НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ кафедра підготовки офіцерів запасу
					Прим. №______
			ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри підготовки офіцерів запасу ____________________ В.Я Марченко. _____ __________2010 р.
Доцент кафедри А.І.Клименко
ЛЕКЦІЯ з дисципліни “Військовий тил”
	“Тилове забезпечення бригади (полку) при пересуванні та у зустрічному бою”
Тема № 3“Тилове забезпечення батальону, полку, бригади в бою та при пересуванні”
Заняття № 6 “Тилове забезпечення бригади (полку) при пересуванні та у зустрічному бою”
		Для студентів спеціальності “Організація об’єднаного забезпечення в наземних військах та авіації”
				Розглянуто на засіданні кафедри ____ _______________ 2010 р. Протокол № ________________
Київ 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Тилове забезпечення бригади (полку) при пересуванні.

2. Тилове забезпечення бригади (полку) у зустрічному бою.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

ЛІТЕРАТУРА

1. Боевой устав Сухопутных войск, часть 1 (Дивизий, бригада, полк)-М.: Воениздат, 1989, ст.

2. Наставление по войсковому тылу (дивизия - бригада) -М.: 1988.

3. Войсковой тыл. Учебник, ч. 1, 2 - Л.: ВАТТ, 1986, стр.

4. Військовий тил. Навчальний посібник, частина І. – Київ.: НАОУ, 2000.

5. Військовий тил. Навчальний посібник, частина ІІ. – Київ.: НАОУ, 2001.

6. Методика роботи посадових осіб та органів управління по управлінню тилом з’єднання (частини). – Київ.: АЗСУ, 1997.

НАОЧНЕ ПРИЛАДДЯ ТА ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

Схема: Тилове забезпечення механізованого полку на марші.

Графопроектор

Слайди по темі лекції.

вступ

Марш – організоване пересування військ в колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу у призначений район або на указаний рубіж. Він може здійснюватись у передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.

Марш – основний спосіб пересування військ. Він застосовується при висуванні з’єднань (частин) із глибини в прикордонні райони, для проведення перегрупування військ в оперативному командуванні (армійському корпусі), а також у тих випадках, коли для пересування недоцільно використовувати залізничний, морський (річковий) або повітряний транспорт.

З’єднання і частини здійснюють марш на бойових і транспортних машинах. Танки, самохідна артилерія та інша гусенична техніка при здійсненні маршу може перевозитись на важких автопоїздах, які включаються у склад колон.

Пересування військ маршем забезпечує постійну організаційну цілісність і бойову готовність з’єднань і частин, швидке їх розгортання і вступ в бій, а також кращі можливості для здійснення маневру з метою обходу районів зруйнувань, пожеж і затоплень.

Разом з тим необхідно враховувати, що марш, особливо танкових з’єднань і частин на велику відстань (більше одного добового переходу), пов’язаний з витратами великої кількості моторесурсів, пального, зношуванням бойової техніки, а також із значним стомлюванням особового складу.

Марш у передбаченні вступу в бій здійснюється у тому випадку, коли безпосередньо з маршу бригада (полк) буде виконувати бойове завдання: вести зустрічний бій з противником, наступати або займати оборону. Він, як правило, здійснюється в район бойових дій, при висуванні бригади (полку) із пунктів постійної дислокації або району зосередження до державного кордону, при висуванні її із складу другого ешелону армійського корпусу або резерву оперативного командування для введення в бойовище, а також на останньому добовому переході при здійсненні маршу на велику відстань.

Марш поза загрозою зіткнення з противником здійснюється, як правило, в тилу своїх військ, при висуванні бригади (полку) із глибини країни в район бойових дій і рідше – при проведенні перегрупувань між оперативними командуваннями.

У всіх випадках марш буде здійснюватись за умов постійної загрози ударів противника. Навіть на значній відстані від лінії фронту противник може виявити колони, що пересуваються, і ефективно уражати їх високоточною зброєю.

Механізована (танкова) бригада (полк) здійснює марш у складі армійського корпусу або самостійно. При марші у складі армійського корпусу бригада (полк) може рухатись в колоні головних сил або складати передовий загін. Самостійно бригада (полк) може здійснювати марш у тих випадках, коли вона виконує завдання окремо від головних сил Як правило, бригаді (полку) призначається один – два маршрути руху, а при діях у передовому загоні – напрямок дій.

1. Тилове забезпечення бригади (полку) на марші

Підготовка тилу до виконання завдань в ході маршу проводиться, як правило, в районі зосередження перед маршем. Заходи щодо підготовки тилу можуть проводитись в пунктах постійної дислокації, якщо марш здійснюється до або з початком воєнного конфлікту.

При підготовці тилу до маршу особлива увага приділяється підвищенню запасу ходу автомобілів підрозділів тилу, укладанню і кріпленню вантажів на транспортних засобах з урахуванням максимального використання їх вантажності, укомплектуванню машин підрозділів тилу шанцевим інструментом, інструментом водія, додатковою тарою під пальне, брезентами, засобами підвищення прохідності, світломаскувальними пристроями та буксирами.

З метою підвищення маршової підготовки водіїв з ними проводяться заняття та інструктаж про особливості наступного маршу і маршрутів руху, світлове маскування, режим руху, заходи безпеки, технічне обслуговування, ремонт і евакуацію техніки тилу в ході маршу. До всього особового складу тилу доводяться сигнали сповіщення, відпрацьовується порядок дій за ними.

Похідний порядок бригадного (полкового) тилу на марші створюється відповідно до побудови похідного порядку бригади (полку), завдань, які стоять перед тилом, наявності маршрутів руху та інших умов обстановки. У всіх випадках він повинен забезпечувати у тиловому відношенні здійснення бригадою (полком) маршу в намічені строки, підтримання боєздатності при нанесенні противником ударів різними видами зброї, швидке розгортання бригади (полку) для ведення бою при зустрічі з противником, а також збереження боєздатності підрозділів тилу та безперервне управління ними.

