20. Характеристика психологічних властивостей людини з точки зору бжд (пам’ять, сенсомоторні реакції, емоції, увага, мислення, характер, темперамент, воля).

Безпека життєдіяльності людини залежить також від її психічного стану. Людина,не дивлячись на властивий їй інстинкт самозбереження часто потрапляє у небезпечні ситуації. Причини цього криються як у навколишньому середовищі, так і в індивідуальних фізіологічних та психологічних особливостях. До психічних процесів,які посідають важливе місце в забезпеченні безпеки людини, відносять пам’ять, мислення, увагу.

Пам’ять - це складний комплекс психічних процесів,що відбуваються в центральній нервовій системі і забезпечують нагромадження,зберігання та відтворення інформації. З пам’яттю тісно пов’язаний процес мислення – вловлювання закономірностей взаємозв’язків між об’єктами та явищами природи і здатності їх використання за нових умов. Безпека людини визначається рівнем уваги - концентрації свідомості на окремих об’єктах. Обсяг, розподіл та швидкість уваги залежать від віку,психофізіологічного стану людини та ін.. причин. Емоції - вияв субактивного ставлення людини до навколишнього світу і до самого себе. Вони дають можливість визначити фізіологічну значимість зовнішніх впливів на стан організму і здійснити його енергетичну мобілізацію,виключаючи зміни в діяльності органів дихання,травлення,кругообігу та ін.(настрій,афект,стрес). Темперамент-індивідуальна особливість психіки людини,що виявляється в інтенсивності,швидкості,напруженості,урівноваженості перебігу психічних процесів індивіда , в яскравості та стійкості його емоційних станів. Характер – це сукупність основних найбільш стійких психічних властивостей людини, які виявляються в її діях і вчинках.

Особливості характеру дають змогу певною мірою передбачити поведінку людини в життєвих ситуаціях. Риси характеру поділяють на чотири групи:

I– виражає відношення людини до суспільних явищ і подій (мужність – боягузтво, принциповість – безпринциповість, оптимізм – песимізм тощо);

II– визначає ставлення людини до інших людей (товариськість – замкнутість, відвертість – скритність, чуйність – черствість, довірливість – підозрілість, ввічливість – грубість, правдивість – брехливість та ін);

III– виражає відношення людини до праці (працелюбність – лінощі, акуратність – недбалість, ініціативність – рутинність, добросовісність – безвідповідальність);

IV– визначає ставлення людини до себе(висока вимогливість – самозакоханість, соромливість, егоїзм – альтруїзм).

Воля людини і виражається в тому, наскільки людина здатна переборювати перешкоди та труднощі на шляху до мети, наскільки вона здатна керувати своєю поведінкою, підпорядковувати свою діяльність певним задачам.

Воля - це психічний процес свідомої цілеспрямованості регуляції людиною своєї діяльності і поведінки з метою досягнення поставлених цілей. Виходячи з цього, основну одиницю волі - вольову дію, треба розуміти як дію свідому, цілеспрямовану.