Тема 5 ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій як метод державного регудлювання зед.

Практичне заняття – 2 години.

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Сутність та класифікація нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, особливості їх використання.

2. Характеристика системи кількісних обмежень експортно-імпортних операцій.

3. Введення режиму ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій.

4. Автоматичне та неавтоматичне ліцензування.

5. Види ліцензій і квот. Особливості окремих видів ліцензій і квот.

6. Порядок і процедура одержання ліцензій і квот суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

7. Ліцензування валютних операцій.

8. Індивідуальний режим ліцензування як спеціальна санкція за порушення законодавства при здійсненні ЗЕД.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ

ІІІ. ЗАДАЧІ:

Задача 1 ТОВ «Медиаком» звернулося в Головне управління зовнішньоекономічної діяльності, європейської інтеграції й туризму при Одеській обласній державній адміністрації із заявою встановленої форми на одержання генеральної ліцензії на імпорт товару, а саме медичних сильнодіючих речовин.

Розглянувши подану заяву й прикладені до нього документи, управління прийняло рішення про відмову в одержанні ліцензії. У мотивувальній частині рішення було зазначено, що у відповідності зі статтями 16, 20 Закону України «ПРО ЗЕД» імпорт зазначених товарів може здійснюватися винятково суб'єктами ВЭД, які вповноважені Україною як державою на здійснення імпортних операцій, і на цей товар не поширюється режим ліцензування.

ТОВ «Медиаком» оскаржило рішення про відмову в одержанні ліцензії в суд.

Яке рішення повинен прийняти суд по дійсній суперечці?

Задача 2 ВАТ «Стиль» здійснює пошиття жіночого одягу (основний вид діяльності). Після випуску зимової колекції були укладені контракти про поставку цієї продукції за кордон.

1 березня 2010 року був підписаний договір купівлі-продажу частини колекції, а саме верхнього жіночого одягу, з американською фірмою «Все для жінок».

При укладанні договору купівлі-продажу ВАТ «Стиль» і іноземної фірми «Все для жінок» оплата колекції відбулася на території України через комерційний банк «Гарант».

1. Чи необхідно одержання ліцензії на експорт товару?

2. Перелічити можливі варіанти оплати цього товару.

Завдання 1 Фірма «УкрСтрой» займається експортом/імпортом будівельних робіт/послуг з Польщею протягом 5 років. У різні періоди своєї роботи фірмі надавалися різні види ліцензій. Які ліцензії надавалися в нижче наведених випадках:

а) фірма виграла тендер на будівництво магістральної дороги між Краковом і Варшавою, строком на 1 рік;

б) відповідно до контракту з польською фірмою «УкрСтрой» зобов'язалася поставити в Польщу протягом 2 місяців дерев'яні бруси, у загальному обсязі 2400 м кв.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Сутність та класифікація нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності,особливості їх використання. У сучасній практиці державного регулювання зовнішньої торгівлі поряд з тарифними заходами досить широко застосовуються й інші, не пов’язані з митним оподаткуванням інструменти зовнішньоторговельноі політики, які дістали назву нетарифних. Для того щоб вірно відповісти на це питання студенту необхідно, перш за все, дати визначення нетарифних методів, вказати випадки застосування державою вищезазначених заходів, розкрити їх особливості. Під час виступу було б доречно коротко розглянути основні класифікації нетарифних обмежень та наприкінці на основі аналізу діючого законодавства зробити власний висновок відносно ефективності їх нормативно-правового забезпечення.

Характеристика системи кількісних обмежень експортно-імпортних операцій. З усіх різновидів нетарифних бар’єрів найбільшого поширення набули кількісні обмеження , тобто адміністративні форми нетарифного державного регулювання торгового обороту, що визначають кількість і номенклатуру товарів, які дозволено до експорту чи імпорту.При відповіді на це запитання студенту потрібно вказати головну мету застосування кількісних обмежень, проаналізувати чим відрізняються вищезазначені обмеження за характером впливу на товарообіг від мита, податків та інших заходів протекционізму. Для повноти відповіді необхідно виділити еволюційні етапи системи кількісних обмежень зовнішньоекономічних зв’язків, детально зупинитися на трьох основних видах кількісних обмежень, які склалися в сучасній торговельно-політичній практиці. В кінці доповіді слід зауважити який із інструментів зовнішньоторговельної політики досить часто використовується Україною стосовно до своїх конкурентів.

Введення режиму ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій. При розгляді теми студент має, насамперед, зазначити, що ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій здійснюється всіма країнами, митними союзами і економічними групами держав, також повинно бути зазначено з якою метою і на що впливає введення режиму ліцензування і квотування, чи сприяє даний режим становленню економіки в країні.

