Тема 14 використання міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (інкотермс).

Семінар – 2 години.

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Поняття і ціль правил ІНКОТЕРМС.

2. Історія формування і розвитку правил ІНКОТЕРМС.

3. Нормативна регламентація й обов'язковість застосування ІНКОТЕРМС при складанні зовнішньоторговельних контрактів.

4. Базисні умови ІНКОТЕРМС. Торгові терміни.

5. Класифікація базисних умов ІНКОТЕРМС:

• Умови групи “Е”.

• Умови групи “F”.

• Умови групи “C”.

• Умови групи “D”.

6. Порівняльний аналіз ІНКОТЕРМС-90 і ІНКОТЕРМС-2000.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Поняття і ціль правил ІНКОТЕРМС. В понятті міжнародної торгівлі склалися норми та правила, які регулюють міжнародні торговельні відносини між комерційними підприємствами різних держав. Такі правила зосереджені у цілому ряді документів, одним із важливіших серед них є правила ІНКОТЕРМС, які представляють собою збірник типових умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу. Слід визначити головну ціль правил ІНКОТЕРМС – створення зводу міжнародних правил тлумачення найбільш поширених торгових термінів для усунення їх подвійного тлумачення різними державами. Студенту необхідно визначити коло дії правил ІНКОТЕРМС, перелік комерційних та юридичних питань, які ним урегульовані, а також коло питань, які залишаються за межами дії ІНКОТЕРМС.

Історія формування і розвитку правил ІНКОТЕРМС. Для дослідження історії формування правил ІНКОТЕРМС необхідно визначити причини і передумови їх появлення, прослідити процес їх створення Міжнародною торговою палатою за ініціативою Асоціації міжнародного права, результат першого опублікування правил ІНКОТЕРМС у 1936 р. Студент повинен вміти пояснити причини внесення у правила змін та доповнень у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 рр., та прийняття нової редакції правил ІНКОТЕРМС у 2000 році, виявити фактори, які потягнули необхідність адаптації правил ІНКОТЕРМС в сучасній комерційній практиці.

Нормативна регламентація й обов’язковість застосування ІНКОТЕРМС при складанні зовнішньоторговельних контрактів. При вивчені цього питання необхідно визначити, що з юридичної точки зору правила ІНКОТЕРМС не відносяться до типу міжнародно-правових нормативних актів, та їх застосування не являється обов’язковим в зовнішньоторговельній практиці, вони носять рекомендований характер. Однак, ряд держав, в тому числі Україна, нормами внутрішнього законодавства передбачили для своїх резидентів обов’язковість застосування правил ІНКОТЕРМС при укладанні усіх договорів купівлі-продажу, предметом яких є товар. Студенту необхідно ознайомитись з Указом Президента України від 04.10.94 р. ”Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”, який встановив обов’язковість застосування правил ІНКОТЕРМС 1990 р. для українських резидентів при укладанні усіх внутрішніх та зовнішньоекономічних угод (контрактів), предметом яких є товар, та з Правилами Міністерства закордонних справ України 2001 р., якій зобов’язує резидентів України використовувати правила ІНКОТЕРМС 2000 р. Також студенту необхідно зазначити доцільність застосування ІНКОТЕРМС при укладанні зовнішньоторговельних договорів купівлі-продажу, незалежно від його обов’язковості на державному рівні, усіма комерційними підприємствами, які є суб’єктами ЗЕД.

Базисні умови ІНКОТЕРМС. Торгові терміни. Вивчення базисних умов ІНКОТЕРМС, які застосовуються при укладанні зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу, вимагає аналізу Міжнародних правил Інтерпретації комерційних термінів в редакції 2000 р. Потрібно розуміти, що базисні умови ІНКОТЕРМС представляють собою застосовувані на практиці варіанти розподілення ризику, витрат та певних обов’язків між учасниками торговельної угоди по купівлі-продажу товарів. Кожний варіант базисних умов має своє обозначення (абревіатуру), які студент повинен знати та вміти розкрити їх зміст. При вивчені даного питання особливу увагу необхідно приділити спеціальній термінології ІНКОТЕРМС 2000 р., яка вживається у комерційній практиці для спростування різних формулювань одних й тих самих обставин. Це такі терміни, як “вантажовідправник”, “поставка”, “митне очищення” та інші.