Місце руху підрозділів тилу в похідному порядку бригади (полку) і маршрут (маршрути) їх руху визначає командир.

При здійсненні бригадою (полком) маршу в передбаченні вступу в бій частина транспортних засобів батальйону тилового забезпечення бригади (роти матеріального забезпечення полку) з запасами пального і боєприпасів рухається безпосередньо за одним із батальйонів головних сил, призначеним для дій у першому ешелоні. Таке місце руху вказаних сил і засобів бригадного (полкового) тилу забезпечує швидке розгортання їх за першим ешелоном бойового порядку, і при необхідності, швидке поповнення боєприпасів і пального в підрозділах першого ешелону.

Батальйон тилового забезпечення переміщується самостійними колонами за головними силами бригади на відстані 3 – 5 км від них. Залежно від побудови похідного порядку бригади батальйон тилового забезпечення рухається по одному, або двох маршрутах. При висуванні батальйону по двох маршрутах склад колон та кількість матеріальних засобів у кожній його колоні визначаються відповідно до прийнятої побудови похідного порядку бригади, одну з колон очолює тиловий пункт управління бригади, іншу – командний пункт батальйону, попереду них – загони (групи) забезпечення руху. Глибина колони при русі по одному маршруту при дистанції між автомобілями до 50 м складає у середньому до 10 км, по двох – до 5 км кожної.

Рота матеріального забезпечення рухається самостійною колоною на відстані 2 – 3 км від головних сил полку. Як варіант, побудова колони може бути такою: тиловий пункт управління полку, управління роти матеріального забезпечення, взвод підвезення боєприпасів, взвод підвезення пального, взвод підвезення продовольства, речового і військово-технічного майна, замикання.

Функціональні підрозділи господарчого взводу, як правило, рухаються з відповідними складами роти матеріального забезпечення полку. Всього в колоні тилу полку (з урахуванням виділення засобів в замикання і на підсилення батальйонів) може бути 50 – 55 авто­­­мобілів. При дистанції між автомобілями 25 – 50 м глибина колони тилу в середньому складає до 2,5 км, що дорівнює приблизно глибині похідної колони механізованого батальйону.

У тому випадку, коли полк здійснює марш по двух маршрутах, його полковий тил повинен рухатись по двух маршрутах двома самос­­­тійними колонами. При цьому транспортні засоби роти матеріального забезпечення розподіляються по колонах відповідно з похідним порядком полку. Частина транспортних засобів з запасами боєприпасів і пального з роти матеріального забезпечення може рухатись за одним з головних батальйонів в готовності до забезпечення підрозділів з початком бою.

Побудову колон тилу визначає заступник командира бригади (полку) з тилу. Дистанція між колоною головних сил і колоною тилу виключає одночасне ураження її і колони батальйону, який рухається попереду, одним ударом противника.

З метою прискорення заправлення техніки частина бригадних (полкових) транспортних засобів з запасами пального може включатись в склад похідних колон підрозділів. Крім того, один-два автомобілі з пальним виділяються в технічне замикання полку.

Таке ешелонування бригадного (полкового) тилу по глибині похідного порядку дозволяє своєчасно забезпечувати підрозділи на марші і у зустрічному бою всім необхідним, сприяє розосередженню техніки тилу і запасів матеріальних засобів, не створює перешкод пересуванню, маневру і розгортанню підрозділів бригади (полку) для бою.

Разом з колоною тилу може рухатись і ремонтна рота бригади (полку). Медична рота (пункт) рухається безпосередньо за одним з батальйонів головних сил, призначеним для дій у першому ешелоні. Це забезпечує швидке розгортання її за першим ешелоном бойового порядку та своєчасне надання допомоги пораненим та хворим із зав’язкою бою.

Для пропуску колони тилу при виникненні перешкод на маршрутах руху за рахунок підрозділів тилу, а також інженерних і РХБр підрозділів, які виділяються командиром бригади (полку), може створюватися загін (групи) забезпечення руху тилу. Загін пересувається і виконує завдання попереду колон тилу.

Якщо марш здійснюється поза загрозою зіткнення з противником, то всі підрозділи тилу можуть рухатись однією колоною по маршруту головних сил бригади (полку) на відстані 3 – 5 (2 – 3) км від них.

При цьому медична рота (пункт) бригади (полку) переміщується в голові колони тилу за тиловим пунктом управління.

Підрозділи тилу батальйонів рухаються безпосередньо за їх бойовими підрозділами та медичним пунктом батальйону, як правило, в повному складі в такому порядку: придані батальйону автомобілі з пальним, взвод матеріального забезпечення.

На марші підрозділи тилу пересуваються, суворо дотримую­­­чись установленого порядку руху і заходів маскування. На прива­­­лах побудова колон тилу не порушується. Дистанції між колонами тилу і головними силами бригади (полку), установлені для маршу, зберігаються. Машини в колонах тилу зупиняються на правій обочині маршрутів не ближче 10 м одна від іншої, або на дистанції, яка указана командиром бригади (полку). В районах відпочинку підрозділи тилу розміщуються розосереджено, із збереженням прийнятої побудови їх похідних колон та з урахуванням швидкого виходу для продовження маршу.

Необхідно мати на увазі, що особливі умови бойової обстановки можуть внести деякі корективи у викладені принципові положення про місце підрозділів тилу в похідному порядку і побудову тилу, що можна підтвердити і досвідом другої світової війни.

