7. Організація роботи контрольно-пропускного пункту

Технічна характеристика.

Контрольно-перепускний пункт (КПП) призначений для проведення контрольно-осмотрових робіт при випуску на лінію і прийомі з лінії вантажних автомобілів малою, середньою, великою і особливо великої вантажопідйомності і автопоїздів.

Пропускна спроможність одного поста КПП:

- вантажні автомобілі в годину – 40 ед.,

- автопоїздів в годину – 30 ед.

Контрольно-перепускний пункт на 2 пости передбачений для будівництва на автотранспортних підприємствах з обліковим складом 200-250 вантажних автомобілів.

Для перевірки рухливого складу в автотранспортному підприємстві створюється контрольно-технічний пункт (КТП) з осмотрової канавою і комплектом необхідних, інструментів, пристосувань і устаткування. Перевірка рухливого складу входить в обов'язки водія і працівників відділу технічного контролю (ОТК).

На контрольно-перепускному пункті є черговий який реєструє випуск на лінію і прийомі з лінії вантажних автомобілів, також є черговий механік який оглядає транспортний засіб на наявність несправностей.

8. Організація мийно-очисних робіт на підприємстві

На АТП 11263 є бокс з миєчним обладнанням і спроможністю приймати одразу 4 вантажівки.

Прибирально-мийні роботи виконують уручну, механізованим, автомати­зованим або комбінованим способами.

Для ручного прибирання салону автомобілів та автобусів вико­ристовують стаціонарні або переносні пилососи, щітки…

Ручне миття здійснюють за допомогою шланга з брандспойтом або мийного пістолета струменем води низького чи високого тиску.

Установки для механізованого миття автомобілів залежно від конструкції робочого органа бувають:

• струминні;

• щіткові;

• стру­минно-щіткові.

У струминній установці вода або мийний розчин подається крізь сопло чи форсунки, з'єднані зі шлангами або трубопроводами за допомогою колекторів. Такі установки використовують переважно для миття вантажних автомобілів водою та легкових — мийним розчином.

У щітковій установці за робочі органи правлять циліндричні обертові щітки, до яких підводиться мийний розчин. Такі установки застосовують для миття легкових автомобілів і автобусів.

За допомогою струминно-щіткових установок, до сопел яких подається мийний розчин, миють легкові автомобілі, вантажні, автомобілі-фургони й автобуси.

Комбіновані мийні установки складаються з пристрою для стру­минного миття шасі та механізованої щіткової установки для миття зовніш­ніх частин кузова автомобіля. Остання має гідравлічну частину, що призна­чається для подавання мийного розчину, й механічну, яка забезпечує миття автомобіля.

Вода після миття автомобіля збирається в міжколійну канаву, що має уклон у бік приймального трапа, розташованого в центрі. Для очищення стічних вод пости миття обладнують грязевідстійниками та оливопаливовло-влювачами, принцип дії яких грунтується на різниці густин води, механіч­них домішок та нафтопродуктів.

9. Діагностика колісних та гусеничних транспортних засобів

Діагностування дає змогу оцінити технічний стан автомобіля в ці­лому й окремих його агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання, виявити несправності, для усунення яких потрібні регу­лювальні або ремонтні роботи, а також прогнозувати ресурс автомо­біля.

За часом проведення діагностування поділяють на:

• періо­дичне (здійснюється після певного пробігу автомобіля);

• непе­рервне.

Залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють два види діаг­ностування:

• перше (Д-1),

• друге (Д-2).

Д-1 призначається головним чином для діагностування механізмів, що забезпечують безпеку руху автомобіля (гальма, механізми управління, кути установки передніх коліс; прилади освітлення), рівень токсичності відпрацьованих газів і його паливну економічність. Воно може або обмежуватися лише визначенням придатності об'єкту до подальшої експлуатації (експрес-діагностування), або включати визначення основних несправностей і су проводитися регулювальними роботами з подальшим контролем якості їх виконання.

Д-2 призначається для діагностування автомобіля в цілому за тягово-економічними показниками і виявлення несправностей його основних агрегатів, систем і механізмів. Д-2 проводять перед ТО-2, щоб підготувати виробництво до виконання ремонтних робіт і зменшити простої автомобіля в плановому ТО-2. Одночасно з Д-2 виконують деякі технологічно виправдані регулювальні роботи і подальший контроль якості їх проведення. Д-2 проводять також по заявках перед ТР у випадках необхідності виявлення несправностей і визначення потрібного об'єму ремонту. Інформацію, необхідну для проведення ТО-2 і ремонту, отримують за допомогою діагностичних стендів і переносних приладів.

Регулювальні роботи полягають у відновленні без заміни деталей і механізмів параметрів технічного стану об'єкту до встановлених технічною документацією норм, величин зазорів, люфтів, вільних ходів, пріводних зусиль. Проводять їх за результатами діагностування і контролю .качества виконаного ТЕ або ремонту.

Засоби діагностування бувають:

• зовнішні;

• вбудовані.

Зовнішні засоби діагностування не входять до конструкції автомо­біля. До них належать:

• стенди;

• переносні прилади;

• пересувні станції, укомплектовані потрібними вимірювальними пристроями.

Вбудовані засоби діагностування є складовою частиною автомобі­ля. Це датчики та прилади на панелі приладів, їх використовують для неперервного або досить частого визначення параметрів технічного стану автомобіля. Вбудовані засоби діагностування дають змогу во­дієві постійно контролювати стан гальмової системи, витрату пали­ва, токсичність відпрацьованих газів, а також вибрати найекономічніші й безпечні режими роботи автомобіля або своєчасно припинити рух у разі аварійної ситуації.