Далі було б доцільно, щоб студент проаналізував нормативно-правову базу, яка існує на міжнародному рівні та ту, яка існує в нашій державі. Було б цікаво заслухати коментар до ст. 16 закону “Про ЗЕД”. Коли буде дана характеристика всім поставленим питанням, студент повинен перечислити в яких випадках вводиться режим ліцензування і квотування, кожній із наведених ситуацій має бути освітленим для повноти відповіді. Добре було б, щоб були наведені приклади щодо кожного випадку.

Завершуючи доповідь, студент може зазначити щодо кожного окремого товару застосовується лише один вид ліцензій чи квот. Підводячи підсумок, студент має вказати на значимість режиму ліцензування і квотування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Автоматичне та неавтоматичне ліцензування. У відповідності зі ст. 16 закону “Про ЗЕД” ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування. Для того щоб правильно відповісти на це питання студенту необхідно дати визначення вищевказаних понять, указати якими державними органами та в який строк видаються відповідні ліцензії в рамках режиму ліцензування та квотування. Під час виступу було б доречно коротко розглянути випадки, при яких правила ліцензування не розповсюджуються на експорт та імпорт деяких товарів, здійснюваних уповноваженими суб'єктами ЗЕД, на експорт і реалізацію компенсаційної та прибуткової продукції, на операції Національного банку та ін. У кінці відповіді, керуючись діючим законодавством, потрібно навести приклади експорту та імпорту товарів до яких в 2010 році застосовувалося автоматичне та неавтоматичне ліцензування.

Види ліцензій і квот. Особливості окремих видів ліценцій і квот. Для того щоб вірно відповісти на це питання студент повинен проаналізувати ст.1 закону України “Про ЗЕД”, саме ця стаття закріплює основні моменти щодо особливостей та видів ліцензій і квот.

Перечислення ліцензій і квот, тобто тільки їх зазначення не є повною відповіддю. Відповідь має складатися з наданням характеристики кожному із видів. З початку студент має зупинитись на видах ліцензій та їх особливостях, а вже потім на квотах та їх видах. При розповіді про квоти потрібно звернути увагу на те, що вони підрозділяються на основні та додаткові, вказати які з видів квот входять до цих підрозділів, підкреслити їх особливості, зазначити чому саме відбувається такий розподіл, в чому полягає їх відмінність від ліцензій, навести приклади.

Для того щоб відповідь була повноцінною, студенту необхідно звернути свою увагу на такі нормативні акти, як закон України “Про застосування на території України спеціальних засобів відносно імпорту в Україну”, закон “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” та інші – всі вони дадуть змогу повно відповісти на питання.

В кінці розповіді студент обов’язково повинен зупинитися на ролі та значимості яку відіграють ліцензії та квоти для регулювання ЗЕД.

Порядок і процедура отримання ліцензій і квот суб’єктами ЗЕД. Підходячи до вивчення цього питання, студент повинен проаналізувати ст. 16 закона “Про ЗЕД”.Саме цей нормативно-правовий акт закріплює основні положення порядку і процедури, отримання ліцензій і квот.

Під час відповіді студент має звернути свою увагу, яким саме органом приймається рішення про введення режиму ліцензування і квотування, хто встановлює термін даного режиму. Також повинно бути зазначено, чи режим ліцензування і квотування розповсюджує свою дію на всі види продукції, чи, можливо, існують якісь обмеження, хто саме здійснення видачу ліцензій і квот.

Відповідаючи на другу частину питання про процедуру отримання ліцензій і квот, студент має охарактеризувати процес видачі, зазначити особливості. Насамперед, доцільно зупинитися на формуванні та складанні заявки, вказати основні їх реквізити. Для позитивної оцінки цікаво було б, щоб студент самостійно склав заявку по окремому виду продукції.

Завершуючи, доповідач має вказати на сам процес завершення видачі ліцензій і яке значення відіграє ліцензія на митниці при здійсненні суб’єктами ЗЕД.

Ліцензування валютних операцій. Вивчаючи це питання, студент повинен проаналізувати Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і контролю” від 19.02.93 р. Цей Декрет закріплює основні засади ліцензування валютних операцій. Має бути зазначено при яких випадках вимагається наявність індивідуальної ліцензії НБУ, а в яких ні. Навести приклади. Також потрібно, щоб студент мав змогу відповісти на питання кого ми розуміємо під резидентами та нерезидентами; необхідно вказати поняття валютних цінностей, було б доцільно, щоб студент навів саме те визначення, яке дається в Декреті КМУ від 19.02.93 р.