Так, на початку травня 1945 року механізована бригада під командуванням Героя Радянського Союзу полковника Ваганова здійснювала марш по двох маршрутах в авангарді військ, які висувались з-під Берліну в район Праги. Враховуючи, що марш здійснювався за умов постійного впливу противника, командир бригади вирішив вести підрозділи тилу не за головними силами, як цього вимагали статутні документи, а в середині похідного порядку, між головними батальйонами і батальйонами, які рухались в кінці похідного порядку. При цьому зайві матеріальні засоби були залишені у вихідному районі, а за рахунок транспортних засобів, що звільнились, збільшені запаси пального і боєприпасів. Таке рішення командира бригади було правильним та відповідало умовам конкретної обстановки.

Матеріальне забезпечення. Перед маршем наявне в бригаді (полку) надлишкове майно передається за призначенням. Підвезення матеріальних засобів для створення установлених запасів здійснюється звичайним порядком із застосуванням, за необхідності, автомобільних підрозділів батальйонів (дивізіонів). Дії полкових і батальйонних автомобільних підрозділів організовуються з таким розрахунком, щоб до установленого часу вони були повністю завантажені матеріальними засобами і знаходились у готовності до негайного зайняття своїх місць у похідному порядку тилу і руху в призначені райони.

На марші із усіх матеріальних засобів у найбільшій кількості витрачається пальне. Витрати пального залежать від протяжності маршу і умов його здійснення (стану доріг, рельєфу місцевості, пори року, доби і погоди), а також від стану машин і підготовки водіїв.

Величина витрат кожного виду пального визначається, виходячи з протяжності маршу, запасу ходу машин на одній заправці, значення коефіцієнтів умов руху і допоміжних елементів маршу.

Для оперативних розрахунків можуть бути використані середні норми витрат пального на 100 км маршу. З урахуванням перерахованих факторів витрати пального бригадою (полком) на 100 км маршу можуть скласти: автомобільного бензину – 0,3 – 0,32 запр., дизельного пального – 0,55 – 0,65 запр. Фактичні витрати пального збільшуються при здійсненні маршу в зимовий час та в складних дорожніх умовах, а також для машин, які буксирують прицепи.

За умов впливу авіації противника на марші витрачаються також зенітні боєприпаси. Витрати зенітних боєприпасів залежать від конкретної повітряної обстановки, тому завчасно їх визначити можна тільки орієнтовно. Досвід другої світової війни, післявоєнних навчань і локальних конфліктів показує, що витрати зенітних боєприпасів за один добовий перехід можуть досягти 0,5 – 1,0 бк, а ракет для зенітних ракетних комплексів типу "Стріла" – 0,2 – 0,3 бк. При відбитті наземного противника і його повітряних цілей на низьких висотах можуть також витрачатись боєприпаси для стрілецької зброї. Витрати цих боєприпасів, як правило, не перевищують 0,1бк.

Маса матеріальних засобів, що витрачаються бригадою (полком) за один добовий перехід може скласти в середньому до 250 т і більше. В першу чергу ці витрати поповнюються за рахунок запасів, які створюються в бригаді (полку). На початок маршу розміри запасів установлюються, виходячи з його протяжності, можливостей поповнення витрат під час добових переходів і завдань бригади (полку) після маршу.

На початок маршу в бригаді (полку) може бути створено додатково понад норм військових запасів у середньому до 0,2 запр. автомобільного бензину і до 0,4 запр. дизельного пального.

При марші на велику відстань або при відсутності можливостей для поповнення пального ці запаси для колісних машин можуть бути значно більше указаних і складати: автомобільного бензину для автомобілів 0,8 – 1,0 запр., для бронетранспортерів – до 0,6 запр.

Додаткові запаси пального, які створюються в бригаді (полку), доцільно мати безпосередньо у підрозділах. Для цього на танках (де це можливо) установлюються по дві двохсотлітрові бочки, а на кожний автомобіль, бронетранспортер видається по 4 – 8 (а при марші на велику відстань – 10 – 20) двадцятилітрових каністр з пальним.

Крім того, для прискорення заправлення машин на марші у передбаченні вступу бригади (полку) в бій необхідно в колони танкових і механізованих батальйонів включати бригадні (полкові) транспортні засоби і виділені на підсилення автомобільні підрозділи з запасами пального та засоби заправлення вищого органу тилу. Якщо марш здійснюється на велику відстань з денним (нічним, добовим) відпочинком, то придані бригаді (полку) автомобільні підрозділи із запасами пального можуть рухатись у складі похідної колони бригадного (полкового) тилу або висилатись вперед в райони денного (нічного) відпочинку для завчасного обладнання району (районів) заправлення техніки.

Запаси води в бригаді (полку) створюються у розмірах, які забезпечують її потребу до привалу (району відпочинку), в якому обладнуються пункти водозабезпечення.

Матеріальними засобами у першу чергу забезпечуються авангард, інші підрозділи похідної охорони та розвідники.

Поповнення витрачених у ході маршу матеріальних засобів проводиться, як правило, кожної доби у районах відпочинку і в кінцевому районі зосередження за рахунок складів і баз оперативного командування (корпусу), які знаходяться у смузі висування бригади (полку), передового ешелону тилу корпусу (оперативного командування), складів інших з'єднань і частин, шляхом передачі їх із корпусних, бригадних, полкових транспортних засобів в підрозділи. Місце, кількість і порядок передачі матеріальних засобів повинні бути завчасно сплановані і доведені до виконавців. Відсутність узгодженості щодо порядку передачі і прийому матеріальних засобів може привести до порушення дисципліни маршу і відставання підрозділів тилу від підрозділів бригади (полку).

