Виконання креслень технічних деталей

Починати виконувати креслення технічної деталі треба з аналізу геометричних елементів, з яких вона складається, і з визначення її габаритних розмірів. Потім слід продумати, які геометричні побудови і спряження треба виконати під час креслення. Виконувати побудову треба в такій послідовності: а) нанести осьові і центрові лінії; б) провести кола, центрами яких є перетин центрових ліній; в) провести прямі лінії; г) виконати спряження, які є на деталі, причому обов'язково робити допоміжні побудови для знаходження центрів і точок спряження; д) нанести розмірні лінії і проставити розмірні числа. Допоміжні побудови треба залишити для перевірки їх викладачем.

Після перевірки креслення наводять олівцем або тушшю. Робити це треба в певній послідовності, а саме: а) осьові і центрові лінії; б) кола та їх дуги, втому числі дуги спряжень (починати треба з дуг і кіл більших радіусів); в) горизонтальні суцільні основні лінії; г) вертикальні суцільні основні лінії; д) похилі суцільні основні лінії; є) суцільні тонкі лінії; є) стрілки, розмірні числа, написи тощо. Після цього заштриховують перерізи і розрізи.

Розглянемо приклади побудови креслень деталей, що мають спряження.

Контур прокладки (рис. 2.10). Насамперед проводять вертикальну вісь симетрії і центрові лінії. Креслять два кола 20 на відстані 110 мм одне від одного і з цих самих центрів проводять кола радіусами R32. Виконують прямими лініями зовнішній контур прокладки, що має форму рівнобічної трапеції з основами 130 та 65 мм і висотою 120 мм. Проводять паралельні прямі верхнього вирізу, використовуючи розміри 36 і 38 мм (рис. 2.10, б). Виконують зовнішнє спряження кіл радіусів R32 дугою радіуса R84. Центр О₄ спряжувальної дуги визначиться, якщо зробити дві засічки з центрів O₁і О₂ радіусом R = 32 + 84 мм. Виконують внутрішнє спряження цих самих кіл дугою радіуса R108. Центр цього спряження О₃ лежить на перетині дуг, проведених з центрів О₁ і О₂ радіусами R = 108—32 мм. Будують спряження гострих кутів при верхній основі трапеції радіусом R25 і спряження похилої бічної сторони трапеції з дугою радіуса R108 за допомогою дуги радіуса R28 (ці спряження позначені на рис. 2.10, в цифрами І і ІІ). Заокруглюють паралельні прямі вирізу дугою радіуса R18 (спряження III, рис. 2.10, в). Перевіряють креслення, наводять його і проставляють розміри (рис. 2.10, г).

Гак (рис. 2.11). Проводять вертикальну вісь гака і за розмірами намічають горизонтальні центрові лінії кіл 32 і 46 та дуг R10 і R6. З центра О₁, проводять кола діаметрів 32 та 46 і дугу радіусом R33, а з центрів О₂, і О₃ — дуги радіусом R10. На відстані 45 мм знаходять центр дуги радіуса R6 і будують цю дугу. Визначивши за допомогою розміру 16 мм центр О₄ дуги, креслять цю дугу радіусом R50. Проводять паралельні твірні верхньої циліндричної частини гака на відстані 35 мм і знаходять, використовуючи розмір 40 мм, дві точки — А і В, відстань між якими дорівнює 45. З точки В і з центра О проводять дотичні до дуги радіуса RЗЗ. Будують дотичні до двох кіл радіусів R6 та R10 і до кіл радіусів R6 і R50. Центр О₅ дуги R68, спряженої з дугою R50, визначають за допомогою двох засічок, проведених з центра О₄ радіусом 50 + 68 мм і радіусом R68 з точки А. Центр О₆, дуги R5 визначається перетином засічки, проведеної радіусом R5 з точки А, і прямої, паралельної вертикальній осі гака на відстані 17,5 + 5 мм.