Далі доречно, щоб студент зупинився на п.4 ст.5 Декрету, де перечислюються операції з валютними цінностями, при здійсненні яких вимагається наявність індивідуальної ліцензії. При відповіді потрібно зупинитися на кожному окремому виду операцій, розкрити їх зміст, вказати винятки, тобто в яких випадках проведення операцій з валютними цінностями не потребує отримання індивідуальної ліцензії.

Підсумовуючи вищесказане, студент має ще раз підкреслити особливості ліцензування валютних операцій при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальний режим ліцензування як спеціальна санкція за порушення законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Відповідаючи на це питання, студент має проаналізувати, насамперед, ст.37 закону України “Про ЗЕД”, також Положення “Про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст.37 закону України про ЗЕД” від 17.04.2000 р. №52, та Положення “Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій” від 17.04.2000 р. №47. Проаналізувавши ці два положення, студент матиме змогу відповісти на питання, що розуміється під спеціальними санкціями, ким вони застосовуються і в яких випадках, на яких строк вони діють, які обмеження виникають для суб’єктів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Після того як студент відповість на всі питання, обов’язково повинно, щоб була звернута увага на спеціальні санкції, які встановлені законом “Про ЗЕД”, охарактеризувати кожну із них. Закон “Про ЗЕД” не дає визначення, тобто повно не розкриває основні положення індивідуального режиму ліцензування, все це потрібно шукати в підзаконному нормативному акті, а саме в Положенні від 17.04.00 р. №52.

Саме п.2 розкриває зміст індивідуального режиму ліцензування, вказує з якою митою вводиться даний вид ліцензії, в якому порядку відбуваються оформлення разової (індивідуальної) ліцензії.

Далі студенту необхідно зупинитися на Положенні “ Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій” від 17.04.00 р. №47, в цьому положенні студент зможе знайти порядок видачі разових ліцензій, також те, які критерії існують, згідно з якими Міністерство економіки України передає право оформлення та видачі ліцензії відповідним управлінням, а коли це право належить виключно Міністерству Економіки України, навести ці випадки; при відповіді має бути зазначено, які документи потрібні для одержання ліцензії, на який період видається ліцензія, і кому саме вона видається, ким приймається рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії, і в який строк це відбувається, зазначити основні положення при яких виноситься відмова у видачі ліцензії.

Підводячи підсумок, студент повинен зупинитися на застосуванні (скасуванні, зміні, призупиненні дії) індивідуального режиму ліцензування, вказати його значимість для встановлення та повноцінного здійснення ЗЕД.

Нормативна література:

• Господарський кодекс України, № 436-IV вiд 16.01.2003 // ВВР України 2003р., № 18, №19-20, № 21-22, ст.144.

• Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991р., № 29, ст. 377.

• Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 // ВВР України 1993, № 17, ст.184.

• Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягяє ліцензуванню, та квот на 2010 рік: Затв. Постановою КМУ від 23 грудня 2009 р. N 1406 // Офіційний вісник України вiд 11.01.2010 - 2009 р., № 101, стор. 200, Ст. 3533.

• Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій: Наказ МінекономікиУкраїни, Положення вiд 17.04.2000р. № 47 // ОВУ №19 стор. 129 від 26.05.2000 р.

• Про затвердження Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": Наказ Мінекономіки, Положення вiд 17.04.2000р. № 52 // ОВУ №19 стор.177 від 26.05.2000 р.

Спеціальна література:

• Господарське право: Підручник // О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В.Смітюх та ін.; За ред. О.П. Подцерковного — Х.: ООО “Одіссей”, 2010. — 640 с.

• Зінь Е.А.,Дука Н.С. Оcнови зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред.д.е.н., професора Е.А. Зіня. — К.: Видавництво «Кондор», 2009. — 432 с.

• Навчальний посібник „Регулювання зовнішньоекономічної діяльністі” // За ред. І.І. Дахна— К.: Центр учбової літератури, 2009. — 472 с. –ISBN;

• Гребельник О.П. “Основи зовнішньоекономічної діяльності”.3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2008. — 432 с.

• Гуріна Г.С., Луцький М.Г., Мостенська Т.Л. Новак В.О. Оcнови зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Сузір’я, 2007. 372 с.

• Козак Ю.Г., Логвинова Н.С., Сіваченко І.Ю. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник; 2-ге вид., перероб. та доп. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 792 с.

• Поєдинок В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 288 с.

• Торгова Л.В., Хитра О.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчально-методичний посібник. – Львів: “Новий Світ-2000 ”, 2006. – 512 с.

• Вишняков А.К. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине: Учебное пособие — Х. : ООО “Одиссей”, 2005. — 256 с.;

• Кавторєва Я. Все про організацію та облік ЗЕД. – Х.: Фактор, 2004. – 320с.