В ході маршу на велику відстань військові запаси поповнюються, як правило, також кожної доби в районах відпочинку і в кінцевому районі зосередження. Для цього після чергової передачі матеріальних засобів підрозділам транспортні засоби бригади (полку), які звільнились, за вказівкою заступника командира з тилу зосереджуються у визначеному пункті, куди бригаді (полку) подаються запаси транспортними засобами того об’єднання, у склад якого вона входить або по території якого здійснюється марш. Крім того, бригада (полк) може підвозити запаси своїми транспортними засобами безпосередньо із складів та баз оперативного командування (корпусу), які розгорнуті на маршрутах висування військ, поблизу районів відпочинку і кінцевого району зосередження.

При перегрупуваннях в межах оперативного командування військові запаси поповнюються, як правило, в нових районах зосередження із розміщених поблизу стаціонарних складів (баз) (їх відділень), або полків (бригад) матеріального забезпечення, а в необхідних випадках – з автомобільних підрозділів оперативного командування (корпусу), які висуваються із запасами матеріальних засобів на маршрути висування бригади (полку) або в район зосередження. Пальне бригада (полк) може отримувати також із пунктів видачі на трасах магістральних трубопроводів.

Для доставки пального, боєприпасів і продовольства підрозділам, які ведуть розвідку, можуть використовуватись вертольоти.

Найбільш складне завдання тилу на марші – заправлення техніки пальним. Заправлення техніки проводиться кожної доби в районі відпочинку і в кінцевому районі зосередження, а танків та іншої техніки з малим запасом ходу по пальному, крім того, в ході маршу, як правило, у другій половині добового переходу (на привалі).

З цією метою на маршруті руху рішенням старшого начальника може бути призначений для бригади (полку) район (райони) заправлення, в якому завчасно зосереджуються автомобільні підрозділи з запасами пального і розгортаються засоби заправлення вищого командування.

Якщо ж дозаправлення техніки бригади (полку) покладається на її тил, тоді відповідні сили і засоби бригадного (полкового) тилу завчасно висуваються у призначений район і розгортаються для масового дозаправлення техніки у короткі строки. При організації масового дозаправлення техніки велике практичне значення має вміле застосування польових заправних пунктів типу ПЗП-10, ПЗП-14.

У випадку, коли масове дозаправлення техніки централізовано в масштабі бригади (полку) організувати неможливо, тоді воно здійснюється по підрозділах. Для цього залучаються також ті сили і засоби бригадного (полкового дивізійного) тилу, якими підрозділи підсилюються на час маршу.

Велике значення на марші має організація своєчасного і якісного харчування, так як весь особовий склад у ході маршу, особливо механіки-водії та водії, переносять значні фізичні навантаження.

У зв’язку з цим середньодобові витрати енергії, особливо механіками-водіями і членів екіпажів танків і бойових машин піхоти можуть перевищити енергетичну цінність харчового раціону (при здійсненні маршу довжиною 1000 км втрати ваги тіла механіків-водіїв, водіїв можуть досягти 3 – 4 кг).

Видача особовому складу гарячої їжі, хліба і цукру проводиться до початку маршу, а в ході маршу – на привалі тривалістю до двох годин, який призначається у другій половині добового переходу, та в районі відпочинку. Для скорочення строків приготування гарячої їжі в запасах продовольства повинні бути продукти, які не потребують довготривалої термічної обробки. При неможливості приготування гарячої їжі видаються продукти у сухому вигляді, а за необхідності з дозволу командира полку використовуються сухі пайки недоторканого запасу.

Технічне забезпечення по службах тилу. До початку маршу несправна техніка тилу, яка підлягає евакуації з бригади (полку), передається відповідно до вказівок начальників служб тилу об’єднання (з'єднання) у найближчі ремонтні органи. Проводяться заходи щодо підготовки техніки тилу до маршу (перевезення) з урахуванням конкретних умов її експлуатації.

Завдання по технічному забезпеченню в колоні тилу під час руху виконуються її замиканням. Технічне замикання повинне забезпечити: визначення причин зупинки техніки на маршруті і буксирування несправних автомобілів на обочину; надання допомоги водіям (розрахункам) в ремонті техніки, яка вийшла з ладу або видачу їм необхідних запасних частин; дозаправлення аварійних машин пальним і фіксацію місць машин, які залишаються на маршруті. Замикання колони тилу здійснюється підрозділом технічного обслуговування батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) бригади (полку).

На марші технічне обслуговування техніки тилу проводиться на привалах і в районах відпочинку. На привалах проводиться тільки контрольний огляд. Техніка тилу, яка вийшла з ладу під час маршу, відводиться вправо від дороги (на обочину) і ремонтується, як правило, на місці виходу з ладу силами і засобами замикання колон. При неможливості або недоцільності її ремонту на місці виходу з ладу, техніка буксирується (перевозиться) на збірні пункти пошкоджених машин (в ремонтні органи), які організовуються (розгортаються) переважно в районах відпочинку, а іноді і на маршрутах руху, силами і засобами корпусу (дивізії). На цих збірних пунктах пошкоджених машин (в ремонтних органах) виконується передусім поточний і середній ремонт. Техніка, яка потребує капітального ремонту, як правило, евакуюється в кінцевий район зосередження і відновлюється після завершення маршу.

При організації захисту, оборони і охорони тилу в ході маршу і на привалах (районах денного, нічного відпочинку) особлива увага приділяється маскуванню, безпосередній охороні і постійній готовності до відбиття нападу противника.

При проведенні заходів захисту тилу від високоточної зброї на коротких зупинках необхідно укривати кожну одиницю техніки маскою легких синтетичних або металізованих тканин.

На привалах і в районах денного (нічного) відпочинку підрозділи тилу доцільно розміщувати вздовж ліній електропередач, на узліссях, в ярах, за зворотними схилами висот і насипів, на околицях населених пунктів.

