18. А яким критеріям повинен відповідати метод, що використовується в криміналістичних дослідженнях?

Науковість методу, під якою треба розуміти наукову обгрунтованість і достовірність отримуваних результатів, їхні точність і надійність (іншими словами - позитивна відповідь про придаті гість методу для криміналістики повинна міститись у базовій науці, в якій пі методи вже випробувано).

Недопустимими с методи, що не ґрунтуються на науці або спираються на псевдонаукові теорії, наприклад, астрологію, ворожіння тощо;

- безпечність методу, коли його використання не загрожує здоров'ю чи життю людей, а якщо загрожує, то потребує дотримання правил технічної безпеки;

- законність і стичність, себто допустимими є тільки методи, які відповідають конституційним вимогам, принципам, моральним критеріям суспільства. Вони не повинні обмежувати права громадян, не принижують їхніх честі й гідності, відкидають погрози, насилля і не призводять до порушень норм кримінально-процесуального закону;

- ефективність методів - в оптимальні строки і з найбільшою продуктивністю приводить до позитивних і бажаних результатів;

- рентабельність - затрати сил і засобів повинні бути спів-розмірними з досягненим.

19. Криміналістична ідентифікація — це процес встановлення індивідуальної тотожності об’єктів, які мають значення для розслідування злочину або розгляду кримінальної справи.

Ідентифікацію як загальнонауковий метод у криміналістиці прийнято поділяти:

За рівнем досягнутої індивідуальності на:

- родову;

- видову;

- групову;

- індивідуальну (або власне криміналістичну). За природою ідентифікувальних об'єктів на:

- загальну;

- знакову.

За способом відображення ідентифікаційної інформації на:

- ідентифікацію цілісних структур;

- ідентифікацію розділеного цілого;

- ідентифікацію джерела пошкодження.

Залежно від форм відображення матеріальних об'єктів під час їхньої взаємодії (а таких форм дві) на:

- матеріально фіксовану,

- психофізіологічну,

Криміналістичну ідентифікацію як дослідницьку діяльність поділяють на два види:

- ідентифікація за матеріально фіксованим відображенням;

- ідентифікація за ідеальними (не матеріальними) слідами відображення (уявними образами, слідами пам'яті).

20. В ідентифікації беруть участь дві групи об'єктів:

1) ті, що підлягають ідентифікації (шукані, ототожнювані, себто ідентифіковні). У цих об'єктах вивчаються властивості, притаманні їм самим.

2) ті, за допомогою яких проводиться ідентифікація (ото-тожпювальиі тобто ідентифікувальиі). У цих об'єктах вивчаються властивості інших, відображених у них об'єктів.

Серед ідентифіковних можуть бути:

• люди (запідозрені, підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі);

• тварини (звичайно домашні тварини, сільськогосподарська худоба);

• предмети, речі (цілі, їх елементи, частини, взаємопов'язані комплекси предметів);

• населені пункти;

• ділянки місцевості, шляхів, доріг тощо;

• витвори мистецтва;

• соціальні та природні об'єкти (споруди, будови, житлові кімнати, підсобні приміщення, водойми тощо);

• інші дискретні об'єкти (себто ті, що можуть бути вирізнені з маси об'єктів за властивими лише їм кількісно-якісними просторово-структурними характеристиками).

> Ідентифікувальними об'єктами виступають: матеріально фіксовані відображення, а саме:

- сліди рук, ніг, зубів та інших частин тіла людини, предметів, її одягу, взуття; знаряддя злочину; часточки зброї на кулях і гільзах;

- копії цих слідів у вигляді зліпків, відтисків, фотознімків;

- картотеки відбитків пальців, колекції куль та гільз, вилучених із місця події тощо;

- документи, в яких у письмовій формі зафіксовано результати проведеного ототожнення, приміром, печаток і штампів за їх відтиском, осіб - за почерком, друкарських машинок - за друкованим текстом тощо;

- документи, що містять інформацію криміналістичних обліків (дані реєстрації злочинців, невпізнаних трупів, безвісти зниклих);

-ідеальні відображення (уявні образи, тобто сліди пам'яті, збережені про подію злочину свідками, потерпілими, підозрюваними, обвинуваченими, підсудними);

-описи (словесні портрети - мальовані, композиційні).