9. Застосування майнового методу (акумулювання активів) для оцінки вартості компанії.

Майновий підхід в оцінці бізнесу розглядає вартість підприємства з погляду понесених витрат на створення його активів. При цьому вартістю підприємства є сукупна ринкова вартість його активів. Виходячи з того що балансова вартість активів і зобов’язань підприємства, як правило, не відповідає їх ринковій вартості, то оцінка підприємства, по суті, є коригуванням балансу.

Метод вартості чистих активів. Розрахунок методом вартості чистих активів включає визначення ринкової вартості майна по видах активів у відповідності до структури активів балансу та визначення поточної вартості зобов’язань. Оцінена вартість власного капіталу підприємства визначається як різниця між попередньо оціненою обґрунтованою ринковою вартістю кожного активу балансу та поточною вартістю зобов’язань. ВК = Активи – Зобов’язання

Метод ліквідаційної вартості застосування, коли підприємство знаходиться в стані банкрутства і його вартість при ліквідації буде вищою, ніж при продовженні діяльності. Ліквідаційною вартістю є сума, яку одержить власник підприємства при роздільному продажу його активів і яка зменшена на усі виплати відповідно до процедури банкрутства.

15.Оцінка вартості компанії методом аналогів (ринковий підхід).

Заснований на використані цін, сформованих відкритим фондовим ринком. Базою для порівняння служить ціна на одиничну акцію акціонерних товариств відкритого типу. Отже, у чистому вигляді даний метод використовується для оцінки мінори тарного (невеликого) пакета акцій.

Процес оцінки підприємства методом компанії-аналога та методом угод включає такі основні етапи:

1. збір необхідної інформації про фактичні ринкові ціни купівлі-продажу акцій, аналогічних з акціями оцінюваного підприємства та фінансову звітність підприємства за ряд років для забезпечення необхідної порівнянності показників.

2. формування сукупності списку аналогічних підприємств. Основними критеріями добору підприємств-аналогів для розрахунку цінових мультиплікаторів є галузева подібність, розмір(обсяг реалізованої продукції і послуг, обсяг прибутку, число філій), перспектива росту, фінансовий ризик, якість менеджменту.

3. аналіз фінансового стану оцінюваного підприємства.

4. розрахунок оціночних цінових мультиплікаторів. Ціновий мультиплікатор – це коефіцієнт, що показує співвідношення між ринковою ціною підприємства або акцій і фінансовою базою. Фінансовою базою мультиплікатора є не тільки прибуток, але і грошовий потік, дивідендні виплати, виторг від реалізації і деякі інші. Відповідно до фінансового показника розраховується такі мультиплікатори: мультиплікатор ціна/прибуток, мультиплікатор ціна/грошовий потік, мульт. ціна/дивіденди, мульт. ціна/ виторг від реалізації, мульт. ціна/балансова вартість, мульт. ціна/ чисті активи.

5. визначення величини вартості підприємства – сума цін всіх акцій підприємств – аналогів, помножених на питому вагу вибраного по кожному аналогу мультиплікатора.

6. внесення підсумкових коригувань на особливості підприємства.

18. Оцінка вартості компанії методом прибутковості (дохідності).

Дохідний підхід до оцінки підприємства застосовується 2 методами:

Метод дисконтова них грошових потоків. Підприємство оцінюється з позицій його перспектив приносити доходи в майбутньому. При цьому дуже важливо, на якому етапі розвитку бізнесу власник почне одержувати заплановані доходи і з яким ризиком це пов’язано. В результаті оцінки підприємства методом дисконтова них грошових потоків визначається вартість контрольного ліквідного пакета акцій. Якщо ж оцінюється неконтрольний пакет, то необхідно зробити знижку з розрахункової ціни підпр. на зменшення ризику інвестування.

Метод об’єктивно дає найбільший точний результат ринкової вартості підприємств, які мають стабільний прибуток впродовж тривалого періоду часу. меншою мірою метод придатний до оцінки підпр., що терплять систематичні збитки (хоча і негативна величина вартості бізнесу може бути фактом для прийняття управлінських рішень) і для оцінки нових підпр., нехай навіть і багатообіцяючих. Відсутність ретроспективи прибутків ускладнює об’єктивне прогнозування майбутніх грошових потоків бізнесу.

Основні етапи оцінки підпр. методом дисконтова них грошових потоків:

1. вибір моделі грошового потоку: тільки для власного капіталу або для всього інвестованого капіталу без поділу на власний і позиковий.

2. визначення тривалості прогнозного періоду при нестабільній роботі підприємства.

3. ретроспективний аналіз і прогноз валової виручки від реалізації на основі виявленої тенденції продажів з урахуванням прогнозної інфляції.

4. аналіз і прогноз витрат по видах продукції роздільно по змінних і постійних витратах

5. аналіз і прогноз на майбутнє інвестицій по трьох компонентах: інвестицій у власний оборотний капітал; інвестиції в основні фонди з урахуванням їх зносу і прогноз росту; потреби у фінансуванні власним і позиковим капіталом.

6. розрахунок величини грошового потоку для кожного року прогнозного періоду як сумарний залишок коштів (різниця між припливом і відтоком коштів) між двома звітними періодами.

7. визначення ставки дисконту, що за економічним змістом для власників підпр. є необхідною ставкою прибутковості по альтернативних варіантах інвестицій, а для самого підприємства – це вартість капіталу, отриманого з різних джерел.

8. розрахунок величини вартості в після прогнозний період (з початком цілком стальних темпів росту виробництва або стабільного приросту доходів). Якщо підпр. приносить стабільні доходи, то після прогнозний період не розглядається. Підсумовування поточної вартості періодичних грошових потоків у прогнозний та після прогнозний періоди.

9. розрахунок по прогнозній ставці дисконту поточних вартостей майбутніх грошових потоків і вартості у після прогнозний період.

10. внесення підсумкових виправлень на величину не функціонуючих активів і на прогнозну величину власного капіталу.

Метод капіталізації прибутку є одним з варіантів дохідного підходу до оцінки бізнесу діючого підпр. Сутність даного методу виражається формулою: оцінена = чистий прибуток/ставка капіталізації. Метод капіталізації прибутку найбільшою мірою підходить для випадку, коли очікується, що підприємство протягом тривалого терміну одержуватиме приблизно однакові величини прибутку. Основні етапи застосування методу:

1. аналіз фінансової звітності, її нормалізація і трансформація. 2. вибір величини прибутку, який буде капіталізований. 3. розрахунок адекватної ставки капіталізації. 4. визначення попередньої величини вартості підпр. 5. проведення виправлень розрахунку вартості підприємства на наявність не функціонуючих активів. 6. проведення виправлень на характер оцінюваної частки підприємства: підконтрольний покупцю або неконтрольний покупцю бізнес буде в результаті придбання майна.

46.Визначення середньозваженої ціни капталу і застосування цього показника у фінансову менеджменті.

Ціна загального капіталу підпр. визначається методом середньозваженої величини по всіх складових пасиву балансу. Середньозважена вартість капіталу – це узагальнена оцінка вартості капіталу підпр. виходячи з вартості всіх джерел фінансування, тобто вартості окремих елементів капіталу, які виділені позиціями пасиву балансу.WACC = K*BK (коефіцієнт питомої ваги окремого і-го виду капіталу підпр. * вартість капіталу, і-го виду капіталу підприємства). Розрах. Середньозваженої варт. застосовується для багато варіант. Вартості капіт. Залучених з різних джерел визначення найоптимальнішого варіанту у відповідності з оптимальною структурою.