У випадку виявлення зараження на маршруті руху особовий склад тилу негайно по команді одягає засоби захисту, підрозділи тилу продовжують рух, збільшивши швидкість та дистанцію між автомобілями.

Дозиметричний і хімічний контроль в підрозділах тилу проводиться після виходу їх з зон зараження, під час привалів. Повна спеціальна обробка в підрозділах тилу, при необхідності, здійснюється на маршрутах руху перед входом в райони відпочинку або в призначені райони.

Для відбиття нападу наземного і повітряного противника із числа особового складу тилу створюється підрозділ за бойовим розкладом. На привалах і в районах відпочинку він виконує завдання сторожової охорони. При безпосередній загрозі нападу наземного противника начальник колони проводить заходи щодо його відбиття у взаємодії з тиловою похідною заставою і доповідає про це по команді.

З досвіду дій в Афганістані при здійсненні маршу на машинах підрозділів тилу організовувалось кругове спостереження і велось постійне чергування біля вогневих засобів. Для оборони і охорони підрозділів тилу, що рухались на маршрутах самостійними колонами, виділялись механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), які розміщувались у голові, в середині і хвості колон. При підході до вузьких гірських ущелин бойові машини піхоти (бронетранспортери) висувались вперед і, прикриваючи колону із сторони загрозливого напрямку, пропускали її через цю ділянку, після цього приєднувались до колони і продовжували її охорону.

Управління тилом. Робота заступника командира бригади (полку) з тилу і підпорядкованих йому начальників служб при підготовці в тиловому відношення маршу починається після усвідомлення командиром бригади (полку) завдання і проведеного орієнтування заступників командира, начальників родів військ і служб, командирів підрозділів про наступний марш.

При орієнтуванні указується завдання бригади (полку), маршрут (маршрути) руху, довжина маршу і час готовності до нього, основні завдання по тилу при підготовці до маршу.

Усвідомлюючи завдання, заступник командира з тилу найбільш детально аналізує відстань, способи та умови здійснення маршу, роль і місце підрозділів на марші, установлений вищим командуванням порядок тилового забезпечення бригади (полку) при підготовці, під час маршу і в новому районі зосередження, а також час, виділений для підготовки до тилового забезпечення маршу.

Під час оцінки обстановки, враховуючи специфіку маршу, заступник командира бригади (полку) з тилу аналізує: укомплектованість підрозділів тилу, особливо автотранспортною технікою, засобами заправлення техніки і приготування їжі та їх можливості по забезпеченню підрозділів бригади (полку) в ході маршу; наявність запасів матеріальних засобів в підрозділах, можливості по створенню додаткових запасів (в першу чергу пального) безпосередньо при машинах, а також в підрозділах; режим маршу (особливо час і райони привалів та відпочинку) і потребу бригади (полку) в матеріальних засобах (в першу чергу для дозаправлення бойової та іншої техніки); розміщення складів, баз, ремонтних закладів, пунктів заправлення техніки пальним та інших органів тилу, розгорнутих за планом вищого командування для забезпечення маршу бригади (полку); потребу у підвезенні, можливості своїх транспортних засобів та організацію підвезення (отримання) матеріальних засобів; місця командного пункту бригади (полку) і командних пунктів підпорядкованих підрозділів на марші, наявність і стан засобів зв’язку тилу, можливості по підтриманню зв’язку під час маршу з командиром, штабом бригади (полку), командирами підрозділів тилу, а також з тилом об’єднань, на території (в тилових смугах, районах тилового забезпечення) яких здійснюється марш.

Організовуючи марш, командир бригади (полку) при постановці завдань, крім загальних питань, передбачає маршрут (маршрути) руху підрозділів тилу, їх місце в похідному порядку бригади (полку), район зосередження (відпочинку) і час прибуття в нього, місця і час привалів, вихідний рубіж і рубежі регулювання та час їх проходження підрозділами тилу. Крім того, командир бригади (полку) визначає організацію заправлення техніки пальним і харчування особового складу, порядок поповнення запасів матеріальних засобів, сили і засоби що виділяються тилу для забезпечення руху, захисту, оборони та охорони, місце тилового пункту управління і організацію зв'язку.

Планування забезпечення підрозділів бригади (полку) в тиловому відношенні здійснюється на весь період маршу, незалежно від кількості переходів, з детальними розрахунками на перший добовий перехід. При цьому в плані тилового забезпечення, як правило, відображаються: необхідні дані про противника і завдання бригади (полку); смуга (якщо вона призначена) і маршрути руху; склади, ремонтні і медичні заклади, пункти заправлення техніки пальним та інші органи тилу, які розгорнуті за планом вищого командування для забезпечення маршу; розміщення органів тилу бригади (полку) до початку маршу; склад колон підрозділів тилу, їх побудова, маршрути руху і місця в похідному порядку бригади (полку); строки початку руху, проходження головами колон тилу вихідного рубежу і рубежів регулювання, місця і час привалів (відпочинку), строк прибуття в кінцеві райони зосередження; розміщення тилу в кінцевому районі зосередження або при введенні бригади (полку) в бій; організація матеріального забезпечення підрозділів при підготовці, під час пересування та в кінцевому районі зосередження або при введенні в бій; сили і засоби, які виділяються тилу (за необхідності) для забезпечення його руху; організація взаємодії з тилом об’єднань, на території (в тилових смугах, районах тилового забезпечення) яких здійснюється марш; заходи щодо захисту, оборони, охорони тилу та управління ним.

При здійсненні маршу на велику відстань кон­­­кретні завдання по тиловому забезпеченню ставляться тільки на перший добовий перехід і визначаються на кожний наступний в районах відпочинку.

