КУРС ЛЕКЦІЙ “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ” Доцент Бардась А.В. ТЕМА 4
Кафедра
менеджменту організацій Інституту
Економіки НГУ
Тема 4. Моделі та методи прийняття рішень
4.1 Типи моделей та процес моделювання в науці управління
4.2 Моделі науки управління
4.3 Методи прийняття рішень
4.4 Метод прогнозування
Література:
Робінс Стівен П., Коултер М. Менеджмент: 6-ті видання. Пер. з англ. – М.:Видавничий дім „вільямс”, 2004. - с.с. 238-245, 247-250, 251-258, 259-261 ;
Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджментові. – М: Справа, 2000. - с.с. 195-202, с. 269
Дафт Річард Л.. Менеджмент: Навчальний посібник. – Спб.: Пітер, 2002 - с.с. 271-279,. 279-286, 286-297.
Мета лекції – вивчити основні поняття та методи наукового підходу до управління
Завдання:
1. Визначити зміст понять «моделювання», «модель» та типи моделей.
2. Надати характеристику основним моделям науки управління.
3. Розглянути основні приклади методів прийняття рішень та методів прогнозування.
4.1 Типи моделей та процес моделювання в науці управління
Фундаментальною процедурою наукового підходу до управління є науковий метод, який складається з трьох етапів .
спостереження - це об'єктивний збір і аналіз інформації з проблеми і ситуації.
формулювання гіпотези — встановлення взаємозв'язку між компонентами проблеми.
верифікація - перевірка гіпотези на істинність.
Другою особливістю наукового підходу до управління є системна орієнтація.
Третя особливість науки управління — застосування моделей.
Модель — це представлення об'єкта, системи або ідеї у деякій формі, яка відрізняється від оригіналу. Головною характеристикою моделі можна вважати спрощення реальної життєвої ситуації, що розглядається.
Причини використання моделей в управлінні:
складність реального середовища,
експериментування,
орієнтація управління на майбутнє.
В управлінні виділяють три типи моделей: фізичні, аналогові та математичні. Фізична (портретна) модель представляє об’єкт дослідження за допомогою його збільшеного або зменшеного опису (іграшковий автомобіль або лялька). Аналогова модель представляє об’єкт дослідження аналогом, який поводить себе як реальний об’єкт, але не виглядає як такий (графік попиту та пропозиції на ринку). У математичній (символічній) моделі використовуються символи для опису властивостей або характеристик об'єкта (формула визначення швидкості руху на основі часу подорожі та пройденої відстані).
Основні етапи процесу моделювання— постановка задачі, побудова, перевірка на вірогідність, застосування та оновлення моделі.
Серед основних проблем моделювання варто виділити:
недостовірність вихідних даних;
інформаційні обмеження;
страх користувачів;
слабке застосування на практиці;
надмірна вартість.
4.2 Моделі науки управління
Нижче наведений перелік основних моделей науки управління та дана їх коротка характеристика.
Теорія ігор — метод моделювання оцінки впливу прийнятого рішення на конкурентів. Аналізуються можливі дії конкурентів у відповідь на вашу поведінку на ринку. Прикладом застосування теорії ігор є командно-штабні навчання у війську, гра у шахи тощо.
Модель теорії черг або модель оптимального обслуговування використовується для визначення оптимального числа каналів обслуговування стосовно до потреби в них. До ситуацій, у яких моделі теорії черг можуть бути корисні, можна віднести дзвінки людей мобільному оператору для отримання сервісної допомоги.
Модель управління запасами використовується для визначення часу розміщення замовлень на ресурси і їхньої кількості, а також маси готової продукції на складах. Мета моделі — мінімізація негативних наслідків нагромадження запасів, що призводить до зростання витрат.
Модель лінійного програмування застосовують для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб. Назва даного виду моделювання пояснюється тим, що для описання залежностей та обмежень використовуються лінійні функції виду y=ax+b.
Рис. 1 – Графічне розв’язання задачі лінійного програмування
Приклади застосування лінійного програмування:
Збільшене планування виробництва. Складання графіків виробництва, які мінімізують загальні витрати з урахуванням витрат пов’язаних зі зміною ставки відсотка, заданих обмежень по трудових ресурсах та рівню запасів. |
Планування асортименту виробів. Визначення оптимального асортименту продукції, у якому кожному її виду властиві свої витрати та потреби в ресурсах (наприклад, визначення оптимальної структури виробництва компонентів для бензину, фарб, продуктів харчування для людини, кормів для тварин). |
Маршрутизація виробництва виробу. Визначення оптимального технологічного маршруту виготовлення виробу, що повинен бути послідовно пропущений через декілька стадій обробки, причому кожна операція характеризується своїми витратами і продуктивністю. |
Управління технологічним процесом. Мінімізація відходів при обробці сировини. |
Регулювання запасів. Визначення оптимального поєднання продуктів на складі. |
Календарне планування виробництва. Складання календарних планів, які мінімізують витрати з врахуванням витрат на утримання запасів, оплату понаднормової роботи та сторонніх замовлень |
Планування розподілу продукції. Складання оптимального графіка відвантаження з урахуванням розподілу продукції між виробничими підприємствами та гуртовнями, гуртовнями та магазинами роздрібної торгівлі. |
Визначення оптимального місця розташування нового заводу. Визначення найкращого пункту місця розташування шляхом оцінки витрат на транспортування між альтернативними місцями розміщення нового заводу та місцями постачання і збуту його готової продукції. |
Календарне планування транспорту Мінімізація витрат подачі вантажівок під навантаження |
Розподіл робітників. Мінімізація витрат при розподілі робітників по верстатах та робочих місцях. |
Економічний аналіз – це різні методи оцінки витрат і економічних вигод, а також відносної рентабельності діяльності підприємства. Типова економічна модель заснована на аналізі беззбитковості - методі прийняття рішень з визначенням точки, у якій загальний доход дорівнює сумарним витратам.
Рис. 2 – Аналіз беззбитковості
Для того, щоб визначити точку беззбитковості менеджер повинен знати ціну одиниці продукції - Р, змінні витрати на одиницю продукцію - VC та сукупні постійні витрати – TFC. Постійні витрати лишаються незмінними при зміні обсягів виробництва (наприклад, орендна плата), сукупні витрати включають постійні та змінні витрати, змінні витрати, в залежності від обсягу виробленої продукції включають вартість сировини, витрати на оплату праці та вартість спожитих матеріалів та енергії. Точку беззбитковості розраховують за наступною формулою:
Дана формула демонструє:
що сукупний доход дорівнює сукупним постійним витратам, якщо організація продає достатню кількість одиниць продукції за ціною, при якій доход перекриває всі змінні витрати на випуск одиниці продукції;
різниця між ціною та змінними витратами, помножена на кількість проданих одиниць, дорівнює сукупним постійним витратам.