Заняття №___

Тема: США, Велика Британія та Франція у 1929-1933р.р.

Мета: розкрити причини та масштаби Великої депресії; охарактеризувати заходи адміністрації президента Г.Гувера; пояснити за яких обставин новим президентом став Ф.Рузвельт та зміст і вплив його «Нового курсу»; визначити причини та вплив економічної кризи у ВБ, Франції та заходи її подолання; пояснити нові терміни та поняття, виховувати в студентів повагу до минулого різних народів.

Тип уроку: комбінований

Обладання: роздатковий матеріал

Основні терміни: велика депресія, економічна криза, гувервілі, Новий курскейнсіанство, закон Вагнера, державне регулювання, Британська співдружність націй, Вестмінстернський статут, Картель лівих, народний фронт.

Основні дати: 1934р. – спроба фашистського перевороту у Фр., 1936-1938 – при вл Народний фронт; 1926р. – загальний страйк у ВБ., створення Британської Співдружності націй, 19231р. – прийняття Вестмінстерського статуту; 29.10.29р. – чорній вівторок, 1929-1933р.р. – велика депресія, 1933-1939 – Новий курс Ф.Рузвельта.

Хід уроку:

Організаційний момент:

Перевірка домашнього завдання:

Країни після Ісв.

Соціально-економічний розвиток Болгарії.

Соціально-економічний розвиток Румунії.

Статус цих держав на міжнародній арені.

Актуалізація опорних знань учнів:

Охарактеризуйте добу Проспереті.

Якими були особливості державного устрою та політичного життя ВБ та Фр у 20-х роках?

Вивчення нового матеріалу:

• Економічна криза – раптове падіння, скорочення виробництва, що супроводжується розоренням значної чат снити підприємства, зростанням безробіття, падінням з/пл. і курс акцій;

План

1. Причини та передумови економічної кризи.

Англія. В результаті першої світової війни господарство Анг­лії виявилося ослабленим. Хоча вона позбулася німецької конкуренція на світових ринках, економіка Англії ще більш відставала від американської.

Сформований в кінці 1918 р. уряд Ллойд Джор­джа свою головну задачу бачив в перекладі економіки на мир­ні рейки. З цією метою були ліквідовані створені в роки першої світової війни державні контрольні орга­ни. Але це не привело до відміни державного регулювання економіки. З метою регулювання економічних процесів в 1919 р. був прийнятий закон про відмову від золотого стандарту фунта стерлінгів, внаслідок чого держава перетворилася на єди­ного контролера випуску паперових грошей. Розширилися і соціальні функції держави. Уряд брав участь в здійсненні програм допомоги безробітним, житлового будівництва, розвитку системи народної освіти.

В 1924 р. лейбористський уряд Джеймса Макдональда (1866-1937) провів ряд соціальних реформ. Був розроблений план державного фінансування будівництва житла для робітників, підвищені розміри допомоги для деяких категорій безробітних, вдосконалена система страхування по безробіттю.

До 1924 р. в Англії був подоланий економічний застій. Стале, достатньо стабільне економічне положе­ння дозволило уряду в 1925 р. ухвалити рішення про відновлення золотого паритету фунта стерлінгів. Було відновлено довоєнне співвідношення між англійською і американською валютами.

Але стабілізація (1924-1928), що почалася, не принесла бажаних результатів. Промислове виробництво країни в 1929 р. так і не досягло довоєнного рівня. Пояснюється це тим, що Німеччина до цього часу відновила за допомогою американських і англійських капіталів свою економічну потужність.

Франція. Не дивлячись на те, що Франція вийшла з першої світової війни переможцем, її економічний стан погіршився. Матеріальний збиток, нанесений господарству країни, оцінюється в 200 млрд франків. На території Франції було зруйновано близько 10 тис. промислових підприємств, знищено 900 тис. житлових будинків, приведена в розлад транспортна система. Загальний рівень промислового виробництва за роки війни скоротився на 40 %, сільськогосподарське виробництво зменшилося на одну третину, об'єм експорту знизився майже наполовину.