При підготовці до маршу у передбаченні зустрічного бою завчасно передбачаються: організація тилового забезпечення по рубежах імовірної зустрічі з противником; підсилення тилу підрозділів силами та засобами бригадного (полкового) тилу; порядок поповнення витрачених матеріальних засобів перед вступом в бій; заходи технічного забезпечення по службах тилу. При здійсненні маршу в передбаченні вступу в бій необхідно також передбачити можливі варіанти розміщення підрозділів тилу відповідно до намічених рубежів бойових дій бригади (полку). Із зав'язкою бою райони розміщення тилу уточнюються.

Якщо марш здійснюється з початком воєнного конфлікту із пунктів постійної дислокації, то заступник командира бригади (полку) з тилу в районі збору по тривозі (районі зосередження) уточнює обстановку і завдання бригади (полку), склад і забезпеченість підрозділів, які виведені по тривозі, наявність транспортних засобів і запасів, передбачених планом приведення бригади (полку) в бойову готовність.

На основі цих даних заступник командира бригади (полку) з тилу здійснює, за необхідності, коректування питань матеріального забезпечення, розроблених у мирний час, місце і порядок руху бригадного (полкового) тилу на марші, уточнює завдання командиру батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) та підпорядкованим начальникам служб.

Взаємодія органів управління тилом бригади (полку) з органами управління тилом об'єднань, на території (у тилових смугах, зонах тилового забезпечення) яких здійснюється марш, організовується вищим командуванням тилу. При цьому узгоджуються: райони, час і по­­­рядок подачі (підвезення) бригаді (полку) матеріальних засобів; порядок евакуації (передачі) техніки тилу, яка вийшла з ладу; підтримання зв'язку, а при необхідності, і інші питання.

Завдання по тиловому і технічному забезпеченню підрозділів по службах тилу бригади (полку) на марші доводяться до підлеглих розпорядженням по тилу. При цьому у відповідних пунктах розпорядження по тилу, крім загальних питань, визначаються: склад колон полкового тилу та їх побудова; маршрут (маршрути) руху підрозділів тилу та їх місце в похідному порядку бригади (полку); кінцевий район зосередження (відпочинку) і час прибуття в нього; місця і час привалів, а також вихідний рубіж, рубежі регулювання та час проходження їх головами колон тилу.

Управління колоною бригадного (полкового) тилу на марші здійснює начальник колони, яким є командир батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення). Він забезпечує заданий режим руху, здійснює керівництво відбиттям нападу противника, передає сигнали управління по колоні, організовує спостереження за повітрям і місцевістю, виставляє охорону на привалах і в районах відпочинку.

З метою твердого управління рухом колони (колон) бригадного (полкового) тилу заступнику командира з тилу необхідно особисто контролювати проходження її через вихідний рубіж і деякі рубежі регулювання, особливо перед районами відпочинку.

На привалах і в районах відпочинку заступник командира бригади (полку) з тилу здійснює контроль за виконанням раніше відданих розпоряджень, виявляє недоліки в діях тилу і вживає заходи щодо їх усунення.

В ході маршу заступник командира бригади (полку) з тилу і начальники служб повинні постійно вивчати обстановку і при загрозі нападу противника вжити необхідні заходи щодо підтримання тилу в готовності до дій для виконання своїх завдань.

Управління тилом при здійсненні маршу здійснюється з тилового пункту управління, порядок пересування якого визначає командир бригади (полку). Тиловий пункт управління полку рухається, як правило, в голові колони основних сил бригадного (полкового) тилу (батальйону тилового забезпечення, роти матеріального забезпечення) по маршруту пересування командного пункту. Зв'язок заступника командира з тилу з командиром і штабом бригади (полку), із заступником командувача (командира) корпусу (дивізії) з тилу в ході маршу може підтримуватись через диспетчерські пости, які виставляються дорожньо-комендантськими або інженерними частинами. Режим роботи і порядок використання радіозв'язку визначається штабом бригади (полку). Зв'язок по колоні бригадного (полкового) тилу здійснюється рухомими і сигнальними засобами.

Перевезення військ залізничним транспортом застосовується, як правило, при перегрупуванні з одного напрямку дій на інший в середині оперативного командування та між оперативними командуваннями.

Бригада (полк) може перевозитись залізничним транспортом у повному складі або частково (тільки ті підрозділи, які мають на озброєнні важку техніку і техніку з малим запасом ходу та з низькими швидкостями руху).

Підготовка тилу. При підготовці у тиловому відношенні перевезення бригади (полку) на підставі прийнятих рішень ставляться завдання підрозділам і органам тилу; здійснюється планування тилового і технічного забезпечення по службах тилу; за планами вищих командувань готуються шляхи сполучень та транспортні засоби, розгортаються, за необхідності, в смугах (на маршрутах) перевезення склади із запасами матеріальних засобів, ремонтні і медичні установи, комплексні бази постачання; визначаються і готуються вихідні райони органів тилу перед завантаженням, райони очікування та зосередження після розвантаження; поповнюються військові запаси матеріальних засобів до встановлених розмірів, за необхідності, вони можуть бути підвищеними; підрозділи і органи тилу звільняються від поранених та хворих, зайвого майна, несправної техніки; організовуються всі види тилового забезпечення, технічне забезпечення підрозділів по службах тилу і взаємодія тилу; проводиться всебічна підготовка тилу до виконання завдань в конкретних умовах перевезення; організовуються захист, оборона, охорона тилу та управління ним; здійснюється контроль готовності у тиловому відношенні підрозділів до перевезення, а підрозділів тилу – також до виконання поставлених завдань в ході перевезення; за необхідності проводяться інші заходи.

