйому ступні, яка буває високою, середньою, низькою; д) загальну будову папілярних узорів; е)наявність рефлексорних (згинальних) складок (це за суттю є загальні ознаки).
До окремих ознак слідів босої ноги відносять: співвідношення розмірів пальців, їх форму, розташування відносно переднього края плесні, вигін окремих пальців, наявність, форму та розташування різноманітних пошкоджень і деформації (рубців, мозолів тощо), окремі ознаки папілярних узорів.
52. Сліди взуття мають загальні й окремі ознаки. До загальних ознак сліду взуття можна віднести:
1) довжину сліду взуття;
2) довжину підошви взуття за віссю сліду;
3) ширину підошви взуття в найширшому місці;
4) ширину підошви взуття в найвужчому місці;
5) довжину підбора (корка) за віссю сліду;
6) ширину підбора (корка) в найширшому місці.
Окремі ознаки сліду взуття є найважливішими для процесу ідентифікації. До окремих ознак сліду взуття віднесено:
1) особливості окремих частин сліду;
2) дефекти поверхні підошви.
За слідом взуття на місці події можна встановити:
1) зріст людини, яка залишила слід (довжину підошви потрібно помножити на 7 — результат приблизний);
2) вік, стать (за розмірами, формою взуття);
3) приблизну вагу людини.
53. Доріжка слідів ніг — це група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття
Значна кількість слідів ніг, що пов'язані єдиним механізмом утворення та напрямом, називається «доріжкою» слідів ніг, тобто коли сліди утворюють систему: 1) вимірювання мають здійснюватись на місці події, а потім на панорамному масштабному знімку; 3) вимірюють усі ознаки в кожному сліді, а потім обчислюють середнє арифметичне значення ознаки, що відображується у протоколі огляду місця події - саме за дотримання цих правил можна отримати відносно постійні результати вимірювань ознак локомоційних рухів людини.
Елементами «доріжки» слідів ніг є:
• розмах ніг, тобто довжина кроку правої та лівої ніг;
• поперечне розміщення ніг, що відображається в ширині кроку;
• поворот ступні навколо вертикальної осі ноги, що відображає кут розвороту ступнів;
• лінія ходи;
• лінія напряму ходи;
• кут кроку (лівого, правого).
54. . Способи виявлення слідів рук. При пошуках слідів рук на місці події необхідно уявляти, до яких предметів міг торкатися злочинець. Виявлення об’ємних і забарвлених слідів не викликає значних труднощів. Поверхневі сліди рук виявляють:
1) оглядом у косопадаючих променях;
2) оглядом в проникаючому світлі (якщо об’єкт огляду прозорий);
3) обробкою поверхні дактилоскопічними порошками;
4) окурюванням парами йоду;
5) використанням хімічних реактивів (розчинів азотнокислого срібла, нінгідрину та алоксану).
Об’ємні сліди виявляють візуальним оглядом.
Способи фіксації слідів рук: 1) основний спосіб — опис у протоколі; 2) фотографування; 3) копіювання слідів.
Після виявлення слідів рук їх необхідно сфотографувати, а потім описати у протоколі слідчого огляду. В протоколі зазначається: на якому предметі виявлено сліди та їх місцезнаходження; розташування слідів на об’єкті; характер і стан поверхні об’єкта; вид сліду; розміри кожного слiду; які способи виявлення і фіксації використовувалися; як саме упаковані об’єкти зі слідами.
55. Сліди транспортних засобів — це сліди, які відображають зовнішню будову частин транспортного засобу: сліди- відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, що відокремилися від транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила).
За видом транспортного засобу:
- сліди самохідного транспорту;
- сліди несамохідного транспорту.
За видом механізмів, що залишили сліди:
- сліди ходової частини;
- сліди неходової частини. За видом ходової частини:
- сліди колісного транспорту - сліди котіння (коліс, шин);
- сліди гусеничного транспорту - сліди тиснення;
- сліди полозкового транспорту - сліди ковзання. За характером слідосприймальної поверхні:
- об'ємні - утворюються на пластичних поверхнях (ґрунт, сніг);
- поверхневі (нашарування, відшарування; видимі та невидимі, слабковидимі; забарвлені та безбарвні).
Поверхневі за характером відображення:
- позитивні (відображають тільки виступаючу частину малюнка протектора);
- негативні (за рахунок нашарування бруду, що залишився у заглибинах протектора).
За механізмом утворення:
- динамічні;
- статичні.