Класифікація базисних умов ІНКОТЕРМС. ІНКОТЕРМС 2000 р. містить 13 торгових термінів, розділених на 4 групи (“Е”, “F”, “C”,”D”), які розміщені на основі зростання договірних зобов’язань продавця по відношенню до покупця. Студент має класифікувати основні групи умов постачання, провести різницю між ними, пояснити зміст таких умов, як EXW, CPT, CIF, FCA, FOB, DAF, DDU, DDP, співвіднести зобов’язання покупця та продавця згідно цих умов в контексті переходу права власності на товар, розподілу зобов’язань по організації страхування, перевезення, митного “очищення” товару, запропонувати формулювання про базисну умову постачання в зовнішньоекономічному контракті. Також студент повинен вміти класифікувати умови ІНКОТЕРМС в залежності від видів транспорту, який застосовується для постачання товару, оскільки деякі з торгових термінів (базисних умов) підходять лише до окремих видів транспорту.

Порівняльний аналіз ІНКОТЕРМС - 90 і ІНКОТЕРМС –2000. Для проведення чіткого порівняльного аналізу, перш за все, необхідно вказати причини, які привели до внесення Міжнародною торговою палатою змін та доповнень в ІНКОТЕРМС – 90 та які приводяться в офіційному коментарії до Правил ІНКОТЕРМС –2000 Міжнародною торговою палатою. Необхідно визначити, що торгові терміни, викладені в ІНКОТЕРМС –2000 більш чіткіше та ясніше, розміщені таким чином, що кожному контрактному зобов’язанню продавця відповідає зобов’язання покупця, що поліпшує застосування Правил ІНКОТЕРМС –2000. Студент повинен встановити, які значні зміни були внесені в галузі митного очищення по термінам FAS і DEQ та в галузі зобов’язань по навантаженню й розвантаженню по терміну FCA, а також встановити незначні зміни в інших базисних умовах.

Нормативна література:

• Господарський кодекс України, № 436-IV вiд 16.01.2003 // ВВР України 2003р., № 18, №19-20, № 21-22, ст.144.

• Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991р., № 29, ст. 377.

• Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: Указ Президента України вiд 04.10.1994 № 567/94.

• Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)

• Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Затверджено Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції вiд 06.09.2001 р. № 201// ОВУ №39, стор. 158 від 12.10.2001 р.

Спеціальна література:

• Господарське право: Підручник // О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В.Смітюх та ін.; За ред. О.П. Подцерковного — Х.: ООО “Одіссей”, 2010. — 640 с.

• Зінь Е.А., Дука Н.С. Оcнови зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред.д.е.н., професора Е.А. Зіня. — К.: Видавництво «Кондор», 2009. — 432 с.

• Навчальний посібник „Регулювання зовнішньоекономічної діяльністі” // За ред. І.І. Дахна— К.: Центр учбової літератури, 2009. — 472 с. –ISBN;

• Гребельник О.П. “Основи зовнішньоекономічної діяльності”.3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2008. — 432 с.

• Гуріна Г.С., Луцький М.Г., Мостенська Т.Л. Новак В.О. Оcнови зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Сузір’я, 2007. 372 с.

• Козак Ю.Г., Логвинова Н.С., Сіваченко І.Ю. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник; 2-ге вид., перероб. та доп. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 792 с.

• Поєдинок В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 288 с.

• Торгова Л.В., Хитра О.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчально-методичний посібник. – Львів: “Новий Світ-2000 ”, 2006. – 512 с.

• Вишняков А.К. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине: Учебное пособие — Х. : ООО “Одиссей”, 2005. — 256 с.;

• Кавторєва Я. Все про організацію та облік ЗЕД. – Х.: Фактор, 2004. – 320с.