Зміст та обсяг заходів щодо підготовки у тиловому відношенні перевезення бригади (полку) залежать від мети, відстані і часу перевезення, її бойового складу та завдань, наявності та стану сил і засобів тилу, ступеня впливу противника та інших умов конкретної обстановки. У всіх випадках забезпечення повинно бути організоване так, щоб бригада (полк) прибула у призначений район із встановленими запасами матеріальних засобів і була здатна у тиловому відношенні негайно розпочати бойові дії.

При підготовці до перевезення бригади (полку) залізничним транспортом заступник командира з тилу спільно з начальниками служб і командиром батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) проводить рекогносцировку призначених для тилу вихідного району, району очікування, основної, а при призначенні – і запасної станції навантаження, під`їздів до них та до місць навантаження.

При підготовці тилу до виконання завдань в ході перевезення вживаються заходи щодо доукомплектування його особовим складом, технікою та майном; здійснюється технічне обслуговування, ремонт та підготовка до перевезення залізничним транспортом техніки тилу, табельного майна і запасів матеріальних засобів; техніка і майно, які не можуть бути відремонтовані до початку перевезення, відправляються за призначенням; проводяться заняття з особовим складом щодо завантаження, посадки, навантаження і кріплення своєї техніки, майна та запасів матеріальних засобів на платформи чи в залізничні вагони, а також щодо заходів безпеки і порядку технічного огляду техніки в ході перевезення; доводяться до особового складу сигнали сповіщення і відпрацьовується порядок дій за ними; за необхідності, проводяться інші заходи.

Особлива увага приділяється доведенню запасів матеріальних засобів до норм військових (по продовольству, крім військових, створюються додаткові запаси на час пересування, а по пальному – для забезпечення розвантаження і руху в район зосередження), укладанню їх з урахуванням максимального використання вантажності. Завчасно заготовлюються матеріали для кріплення техніки і технічних засобів.

У вихідному районі перед навантаженням батальйон тилового забезпечення (рота матеріального забезпечення) розміщується з урахуванням розподілу його по ешелонах і черговості висування до місць навантаження. У тій же черговості підрозділи тилу виходять до місць навантаження, а після розвантаження – у райони збору. При цьому сили і засоби тилу по ешелонах розподіляються з урахуванням максимального забезпечення автономності ешелонів. Вихідними даними для розрахунку на залізничні перевезення тилу є: чисельність особового складу, що перевозиться; кількість, марки і маса техніки; норми і порядок розміщення особового складу і техніки тилу як по ешелонах, так і на рухомому складі; основні характеристики рухомого складу.

При проведенні розрахунків на ешелони повинна враховуватись можливість ущільненого завантаження техніки і вантажів. Над зчепленням платформ можуть ставитись всі колісні машини, крім радіостанцій, радіотехнічних і машин – лабораторій.

Особовий склад перевозиться в чотирьохвісних критих вагонах. Норма навантаження – 64 – 72 чоловіка, а при перевезенні до однієї доби – до 100 чоловік.

При розрахунку на ешелони необхідно враховувати збереження постійної бойової готовності підрозділів, їх можливості своїми силами здійснювати навантаження і розвантаження, здійснювати марш в складних обстановки, а за необхідності – і вести бій з противником після розвантаження.

Виходячи з цих вимог у склад ешелону призначаються підрозділи без порушення їх штатної організації (наприклад, механізований або танковий батальйон, артилерійський дивізіон і т. д. у повному складі з підрозділами бойового, технічного і тилового забезпечення). При розподілі сил та засобів тилу по ешелонах повинна зберігатись цілісність підрозділів тилу.

Поповнення витрачених бригадою (полком) і знищених противником запасів матеріальних засобів в до початку перевезення здійснюється із з`єднань, частин і установ матеріального забезпечення, до яких вона прикріплена на постачання. Зайве майно передається за розпорядженнями вищих начальників відповідних родів військ і служб.

Підвезення матеріальних засобів бригаді (полку) до початку пересування організовується звичайним порядком з використанням, за необхідності, її автомобільних підрозділів. Дії автомобільних підрозділів організовуються з таким розрахунком, щоб до встановленого часу вони були повністю завантажені матеріальними засобами і знаходились в технічній готовності до негайного завантаження на платформи та у вагони.

Матеріальне забезпечення підрозділів, які перевозяться залізничним транспортом, має ряд особливостей, які стосуються тільки військових залізничних перевезень. Так матеріальне забезпечення військових ешелонів включає забезпечення продовольством, гарячою їжею, водою (у тому числі окропом), забезпечення паливом, матеріалами і приладами для освітлення, необхідним інвентарем та іншим майном. Матеріальне забезпечення бригади (полку), яка перевозиться залізницею, здійснюється в основному за рахунок військових запасів, а також додаткових запасів (продовольство і пальне) матеріальних засобів.

Організовує матеріальне забезпечення бригади (полку) заступник командира з тилу через начальників ешелонів і їх помічників по забезпеченню, які призначаються на час пересування. Забезпечення ешелонів під час пересування проводиться по заявках, які подаються начальниками ешелонів через військових комендантів з розрахунком отримання матеріальних засобів на станціях – пунктах забезпечення не пізніше, ніж за шість годин до прибуття ешелонів.

Забезпечення особового складу ешелонів гарячою їжею здійснюється з причіпних кухонь, які установлені в критих вагонах. Їжа готується за єдиною для всього ешелону розкладкою і повинна видаватись не менше двічі на добу. Сухий пайок на час пересування може видаватись особовому складу або зберігатись окремо і використовуватись за рішенням начальника ешелону.

Видача особовому складу гарячої їжі із кухонь і сухого пайку проводиться під час зупинок потягу, передбачених розкладом. При цьому в першу чергу забезпечується добовий наряд і особовий склад вагонів, які найбільше віддалені від вагонів-кухонь.

