Розвиток провідних країн Європи та сша. (вб, Німеччина). (під запис)

Держава

Соціально-економічне життя

Внутрішньо-політичний розвиток

Зовнішньополітичний курс

США

Поч. ХХст. екон переживала бурхливий розвиток. Посідала перше місце у світі за обсягами промислової продукції, виплавки чавуну, видобутку вугілля тощо. (див дод.5).

1899-1914р.р. к-ть підприємств збільшилось майже на 70тис, а к-ть робітників до 7млн.середня з\пл.\рік 700 доларів.

Промисловість розвивалась нерівномірно (старі галузі уповільнювали темпи, а нові пришвидшували).

Основною формою монополістичних об’єднаня були трести (Сталевий трест США, Генеральна електрична кампанія, Амальгамейтед коппер К^о). Вони контролювали цілі галузі..

Економіка періодично страждала від криз перевиробництва (1907-1908р.р. – найбільша криза – збанкрутіло багато банків, а безробітні – 16-35%). У с\г працювало близько 60% населення. Основна форма – ферма (збільшилась к-ть оброблювальних земель, процес механізації, спеціалізація продуктивності праці).

Становище працівників все ж було достатньо складним. 1900р. – 57 год.\тижд., 1915р. – 53год\тижд., лише 8% працівників домоглися 8-год. роб.дня.

Основною формою організації робітничого руху були профспілки. (найбільша – АПФ – американська федерація праці).

Президентська республіка з двопалатним парламентом. Президента обирав народ, він був центральною постаттю політичного життя, гловою виконавчої влади.

1900-1914р.р. – період «прогресивна ера», набув поширення рух прогресизму – рух за здійснення «прогресивних перетворень», спрямованих проти панування монополій у США. Сн.2 в основі ліберальні ідеї: обмеження конкуренції та свавілля монополій за допомогою державного контролю («правила чесної гри»), покращення становища трудящих і т.д.

Т.Рузвельт – президент-республіканець (1901-1909), прибічник прогресистів «Справедливий курс» - програма реформ: жорсткий контроль над ді-тю трестів, дотримання останніми антитрестівського з-ну Шермана (1890р.), уряд організував понад 20 судових процесів проти трестів (залізничну монополію Моргана поділили на 2 компанії).

1906р. – з-н про чисті харчові продукти, забороняли використання шкідливих для здоров’я речовин.

За спец з-ном встановлювався контроль за умовами праці та запроваджувалася федеральна санітарна інспекція в усіх компаніях, які торгували м’ясом.

Особливо ефективна природоохоронна д-ть → довгострокова програма збереження природних ресурсів, збільшено площу державних заповідників і парків, іригація засушливих земель Заходу.

Цю політ продовжив президент-республіканець Вільям Тафт (1909-1913)

1912р. на виборах перемогли демократи – президент – ВудроВільсон (1913-1921), його програма «Нова свобода» - звільнити американців від страху перед трестами та революціями. – продовження курсу Рузвельта.

На поч. ХХст прибічники «Доктрини Монро» (за ізоляцію Америки, контроль над Латинською Америкою, та втрату впливу в СХ півкулі) втрачають свої позиції.→ посилюються позиції експоціоністів, через усвідомлення власної економічної переваги. Вони вважали, що США має створити міцний війсьоково-морський флот, військові бази на узбережжях Атлантичного та Тихого океанів, за їх рахунок здобути доступ до ринків Сходу; повинне було брати участь в Європейській та світовій політиці активну.

Зов політ Т.Рузвельта наз політикою «великого дрючка»: розмовляти з політиками інших держав стримано, але тримати за спиною великого дрючка. (1902р. – на’язали Кубі поправку до Конституції, що остання не могла укладати угоди з іншими державами без згоди США, + амер мали право створювати власні військові бази та вводити війська).

1903р. організували заколот в Колумбії, проголосили незалежну Панаму – це засоби для дозволу на будівництво Панамсткого каналу. Новий уряд дозволив дислокацію американських військ на їх території. (після цих дій Т.Рузвельт заявив, що вони почали оволодівати континетом).

1903-1905 – у російсько-японській війні США допомагала позичками Японії (за це Яп відмовилась від Філліпінів, отримала протекцію над Кореєю).

США підписало домовленості із 13 євр.дердавами, за для попередження військових конфліктна.

В.Тафт запропонував додержуватися «дипломатії долару» - приховане здійснення економічної експансії (СЩА надавало позики тим державам, які погоджувались на задоволення їх вимог).

ВБ

Втрачала позиції промислової «майстерні світу». Підприємці потерпали від конкуренції США (потіснили в Європі та Лат.Амер. англійців).

Зберігали міцні позиції в старих галузях і безнадійно відставали в нових. ВБ здійснювала безмитну торгівлю, тоді як промисловість інших держав була захищена митними зборами (на ВБ ринках вільно продавали іноземні товари – дешево, англ.. товари обкладались митом в інших державах).

