Заняття №___
Тема: Польща, Чехословаччина, Югославія, Угорщина.
Мета: охарактеризувати розвиток Польщі, Чехословаччини, Югославії, Угорщини в період стабілізації; дати оцінку режимам санації в Польщі, королівської диктатури в Югославії, регентства в Угорщині; пояснити нові поняття ат терміни; розвивати в учнів навички порівняння й аналізу історичних подій; виховувати повагу до переваг демократії.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: роздатковий матеріал
Основні терміни: санація, королівська диктатура, «ера Бетлена»
Основні дати: 1926р. – запровадження Ю.Пілсудським режиму санації в Польщі, 1929р. – виникнення держави Королівство Югославія, 1921-1931р.р. – «ера Бетлена» в історії Угорщини.
Хід уроку:
Організаційний момент:
Перевірка домашнього завдання:
Охарактеризуйте розвиток Нім в період Веймарської республіки.
Визначте та поясніть основні особливості розвитку Італії у 1924-1929р.р.
Угода Муссоліні з Папою Римським посилювала чи послаблювала фашистський режим?
Актуалізація опорних знань учнів:
Пригадайте, будь ласка, в якій ситуації знаходилась Угорщина, Польща, КСХС та Чехословаччина після Ісв.
Вивчення нового матеріалу:
Санація – (оздоровлення) авторитарний режим, на чолі з Ю.Пілсудським, установлення в Польщі, в умовах кризи парламентської системи і державності, базувався на лавіруванні між різними політичними силами, що не дозволяло опозиції чітко сформуватися.
План
Польща.
Перша світова війна 1914-18 знову поставила польське питання на міжнародній арені. Як Центральні держави, так і Росія обіцяли полякам у майбутньому ті чи інші форми автономії. Ю. Пілсудський утворив в складі австро-угорської армії польські легіони. Ситуація докорінно змінилась після Лютневої революції 1917 в Росії, коли в документах Петроградської ради і Тимчасового Уряду з'явились заяви про право поляків на державну незалежність. Почалось створення польських військових частин у Росії. У Женеві ендеки в серпні 1917 заснували Польський Національний Комітет на чолі з Р. Дмовським, визнаний країнами Антанти. У Франції було сформовано польський військовий корпус під командуванням ген, Ю. Галлера. Прагнення поляків до незалежності було відбите у посланні американського президента В. Вільсонадо конгресу в січні 1918, а також у декреті Раднаркому Росії у серпні 1918. З наближенням поразки країн Четверного Союзу у війні восени 1918 могутній національний рух поляків виявився у заснуванні декількох урядових осередків - у Кракові (Польська Ліквідаційна Комісія), Любліні (Тимчасовий Народний Уряд), Варшаві (Регентська рада і уряд). 11. 11.1918 у Варшаву прибув звільнений з німецької в'язниці Ю. Пілсудський, який, спираючись на ПОВ і ліві партії, проголосив відновлення Польської держави. Незабаром він був призначений тимчасовим Керівником Держави. За його дорученням уряд сформував соціаліст Є. Морачевський.
Найскладнішою проблемою відновленої держави була справа її кордонів. Розв'язання її залежало як від волі країн Антанти, так і від можливостей силою зброї поширити державну територію до освячених традицією великодержавності кордонів 1772. На сході П. у результаті війни з українцями захопила територію Західноукраїнської Народної Республіки і домоглася від Антанти визнання цього загарбання (1923). Після підписання Варшавського договору 1920 з Директорією УНР Ю. Пілсудський розпочав війну з Радянською Росією (див. Польсько-радянська війна 1920), яка завершилась укладенням в березні 1921 Ризького мирного договору, що залишив західноукраїнські і західнобілоруські землі за П. За Версальським мирним договором 1919 до П. була приєднана Познанщина і частина Помор'я з вузьким виходом до Балтійського моря; порт Гданьск (Данциг) отримав статус вільного міста; у Верхній Сілезії, Вармії і Мазурах мав відбутися плебісцит. Проведений в складний час польсько-радянської війни, він віддав перевагу полякам лише на меншій частині цих земель. Лише внаслідок трьох сілезьких повстань (1919-21) союзні держави погодились на передачу П. третини терену Верхньої Сілезії. У жовтні 1920 польські війська захопили у Литви Віденський край. Новостворена держава стала багатонаціональною: національні меншини складали в ній 31% всього населення. У січні 1919 відбулись перші вибори до Законодавчого сейму; вони принесли успіх правим і цекгриським партіям - ендекам, християнським демократам, людовцям. Уряд очолив І. Падеревський. У березні 1921 була схвалена Конституція Польської Республіки, яка встановлювала в країні парламентсько-демократичний устрій. Першим президентом був обраний професор Г. Нарутович, який через тиждень загинув від руки фанатика-ендека. Часто змінювані уряди змушені були шукати шляхів подолання післявоєнної економічної кризи, розв'язання соціальних і національних конфліктів. Уряду економіста В. Грабського в 1923-24 вдалось здійснити ряд фінансових і економічних реформ, які сприяли стабілізації і інтеграції економіки розрізнених земель. У країні розгорнулась боротьба за владу між угрупуванням ендеків і прихильниками Ю. Пілсудського. У травні 1926 Пілсудський з допомогою армії й при підтримці лівих сил здійснив державний переворот, встановив авторитарний режим «санації» (оздоровлення). Санаційна диктатура прагнула централізувати управління країною, спираючись на військову силу. Діяльність опозиційних партій, які в 1929 утворили блок Централів, всіляко переслідувалась.
Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________