КУРС ЛЕКЦІЙ “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ” Доцент Бардась А.В. ТЕМА 2

Кафедра менеджменту організацій Інституту Економіки НГУ 3

Тема 2. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації

2.1 Характеристика внутрішнього середовища організації

2.2 Організаційна культура як елемент внутрішнього середовища

2.3 Середовище прямого та опосередкованого впливу

Література:

Робинс С., Коултер М. Менеджмент, 6-е издание. – М: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – с.с. 110-111, 113-116, 119-121, с.с. 125-126, с. 130-132, с.с. 135-138. с.с. 150-153, 153-162, 164-170

Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М: Дело, 2000. – с.с. 89-108 с.с. 113-118.с.с. 118-124,124-136.

Мета лекції – визначити фактори внутрішнього та зовнішнього середовища, які впливають на діяльність організації

Завдання:

1.Розглянути організацію як складну відкриту систему.

2. Визначити внутрішні змінні та розкрити їх зміст.

3. Визначити зовнішні фактори впливу на діяльність організації..

2.1 Характеристика внутрішнього середовища організації

Внутрішні змінні — це ситуаційні фактори всередині організації. Оскільки організації являють собою створені людьми системи, то внутрішні змінні, переважно, є результатом управлінських рішень. Основними змінніми в самій організації, які вимагають уваги керівництва, є цілі, структура, задачі, технологія і персонал.

Цілі - це конкретні кінцеві стани або бажаний результат, якого прагне домогтися група, працюючи разом.

Структура організації — це логічні взаємини рівнів управління і функціональних областей, побудовані в формі, яка дозволяє найефективніше досягати цілей організації .

Ще одним напрямком поділу праці в організації є формулювання задач. Задача — це запропонована робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь визначений термін часу. З технічної точки зору, задачі пропонуються не працівнику, а посаді, яку працівник займає у організації. На основі рішення керівництва про структуру, кожна посада включає ряд задач, що розглядаються як необхідний внесок у досягнення цілей організації. Вважається, що, якщо задача виконується таким способом і в такі терміни, як це запропоновано, організація буде діяти успішно.

Задачі організації традиційно поділяються на три категорії. Це робота з людьми, предметами (машинами, сировиною, інструментами), інформацією.

Технологія — четверта важлива внутрішня змінна — має набагато ширше значення, чим традиційно вважається.

Техноло́гія (від грецьк. téchne — мистецтво, майстерність, уміння та грецьк. логія — вивчення) у широкому розумінні це обсяг знань, які можна використати для виробництва товарів та послуг з економічних ресурсів. Технологія у вузькому розумінні – це спосіб перетворення речовини, енергії, інформації в процесі виготовлення продукції, обробки та переробки матеріалів, збирання готових виробів, контролю якості та управління. Технологія включає в себе методи, прийоми, режим роботи, послідовність операцій та процедур. Технологія тісно пов’язана із засобами, матеріалами та обладнанням, які використовується.

Класифікація технології за Вудворд. З усіх існуючих систем класифікації типів технологій найбільшою популярністю користується система Джоан Вудворд — британської дослідниці управління. Вивчаючи виробничі фірми, вона винайшла, що всі технології виробничих фірм можна розділити на три категорії.

1. Одиничне, дрібносерійне або індивідуальне виробництво, де одночасне виготовляється тільки один або мала серія однакових виробів.

2. Масове або великосерійне виробництво застосовується при виготовленні великої кількості виробів, які ідентичні один одному або дуже схожі. Такий тип виробництва характеризується механізацією, використанням стандартних деталей та конвеєрним способом зборки.

3. Безперервне виробництво використовує автоматизоване устаткування, яке працює цілодобово для безперервного виготовлення однакового за характеристиками продукту у великих обсягах.

Класифікація технології за Томпсоном. Соціолог і теоретик організацій Джеймс Томпсон розробив для класифікація технологій систему, що відрізняється, але не суперечить попередній. На його думку, технології можна поділити на три наступні категорії.

1. Багатоланкові технології характеризуються серією взаємозалежних задач, які повинні виконуватися послідовно. Збиральні лінії масового виробництва є типовим зразком такого виду технології.

2. Посередницькі технології характеризуються зустрічами груп людей, таких як клієнти або покупці, що є або хочуть бути взаємозалежними. Наприклад, банківська справа — це посередницька технологія, що пов'язує вкладників і тих, хто бере позики в банку.

3. Інтенсивна технологія характеризується застосуванням спеціальних прийомів, навичок або послуг, для того, щоб зробити визначені зміни в конкретному матеріалі, який надходить у виробництво.

Персонал – це люди, які працюють в організації, є однією з найбільш важливих змінних. Це пов’язано з величезним значенням особистого професійного досвіду, а також з тим, що персонал приймає участь у формуванні організаційної культури та є її носієм. Персонал має наступні характеристики:

Здібності – притаманні людям від народження і пов’язані зі здатністю мислити, розмовляти, вчитися та працювати.

Схильність, обдарованість тісно пов’язана зі здатністю. Схильність — це наявний потенціал людини у відношенні виконання якої-небудь конкретної роботи.

Потреби – фізичне або психологічне відчуття нестачі чогось, яке може змусити людину до дій.

Очікування. Сприйняття. Сприйняття сильно впливає на очікування і на всі інші аспекти поведінки. Для практичних цілей сприйняття визначається як інтелектуальне усвідомлення стимулів, одержуваних від відчуттів. Сприйняття дуже важливе, тому що саме воно визначає, що таке «реальність» для конкретного індивідуума. Люди реагують не на те, що дійсно відбувається в їхньому оточенні, а на те, що вони сприймають за дійсність.

Ставлення. Точка зору - те, що подобається, і те, що не подобається, у будь-яких сприйманих аспектах навколишнього середовища»

Цінності. У той час як ставлення є конкретним переконанням або почуттям у сприйнятті тих або інших аспектів навколишнього середовища, цінності — це загальні переконання, віра з приводу того, що добре і що погано, або що є байдужим в житті.

Цінності персоналу формують організаційну (корпоративну) культуру конкретної фірми або компанії.