Англ. промисловість виживала за рахунок дешевої сировини з колоній.

Особливість англ. імперіалізму – колоніальний характер (див дод.4)

Виникають нові промислові монополії: військова, нафтова, у легкій промисловості (соль, тютюн, мило, шпалери).

«Велика п’ятірка» - англ. банкіри зосереджували в своїх руках зн.капітал світу.

У с\г – застій, фермери не могли конкурувати з дешевою іноземною продукцією. А сільська молодь вирушала до міста, т.я. не було роботи в місті.

Посилилась д-ть профспілок, страйкового руху: 8-годю роб день, захист у разі безробіття, пенсійне забезпечення із 60 років.

!901-1914р.р. «Прекрасна епоха».

Обмежена монархія (що це означає?), головну роль відіграє парламент. Король – Едуард 7 (син Вікторії). – відбуваються зміни у внутр.. та зов. Політиці.

1900р. – Комітет робітничого представництва, яка мала боротися за введення до парламенту представників робітників (ініціатива тред-юніонів). →1906р. Рбітнича партія (Лейбористська). Тогож року – парламентські вибори, коли консерватори втрачають свої позиції

1906-1916 – вл в руках лібералів, вони проголосили курс на здійсненя соц. Реформ, для створення «класового миру», ініціатором був Девід Ллойд Джордж при кабміні Г.Кемпбелл-Баннермана та Г.Асквітом.

1906р. з-н про трудові конфлікти (підприємцям заборонялося подавати до суду проти тред-юніонів на компенсацію збитків, завданих страйками).

1906р. з-н про компенсацію робітникам (вони мали право на одержання виплат від підприємців у разі каліцтва, отриманного на виробництві) – на всі категорії робітників.

1908р. – з-н про пенсійне забезпечення для осіб похилого віку (від 70 років особам, які мали щорічний прибуток менше ніж 26 фунтів стерлінгів, призначалась виплата у 5 шилінгів на тиждень).

1908р. – з-н про 8-год роб день для шахтарів, понаднормове не більще 60год. На рік

1909р. – з-н про створення біржі праці.

1909р. – проект бюджету з суттєвим збільшенням військових видатків (Д.Ллойд Джордж) – потреба підготовки протистояти Німеччині.

1910р. – з-н про реформу парламенту (парламент позбавлявся права розглядати бюджетні питання, палата лордів могла тільки 2 рази накладати вето на рішення палати громад).

Основним залишається Ірландське питання (снос.1)

Нім претендувала на колонії у Південній Африці, що зачіпало інтереси ВБ та ФР. Нім. розробляла плани проникнення до Османської ім., де зачіпались інтереси ВБ, ФР, Рос. + ВБ втратила свої позиції на морі (не витримала конкуренції серед військово-морських флотів).

1899-1902 – англо-бурська війна закінчилася дорогою премогою англ. (приєднання південноафриканських тер до ВБ колоніальної ім. – Трансвааль і Оранжева).

Втрата промислової першості та загострення британсько-німецьких відносин (могла залишитися на одинці проти ворожої коаліції), ВБ відмовляється від політики «блискучої ізоляції», та іде на союз із ФР – 1904р. (врегулювання територіальних відносин), а згодом до них приєднується Росія – 1907р. (зрегульовано відносини на Середньому Сході)

Німеччина

Високі темпи розвитку, поступаючись лише США. Значні темпи у важкій промисловості, особливо швидко розвивалися нові галузі (хімічна, електрична). Активізувався розвиток транспорту (1910-1913р.р. – майже на 2/3 збільшився загальний тоннаж німецького морського торгівельного флоту). Зросла мережа залізниць, будівництво яких фінансувалося державою.

З 1900р. посилився процес монополізації нім промисловості. Виникали нові об’єднання, найпоширенішою формою були картелі (Сталевий, Чавунний, АЕГ – «Загальне електричне товариство», «Сименс-Гальське і Шуккерт»). Охоплення нім промисловості монополіями було більшим ніж в інших європейських державах. На поч. Ісв монополії Круппа, Штумма, Кірдорфа, Тіссена, братів Маннесманів контролювали майже всю промисловість і фінанси, використовували у своїх інтересах залізничний і водний транспорт.

використовуючи свою економічну міць і широко застосовуючи демпінг (експорт товарів за заниженими цінами), німецькі підприємці завоювували світові ринки. Швидко зростав вивіз капіталу за кордон (Південно-Сх.Європа, Південна Америка, Османська ім.)

Високі темпи розвитку у с\г., чому сприяла механізація у господарствах юнкерів (великі землевласники) і заможних селян – самостійних господарів (51%). Значна к-ть малоземельних і безземельних селян (наймалися до 51%, або переселялися до міст). У містах 60% населення країни.

