Редакційні витрати
У деяких видавництвах, насамперед малих, цю статтю витрат виділяють із загальновидавничих. Йдеться про оплату праці редактора, коректора, оператора комп'ютерного складання, верстальника. Доволі часто такі роботи виконують за трудовими угодами.
Це весь так званий дополіграфічний процес, який закінчується виведенням оригінал-макета на плівки. Оскільки від професійного рівня його проведення залежить якість майбутнього видання загалом, скупитися в оплаті за виконану роботу на цих етапах небажано.
Нині в переважній більшості видавництв самостійно виготовляють не лише макет, а й виконують кольороподіл художнього оформлення. Отож, ця стаття витрат віднедавна перейшла з блока поліграфічних до видавничих.
Поліграфічні витрати
Ця стаття витрат включає дві складові:
• вартість поліграфічних послуг;
• вартість паперу та інших матеріалів.
У вартість поліграфічних послуг входить оплата всього спектра робіт, пов'язаних з виготовленням друкарнею накладу видання відповідно до замовлених параметрів (спосіб друку, формат, вид оправи, спосіб фальцювання, наявність ілюстративного матеріалу, вид тиснення, вигляд корінця тощо). Ціни за виконані роботи можуть бути різними. Одна річ друкувати незначним накладом звичайну брошуру з чорно-білою обкладинкою на різографі чи однофарбовій машині, інша — велику за обсягом книгу з оправою, кольоровими ілюстраціями, солідним накладом, використовуючи нове імпортне обладнання.
Вартість матеріалів, як, до речі, й поліграфічних послуг, залежить від того, яким слід відтворити конкретний видавничий продукт за формою, матеріальною конструкцією, рівнем художнього оформлення та способом поліграфічного виконання. Сюди входить ціна паперу (на книжковий блок, на обкладинку, на форзац), ціна матеріалів для оправи (картон, плівка, лідерин, бумвініл, тканина), ціна інших матеріалів (на корінець, каптал, вкладку, наклейку тощо).
Маркетингові витрати
Це відносно нова стаття витрат, на збільшення якої керівники видавництв свідомо погоджуються з об'єктивних причин. В умовах жорсткої конкуренції серед видавців, яка дедалі загострюватиметься, виникає потреба в пожвавленні й урізноманітненні маркетингової діяльності. Йдеться передусім про рекламну продукцію видавництва (буклети, каталоги випущених видань, прайс-листи), оплату рекламної площі на сторінках фахових видань (наприклад, "Друкарство", "Книжковий клуб-плюс", "Книжковий огляд", "Книжник-ревю" та ін.), оплату за замовлені фахівцям рецензії на новинки, що публікуються в масових періодичних виданнях. Це також витрати на презентації цікавих видавничих проектів чи окремих суспільно важливих видань.
3. Перед видавцем постійно стоїть проблема своєчасної реалізації випущеного видання. Буває, що через високу відпускну ціну наклад важливої для суспільства книги надовго залежується на складі. Ось чому, складаючи кошторис на майбутнє видання, видавець змушений ретельно розглядати кожну статтю витрат, аби не допустити її збільшення. Нерідко йому доводиться свідомо "урізати" деякі статті, аби вкластися у визначену спонсором суму (у випадках, коли йдеться про замовне видання), або зменшити загальну суму можливих витрат (коли йдеться про самоокупне тиражне видання, що випускається власним коштом).
Яким же чином можна знизити собівартість видавничої продукції? Розглянемо такі можливості за основними блоками витрат.
Економія гонорару. Це перша стаття витрат, яку піддають різкому зрізанню. Проте, якщо раніше видавці робили це легко, ставлячи автора перед фактом: або книга виходить як безгонорарна, або не виходить зовсім, то сьогодні ситуація різко змінилася.
Нині серед видавців почалася боротьба за автора. Особливо, якщо це автор підручника або навчального посібника з нормативного предмета для школи, технікуму чи вищого навчального закладу (саме цей вид видань за тематичним розділом у нашій державі вже став для видавців прибутковим). Тому спроба зменшити цю статтю видається нереальною. Тим більше, що угоди на право видання багато видавництв укладає з авторами ще до складання калькуляції.
Може дещо "постраждати" художнє оформлення — замість чотирьох кольорів видавець змушений буде перейти, скажімо, на два. Задуманий раніше блок кольорових ілюстрацій всередині книги також переходить в розряд чорно-білих. Можна дещо зекономити й на задуманих раніше ілюстрованих форзацах.
Економія загальновидавничих витрат. Тут є значний резерв зниження собівартості видання. На початковому етапі діяльності така економія може бути на преміях, відрядженнях, транспортних витратах. Надто обережно доведеться ставитися до ідеї розширення штату чи підвищення зарплатні. Інколи видавці змушені пожертвувати комфортом за рахунок здачі частини своїх приміщень в оренду.
Збільшують витрати в цьому блоці різноманітні порушення редакційного процесу, що доволі часто призводить до повторного складання оригіналу, додаткових виправлень, а у випадку виявленої помилки з вини видавництва на етапі підписання сигнального примірника до друку — й до передруку аркуша чи переробки обкладинки. За все це доведеться виплачувати додаткові кошти, які згодом підвищать собівартість.
Економія поліграфічних витрат. Приватизаційні процеси в поліграфічній галузі спонукали до появи ряду нових друкарень, оснащених сучасною технікою. Видавець, таким чином, має можливість вибору. Як засвідчує практика, маловідомий, але знаючий свою справу директор видавництва може "збити" таку ціну поліграфічних послуг до 20-30 відсотків. Проте це свідчить про несерйозність деяких поліграфістів, які свідомо завищують свої кошториси в надії, що замовник, не орієнтуючись у цінах, відразу підпише її.
Що ж до другого блока поліграфічних витрат (вартість паперу та інших матеріалів), то ринок вирівняв ціни на основні види паперу та інших матеріалів. Реальність таких цін, запропонованих друкарнею, легко перевірити за прайсами основних постачальників, які періодично вміщуються у фахових виданнях. Проте зекономити й тут можна. Однак доведеться свідомо йти на спрощення видання з точки зору поліграфічного виконання та заміни раніше вибраних матеріалів на матеріали нижчої якості і, відповідно, меншої ціни. Для прикладу, замість офсетного паперу № 1 доведеться змиритися з друкарським або й газетним (цією практикою користуються й сьогодні деякі видавці, виготовляючи яскраву чотирикольорову оправу, але вкладаючи в неї книжковий блок із газетного паперу). Це особливо недопустимо у випадках з друком навчальної літератури для школярів та студентів, адже через певний час такий папір ще більше потемніє і стане важким для сприйняття тексту.
Далі: оправа замінюється на обкладинку. Якщо планувалася суперобкладинка, перед необхідністю зменшити суму калькуляції від неї доведеться також відмовитися.
Економія маркетингових витрат. Ця стаття витрат у крайньому випадку може бути зведена до мінімуму, а на окремі видання й повністю виключена з калькуляції.
Урізуючи, таким чином, статті витрат, видавець, одначе, має пам'ятати, що все це неминуче призведе до спрощення зовнішнього вигляду і внутрішньої конструкції видання.