КУРС ЛЕКЦІЙ “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ” Доцент Бардась А.В. ТЕМА 5

Кафедра менеджменту організацій Інституту Економіки НГУ 5

Тема 5. Основи стратегічного планування в менеджменті

5.1 Сутність, функції та переваги стратегічного планування

5.2 Управлінське дослідження сильних та слабких сторін організації

5.3 Вивчення стратегічних альтернатив

5.4 Реалізація стратегічного плану та оцінка його виконання

Література:

Робінс Стівен П., Коултер М. Менеджмент: 6-ті видання. Пер. з англ. – М.:Видавничий дім „Вільямс”, 2004. - с.с. 326-332, 307, 354-357; 313-316, 319-326;

Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основы менеджмента. – М: Дело, 2000. - с.с. 288- 303, 273-277, 277-283, 256-273

Мета лекції – ознайомити студентів з основами стратегічного планування

Завдання:

1. Визначити етапи процесу стратегічного планування та основні поняття.

2. Ознайомити студентів з інструментами стратегічного планування.

3. Розглянути чотири базові стратегічні альтернативи розвитку організації.

4. Ознайомити студентів з компонентами стратегічного планування.

5.1 Сутність, функції та переваги стратегічного планування

Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень керівництва, спрямованих на розробку специфічних стратегій, призначених для досягнення цілей організації.

Задача стратегічного планування полягає у забезпеченні нововведень та змін в організації, зокрема, стосовно розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації й організаційного стратегічного передбачення.

Слово «стратегія» походить від грецького strategos, «мистецтво генерала». Стратегія являє собою детальний комплексний план, призначений для забезпечення реалізації місії організації та досягнення її цілей.

Стратегія здебільшого формулюється і розробляється вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів керування. Стратегічний план повинний розроблятися скоріше з погляду перспективи всієї корпорації, а не конкретної особи. Стратегічний план повинний спиратися на результати досліджень та фактичні данні.

Рис. 1 - Етапи формування стратегії фірми

Нарешті, стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу та бути гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їхню модифікацію і переорієнтацію.

Місія – це основна загальна мета організації, чітко виражена причина її існування. Місія деталізує статус фірми, визначає напрямок та орієнтири для визначення цілей на різних організаційних рівнях.

Формулювання місії організації повинно містити наступне:

1. Задача фірми з погляду її основних послуг або виробів, її основних ринків і основних технологій ( якою підприємницькою діяльністю займається фірма?).

2. Зовнішнє середовище фірми, яке визначає принципи діяльності фірми (хто наші клієнти? які потреби наших клієнтів ми можемо задовольнити?).

3. Культура організації (якого типу робочий клімат існує всередині фірми? який тип людей приваблює наша організація?)

Для здійснення місії формулюються цілі. Цілі встановлюються на тривалі або короткі періоди часу (горизонти планування). Довгострокова ціль має горизонт планування від п'яти років і більше, середньострокові цілі мають горизонт планування від одного до п'яти років. короткострокові цілі мають бути досягнуті протягом одного року.

Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес контролю керівництва фірми за факторами, які впливають на організацію ззовні. Погрози та можливості зовнішнього середовища фірми можуть бути згруповані в сім областей: економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція, міжнародне становище та соціальна поведінка. Керівництво в процесі аналізу можливостей та загроз фірми повинно відповісти на наступні запитання:

1. Де зараз знаходиться організація?

2. Де повинна знаходитися організація в майбутньому?

3. Що повинно зробити керівництво, щоб організація перемістилася з існуючого положення у бажаний стан?

Жодна організація не може собі дозволити ігнорувати фактичні і можливі реакції своїх конкурентів. Професор Майкл Портер (Гарвардська бізнес школа) визначає процес аналізу факторів конкуренції як пошук керівництвом відповіді на такі запитання: «Що рухає конкурентом?», «Що робить конкурент?» і «Що він може зробити»? В аналізі конкурентів присутні чотири діагностичних елементи: 1) аналіз майбутніх цілей конкурентів, 2) оцінка поточної стратегії конкурентів, 3) огляд передумов стосовно конкурентів і галузі, у якій функціонують дані компанії 4) поглиблене вивчення сильних і слабких сторін конкурентів.

Фактори соціальної поведінки включають очікування та ставлення суспільства стосовно розподілу благ між різними верствами населення прав соціальних, релігійних та національних груп, зміни цінностей та традицій суспільства, соціальних настанов керівників.