Зростав страйковий рух робітників: вимагали покращення умов праці, підвищення з\пл., скорочення тривалості робочого дня. Протести організовували профспілки, хоча єдиного центру рух не мав.

• Значною популярністю користувалася Соціал-демократична партія Німеччини

Згідно Кон 1871р. Нім – імперія. Бундесрат (союзнв рада), рейхстагу (державне зібрання) та імператор – законодавча влада. Імператорський канцлер, якого призначав імператор – головна особа виконавчої влади.

Політична ситуація: Німецька консервативна партія – найбільш реакційна (за перегляд Кон з метою посилення влади імператора ат ліквідації громадянських свобод.); імперська партія (проурядова політика – будівництво військового флоту та колоніальні загарбання); Католицька партія центру (за здійснення християнсько-соціальних реформ – справедливе робітниче законодавство, захист прав національних меншин; захищає інтереси народу, перебувала в опозиції до уряду); Національно ліберальна партія втрачала свої позиції (за інтереси великої промислової та торгівельної буржуазії; підтримували консерваторів у боротьбі з соціал-демократами); Вільнодумна народна партія (за інтереси ліберальної інтелігенції та середньої буржуазії; за встановлення справедливого робітничого законодавства, реформування виборчої системи та запровадження повного самоуправління місцевих громад)+Імперський союз боротьби із соціал-демократією (ч.націонал-лібералів+консерватори)=1910р. Прогресивна народна партія; Соціал-демократична єдина партія Німеччини (за встановлення республіки, захист прав трудящих, побудова справедливого суспільства на засадах соціалізму – на момент 1912р. за них 4,5млн.осіб.).

Імператором був Вільгель ІІ (1888-1918).

Імперський канцлер – Б. фон Бюлов (1900-1909) та Т.Бетман-Гольвег (1909-1917) Бюлова називали «вугрем» (майстер полеміки з опозицією):

внутр.політ. (захист інтересів великих землевласників – високий митний тариф на хліб→його подорожчання; 1903р. – для придушення страйків поч. використовувати армію; 1900-1908р.р. – закони про будівництво військово-морського флоту, в декілька разів збільшило його кількість; величезні воєнні видатки → дефіцит державного бюджету/→ відвертий конфлікт депутатів із Бєловим → його відставка);

зов.політ (за «місце під сонцем» для Німеччини; політика колоніальної експансії: 1903р. – конвенція з Туреччиною про будівництво Багдацької залізниці, 1905-1906р.р. – спровокувала І Марокканську кризу, здійснила загарбання в Китаї, на Тихому океані, намагалася зміцнити позиції на Балканах./→загострення відносин з Вб, ФР, Росією.; продовжив дію Троїстого союзу з А-У та Іт).

Т.Бетман-Гольвег спирався на «чорно-блакитний блок» (союз католицької партії центру та консерваторів – чорні ряси та блакитна кров):

внутр.політ. (боротьба за зростаючим страйковим рухом з використанням армії та запровадження воєнного стану – 09.03.1910р. – Німецька кривава неділя – розгін страйку; величезні військові видатки – 1914р. майже 0,5 бюджету);

зов.політ (головне завдання – роз’єднати Антанту, але спроби провалилися: Потсдамьска угода 1911р. з Росією, переговори з Англією про Багдадську залізницю;→ ІІ Марокканська криза – Фр. проголосила свій протекторат над Марокко).

1912р. на виборах до рейхстагу посилили свої позиції соціал-демократів.→внутр.політ.криза.

Німеччина мала найвищі темпи розвитку економіки, армії та оснащення останньої/→ найкраще була готова до війни.

Стародавній світ

Середні віки

Новий час

Новітній час

Ранній

Пізній

І-пол.

ІІ-пол.

Поява людини – 476р.

476 – 1492р.р.

Кін. 15ст. – кін. 18ст.

Кін. 18 – 19ст.ст.

Поч. ХХст – 1929р.

30 роки ХХст. – поч.ХХІст.

Рік

Населення світу, млн.осіб

1850

1200

1900

1630

1910

1750

Країна

Населення, млн..осіб

Німеччина

65,0

Велика Британія

40,8

Франція

39,6

Росія

130,5

США

76,2

Держава

Колонійальні володіння, тис.км.кв.

Населення колоній, млн. осіб

США

300

10

ВБ

18000

431

Франція

9700

50

Німеччина

2900

12,3

Держава

Роки

1870

1900

1913

США

23,3

30,1

35,8

Велика Британія

31,8

19,9

14,0

Франція

10,3

7,1

6,4

Німеччина

13,2

14,6

15,8

Австро-Угорщина

5,0

4,7

4,4

Росія

3,7

5,0

5,0

Японія

-

0,6

1,0