Для забезпечення безперервності перевезення у випадку зруйнування залізничних вузлів, мостів і тунелів на шляхах сполучень розгортаються тимчасові перевантажувальні райони.

Тверде паливо і свічки видаються згідно з діючими нормами. Використання рідкого палива для приготування їжі в кухнях при перевезенні ешелоном суворо заборонено.

При організації технічного забезпечення по службах тилу при перевезенні залізницею технічне обслуговування і ремонт техніки тилу завершується до висування підрозділів з районів очікування; несправна техніка тилу, яка підлягає евакуації із бригади (полку), передається за вказівками вищих начальників служб найближчим ремонтним органам; проводяться заходи щодо підготовки техніки тилу до перевезення з урахуванням конкретних умов її експлуатації; безпосередньо перед навантаженням технічні засоби і техніка тилу приводяться в транспортабельний стан.

Техніка, яка вийшла з ладу в ході перевезення, відновлюється ремонтними силами і засобами бригади (полку), при необхідності евакуюється в ремонтні органи, які розгорнуті на маршрутах перевезення, або транспортується (перевозиться) в район зосередження бригади (полку).

Захист, оборона, охорона і маскування тилу при підготовці і в ході перевезення бригади (полку), організовується в загальній системі її бойового забезпечення. Безпосередня охорона та оборона підрозділів тилу здійснюється їх силами та засобами.

При цьому особлива увага приділяється розосередженню, ретельному маскуванню і максимальному використанню природних укриттів у районах очікування і збору після розвантаження. Передбачається, поряд з іншими заходами, використання каналів зв’язку транспортних органів для попередження про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне зараження районів навантаження, розвантаження та шляхів сполучень.

Важливого значення при організації перевезення військ залізничним транспортом набуває організація охорони ешелонів, безперервного спостереження за повітрям і місцевістю. Категорично забороняється перевозити в ешелонах не табельні вантажі та сторонніх осіб. Особливо ретельно організовується охорона ешелонів при стоянках на залізничних станціях.

Управління тилом. З отриманням завдання на перевезення бригади (полку) залізничним транспортом заступник командира з тилу уточнює маршрут руху ешелонів, кількість ешелонів, чисельність особового складу кожного ешелону, порядок розподілу підрозділів тилу по ешелонах, дислокацію на маршруті військово-продовольчих пунктів, складів, джерел водопостачання, пунктів забезпечення окропом та інших об’єктів матеріального забезпечення, а також тимчасові перевантажувальні райони і виділені для підрозділів тилу місця навантаження (розвантаження), райони очікування (збору), строки висування і навантаження.

Завдання з тилового і технічного забезпечення по службах тилу на перевезення залізничним транспортом в бригаді (полку) доводяться до підрозділів і органів тилу розпорядженнями по тилу. В розпорядженні, крім загальних питань, визначаються: організація перевезення сил та засобів тилу залізничним транспортом; кінцевий район зосередження та час прибуття до нього; організація матеріального забезпечення підрозділів під час перевезення.

В ході перевезення завдання можуть уточнюватись окремими розпорядженнями.

Планування в бригаді (полку) забезпечення в тиловому відношенні підрозділів здійснюється за їх завданнями на весь період перевезення. При цьому в плані тилового забезпечення відображаються: необхідні відомості про противника і завдання своєї бригади (полку); смуга (якщо вона визначена) та маршрути перевезення; склади, ремонтні і медичні установи, комплексні бази постачання та інші органи тилу, які розгорнуті за планом вищого командування для забезпечення перевезення; розміщення органів тилу бригади (полку) до початку пересування; організація перевезення його сил та засобів залізничним транспортом; розміщення тилу в кінцевому районі розосередження.

Взаємодія органу управління тилом бригади (полку), яка перевозиться залізничним транспортом, з органами управління тилом об`єднань, на території (в тилових смугах, зонах тилового забезпечення) яких воно здійснюється, організовується вищим командуванням тилу. При цьому узгоджуються: райони, час і порядок видачі (підвезення) матеріальних бригаді (полку), що перевозиться; порядок евакуації (передачі) техніки тилу, яка вийшла з ладу; підтримання зв`язку з органами управління тилом відповідних об`єднань, за необхідності і інші питання.

Управління тилом бригади (полку) здійснюється: в районах очікування (збору) – з тилового пункту управління, розміщеного в районі батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення); при навантаженні (розвантаженні) – з пункту управління навантаженням (розвантаженням); під час перевезення – з тилового пункту управління, який розміщується, як правило, в першому ешелоні батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) – через начальників ешелонів та їх помічників по забезпеченню. Основними засобами зв’язку під час перевезення будуть засоби зв’язку залізниці і органів військових сполучень.

В умовах нанесення противником по бригаді (полку), яка перевозиться, і транспортних об`єктах ударів, заступник командира з тилу і начальники служб повинні постійно, особливо після відбиття ударів противника, уточнювати обстановку, що склалася, і використовувати всі можливості для забезпечення виконання підрозділами і бригадним (полковим) тилом завдань, які стоять перед ними. Одночасно вживаються заходи щодо підтримання підрозділів тилу в готовності до дій на випадок раптового застосування противником високоточної зброї.

В кінцевих районах зосередження у міру прибуття до них підрозділів і органів бригадного (полкового) тилу на підставі прийнятих рішень з питань тилового та технічного забезпечення ставляться (уточнюються) їм завдання; здійснюється (уточнюється) планування забезпечення; поповнюються запаси матеріальних засобів, готуються необхідні шляхи підвезення та евакуації; обладнуються призначені райони розміщення підрозділів тилу; організовуються всі види тилового та технічне забезпечення підрозділів по службах тилу, захист, оборона, охорона і маскування тилу та управління ним; проводиться підготовка органів тилу, спрямована на успішне забезпечення дій підрозділів.