15. Виділити основні покоління "Фабрик думок"( Вершняк Катерина)

1."Фабрики думки" орієнтовані на ВПК - здійснювали міждисциплінарний науково-технічний пошук у рамках оборонної стратегії країн-донорів.

2.Футурологічні інститути - розглядали питання з майбутнього, яка народилася з глобальної технічної взаємозалежності.

3."Фабрики думки" адвокатського типу - займаються визначенням, захистом і відстоюванням інтересів громадського суспільства та громадськості перед іншими суб'єктами політики.Цілеспрямовано розробляють стратегії та плани просування.

4.Локально орієнтовані "Фабрики думки" - інститути урбаністики та регіонального розвитку. Такі організації не лише виробляють нові ідеї та рішення, а також впроваджують їх у життя на локальному рівні.

16. Які існують види політичного прогнозування? (Аніскова Анастасія)

Наука розрізняє різні за типом і періодом прогнозування. Зокрема, виділяють

• безпосереднє,

• оглядне,

• віддалене прогнозування.

Найбільш вірогідні прогнози можливі на безпосереднє майбутнє (стосовно результатів виборів, розвитку політичної системи тощо). Прогнозування оглядного майбутнього має в основному характер правдоподібності. Віддалене майбутнє передбачити можна тільки у приблизних підходах.

Вирізняють внутрішньополітичне й зовнішньополітичне прогнозування. До першого належать дослідження, які передбачають виявлення перспективних тенденцій розвитку суспільства.

Зовнішньополітичне прогнозування стосується галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики, розвитку світових політичних інституцій. Прогнози у цій сфері мають виявити основні тенденції (найбільш вірогідні, оптимальні й найменш вірогідні). Прогнози перспектив розвитку політичних процесів і явищ включають пошукові й нормативні прогнози.

За періодами прогнозування виділяють більш детальні терміни: оперативне (до 1 місяця), короткострокове (від 1 місяця до 1 року), середньострокове (від 1 до 5 років), довгострокове (від 5 до 15 років), надстрокове (період понад 15-20 років).

17. Коли вперше вжили слово футурологія і що воно означає? (Сичов Владислав)

Теоретичним опрацюванням й обґрунтуванням різних варіантів розвитку людини в майбутньому суспільстві займається футурологія (від лат. futurum — майбутнє і від грец. logos — мова, вчення). Термін цей уперше почав вживати в 1943 р. О. Флайхтгайм, професор політології в інституті ім. Отто Зура при Вільному університеті Західного Берліна. Він писав, що "слово "футурологія" ввів з метою відмежуватися від одіозних ідеологічних доктрин минулого і, насамперед, від "марксистського утопічного мислення".

18. Загальна характеристика аналітичних центрів в україні ( Гільдебрандт Ольга)

Аналітичний центр в Україні — це самостійна незалежна структура з невеличким (до десяти чоловік) штатом. 60% його співробітників володіють іноземними мовами. За потреби експертний потенціал збільшується вдвічі, що забезпечує якість і мобільність досліджень.

Як правило, центр зосереджений на дослідженнях у трьох-чотирьох сферах (переважно економіка (68%), внутрішня(64%)) й зовнішня(59%) політика, соціальна сфера(50%) ).

Аналітична продукція адресується, головним чином, підготовленій аудиторії, а публічна діяльність має на меті вплив на громадську думку. Експерти центру виходять у національний медіа-простір до 10 разів на місяць. Центр має власний веб-сайт, друковане періодичне видання. Також ним видаються книжки, брошури, орієнтовані на фахівців й органи державної влади

В Україні налічується близько 100 аналітичних центрів . До найбільш авторитетних з них можна віднести: Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова (УЦЕПД), Агентство гуманітарних технологій (АГТ), Асоціацію молодих українських політологів і політиків (АМУПП), Атлантичну Раду України (АРУ), Інститут політики (ІП), Національний інститут стратегічних досліджень та інші

В Україні досить непогано розвиваються мозкові центри, хоча цьому ніяк не сприяє політична та економічна ситуація в країні. Нажаль, мозковим центрам ще мало приділяється уваги зі сторони урядових структур, але, як показує практика, мозкові центри вже долучилося до впливу на внутрішню політику держави, менше – до впливу на зовнішню. Але найбільшим недоліком є відсутність відповідного законодавства стосовно аналітичних центрів.

Українські аналітичні центри, як і їх іноземні аналоги, сприяють підготовці кадрів для державної служби, та слугують пристанищем колишніх політиків. Недостатньо розвиненими є традиції політичної аналітики, але експерти мозкових центрів вже замислюються виправлення ситуації.