З 1918 р. по 1921 р. продовжувалася економічна криза, пов'язана з перебудовою економіки після закінчення війни. Для виходу з кризи уряд Франції активно використовував механізм державного регулювання економіки, здійснював заходи по відновленню промисловості і її структурній перебудові, по розрядці соціального напруження. Була ліквідована карткова система, відмінені зако­ни військового часу щодо державного розподілення сировини, замовлень і робочої сили, частина військових заводів була продана приватним особам.

Антикризові заходи уряду були пов'язані і з регулюванням відносин між робочим класом і підприємцями. Під впливом боротьби робітників Франції за свої права в квітні 1919 р. був прийнятий закон про введення 8-годинного робочого дня у фабрично-заводській промисловості. Уряд був змушений прийняти ряд заходів щодо соціаль­ного захисту робітників. Була розроблена спеціальна програма, яка передбачала укладання колективних договорів з підприємцями. Програма вводила допомоги з безробіття, пенсії робітникам і службовцям пов’язані зі старістю, хвороби і інвалідність.

До 1924 р. вдалося відновити промислове виробництво до довоєнного рівня, і з того часу у Франції почався період стабілізації економіки, що продовжувався до 1930 р. Промисловість розвивалася темпами, що перевищували анг­лійські і німецькі. За допомогою державних субсидій було відновлено близько 8 тис. промислових підприємств, побудовані нові заводи, електростанції, залізниці. [1]

Зростання економіки Франції був викликано: 1) возз'єднанням Ельзаса і Лотарінгії; 2) численними роботами з відновлення зруйнованих областей, що створювало для французької важкої промисловості порівняно ши­рокий і стійкий внутрішній ринок; 3) отриманням німецьких репарацій. [3]

Проте в ході стабілізації виникли і стали наростати фінансові труднощі. Пов'язано це було з рядом причин. Франція спільно з Бель­гією в січні 1923 р. окупувала Рурську область. Припинення видобутку Руре вугілля привело до зростання витрат Франції на його окупа­цію. Французький уряд був вимушений збільшити податки. Крім того, колоніальні війни в Марокко і Сирії вимагали великих коштів і збільшували дефіцит державного бюджету. Курс франка неухильно падав, додаткова емісія, що проводилася різко усилювала інфляцію.

В цих умовах уряд Франції провів фінансо­ву реформу. Для її проведення парламент надав уряду Раймона Пуанкаре (1860-1934) необмежені повноваження. Відповідно до розробленого комітетом фінансо­вих експертів планом стабілізації валюти були підвищені непрямі податки і тарифи на залізничних і водних пу­тях. В той же час була скорочена плата державним службовцям і пенсії інвалідам війни.

В грудні 1926 р. була проведена девальвація франка до 1/5 його довоєнної вартості, що привело до визначеної його ста­білізації. В червні 1928 р. стабілізація франка була закріплена в законодавчому порядку.

В кінці 20-х років посилюється державне регулювання економіки. Для цього створюються спеціальні координуючі органи – Національна економічна рада і Вища залізнична рада, до складу яких входили і круп­ні підприємці. Державний банк «Національний кредит» здійснював розподіл субсидій на відновлення­ і розвиток зруйнованих війною районів.

Головні причини «Великої депресії»

- За роки Першої світової війни господарство США розвивалося так, що капітали вкладалися у галузі важкої промисловості, де вироблялися зброя та набої. Ці галузі й після війни мали найбільші прибутки, а інші зазнавали збитків

- Стихійне зростання обсягів виробництва у 20-х рр. значно перевищило зростання прибутків більшості американців. З цієї причини товари не розкуповувалися й осідали на складах виробників

- Непомірно великі пільги монополіям призвели до того, що вони диктували ціни на сировину і на готову продукцію. При цьому незважалося на ситуацію на ринку, а враховувалися лише інтереси монополій    - Союзники, а також переможена Німеччина, заборгували Америці значні суми й не могли їх виплатити    - Надання дешевих кредитів, які були доступні «середньому» американцю, призвело до величезних спекуляцій ними й надмірного захоплення американцями покупками. Коли ж наставав час розраховуватися за кредити, то грошей на це зазвичай вже не залишалося

- У відповідь на прийняті в США закони, спрямовані на захист американських виробників, європейські країни також закрили свої ринки для американських товарів і послуг. До того ж Європа не мала чим розраховуватися за американський імпорт

Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________