Класифікація запалень

Існує велика кількість критеріїв, за якими класифікують запалення. Даний розділ присвячений детальному розгляду вказаних критеріїв.

1. За етіологією

   0. 1.1. Запалення, викликане впливом фізичних чинників (травмування, високі і низькі температури, ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання, пил, аерозолі);

   1. 1.2. Запалення, викликане впливом хімічних чинників (дія хімічних речовин, у тому числі подразнюючі, лікарські речовини, отрути, токсини тощо);

   2. 1.3. Запалення, викликане впливом біологічних чинників. За природою біологічних чинників виділяють два різновиди цього запалення:

      0. 1.3.1. Вплив екзогенних біологічних чинників (вплив бактерій, вірусів, грибів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, пріонів, паразитів-представників тваринного світу тощо);

      1. 1.3.2. Вплив ендогенних біологічних чинників (вплив антитіл, імунних комплексів тощо).

2. За наявністю специфічного збудника

   0. 2.1. Специфічне (Inflammatio specifica) – коли в наявності специфічний збудник, вплив якого зумовлює певні особливості перебігу і морфології запалення (наприклад: туберкульозна гранульома, стафілококовий абсцес);

   1. 2.2. Неспецифічне (Inflammatio non specifica) – коли специфічний збудник як етіологічний чинник запалення відсутній.

3. За швидкістю перебігу

   0. 3.1. Блискавичне (надгостре) (Inflammatio superacuta) – розвивається за кілька годин (приклад: геморагічний менінгіт при апоплексичній формі сибірки);

   1. 3.2. Гостре (Inflammatio acuta) – розвивається за 1 – 2 доби (приклад – дифтеритичний коліт при гострому отруєнні ртуттю);

   2. 3.3. Підгостре (Inflammatio subacuta) – розвивається за 3 – 10 діб (приклад – кропив’янка при підгострому перебігу бешихи свиней);

   3. 3.4. Хронічне (Inflammatio chronica) – розвивається за термін більше 10 діб (приклад – сальмонельозна гранульома печінки у телят).

4. За вираженістю клінічних ознак

   0. 4.1. Із вираженими клінічними ознаками (маніфестаційне) (Inflammatio clinica) (приклад – сибірковий карбункул);

   1. 4.2. Із прихованим перебігом (субклінічне) (Inflammatio subclinica) (приклад – субклінічний мастит).

5. За поширеністю запального процесу

   0. 5.1. Вогнищеве (фокальне, локальне) (Inflammatio localis) – охоплює певну ділянку органа (приклади: гранулематозне запалення, абсцеси);

   1. 5.2. Дифузне (Inflammatio diffusa) – охоплює увесь орган цілком або захоплює усю сполучнотканинну строму органа (приклади: флегмона шкіри, атрофічний цироз печінки).

Слід мати на увазі, що в деяких органах поширення дифузного запалення визначається не площею, охопленою запальним процесом, а ураженням певних тканинних структур. При цьому осередки запалення можуть не контактувати між собою, а бути відокремленими один від одного, але виявлятись у великій кількості. За цим принципом, наприклад, визначають поширення запального процесу в легенях (ацинозна, ацинозно-нодозна, лобулярна, лобарна та тотальна пневмонії) .