4 Охорона праці і навколишнього середовища

Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікарняно-профілактичних заходів, які забезпечують безпеку, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Рівень вирішення проблем, забезпечення безпеки життєдіяльності людини в будь-якій сучасній державі може служити найбільш достовірним і комплексним критерієм для оцінки як ступеня економічного розвитку та стабільності цієї держави, так і для оцінки морального стану суспільства.

У системі забезпечення безпеки життя і здоров’я працівників в процесі їх трудової діяльності основна роль належить правовим і нормативним основам охорони праці на підприємстві: Конституція України [1], Кодекс законів про працю, Закон України «Про охорону праці» [2], постанови Верховної Ради і кабінету Міністрів України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці. Закон України «Про охорону праці» зобов’язує керівників виробництв створювати безпечні і нешкідливі умови праці (ст. 153); вводити сучасні засоби техніки безпеки, попереджаючи виробничий травматизм і забезпечити санітарно-гігієнічні умови, попереджаючи появу професіональних захворювань робітників і службовців (ст. 158).

Бакалаврська робота присвячена дослідженню явища поширення при прокатці в системі калібрів «овал – круг». Дослідження виконані у лабораторії кафедри обробки металів тиском НМетАУ. Технологічні процеси і устаткування в дипломній роботі відповідають вимогам ГОСТ 12.0003-83 ССБТ [3]. У даному розділі роботи розглянуті основні шкідливі і небезпечні фактори лабораторії кафедри ОМТ НМетАУ, розроблені заходи щодо їхнього зниження, узагальнені питання пожежної профілактики.

4.1 Вибір і характеристика будівельного майданчика

У зв’язку з тим, що тема бакалаврської роботи є дослідження фактору прокатки, яке не веде до зміни класу виробництва, ширина санітарно-захищеної зони залишається незмінною, тому вибір будівельного майданчика не виконувався.

4.2 Основні шкідливі та небезпечні фактори лабораторії кафедри

Робота в лабораторії відноситься до категорії I, а відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [4], загальні енерговитрати організму становлять менш 172 Дж/с (150 кКал/год). Дослідницька лабораторія відноситься до приміщень із нормальними умовами середовища: сухе приміщення, у якому відсутні ознаки приміщень з підвищеною температурою, хімічноактивним або органічним середовищем. На самопочуття і працездатність впливають вібрація, шум і шкідливе випаровування. Порівняльна характеристика фактичних і нормативних значень параметрів мікроклімату наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Характеристика мікроклімату лабораторії

№ п/п	Параметри	Фактичне значення	Нормативне значення
			Допустиме	Оптимальне
1	Температура повітря, °С - теплий період - холодний період	23-26 21-23	22-28 21 -25	23-25 22-24
2	Відносна вологість, %	55-65	55-75	40-60
3	Швидкість руху повітря, м/с	0,1-0,15	0,1-0,2	0,1

У лабораторії є загальнообмінна приточно-витяжна вентиляційна система. Мінімальна кількість зовнішнього повітря, що подається в приміщення становить 20 м³/год, а максимальна кількість 60 м³/год.

Роботи згідно СНіП II-4-79/85 [5] відносяться до розряду зорової роботи III - В. Природне освітлення лабораторії здійснюється бічним світлом – через вікна. Штучне освітлення лабораторного приміщення здійснюється освітлювальною системою, в якій використовуються лампи типу ЛДЦ денного світла.

У лабораторії має місце виробничий шум, що являє собою безладне сполучення звуків різної інтенсивності та частоти, і створюється працюючими у лабораторії установками. Допустимі рівні звукового тиску приведені у табл. 4.2.

Таблиця 4.2 - Допустимі рівні звукового тиску, дБ на робочих місцях

Приміщення	Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц									Рівні звуку і еквівалентні рівні звуку, дБ (А)
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
									Фактич-ний		Норма
Для розміщення устаткування	94	87	82	78	75	73	71	70	70		80
Для персоналу, який експлуатує ПЕОМ	71	61	54	49	45	42	40	38	45		50

Згідно СНіП 2.09.04-87 [6] для дослідницької лабораторії передбачені приміщення для розміщення обладнання для обробки металів тиском і дослідницька апаратура (виробниче приміщення); приміщення для персоналу що здійснює технічне обслуговування, обладнання для обробки металів тиском і ПЕОМ (камеральне приміщення); передбачено також наявність умивальників і туалетів. При цьому всі основні приміщення лабораторії розташовують в безпосередній близькості один від одного. Вони обладнані загальнообмінною вентиляцією і штучним освітленням. Допустимі і фактичні параметри електромагнітного неполяризованого випромінювання і електростатичного поля (згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 [7]) наведені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Допустимі і фактичні параметри електромагнітного неполяризованого випромінювання і електростатичного поля

Параметри поля	Параметри поля		Поверхнева щільність потоку енергії, Вт/м2
Напруга електромагнітного поля 60 кГц - 3 МГц	Допустимі	Фактичні	Допустима	Фактична
	50	38	10,0	8,0

Дослідження велися на лабораторному стані «150», швидкість обертання валків регулювалася зміною напруги, у такий спосіб при дотику до струмоведучих частин установки, ізоляція яких ушкоджена, а також при дотику до механічних частин устаткування, які можуть знаходитися під напругою, виникає небезпека поразки електричним струмом. При проходженні електричного струму через організм відбувається ушкодження тканин організму і порушення основних фізіологічних функцій: дихання, кровообігу, роботи серця.

Джерелами шкідливих речовин в робочій зоні лабораторії є компоненти досліджуваних металів, зокрема свинець [8], який займає перше місце серед причин промислових отруєнь. Отруєння свинцем – являє собою приклад найбільш частого захворювання (табл. 4.4). Існує гостра і хронічна форма хвороби. Гостра форма виникає при попаданні значних його доз через шлунково-кишковий тракт або при вдиханні пари свинцю. Виділення свинцю з організму відбувається повільно, протягом декількох місяців, і навіть років. У дорослих симптомами отруєння свинцем можуть бути: підвищення артеріального тиску, болі, оніміння або колення в кінцівках, м’язові болі, головний біль, спастичні болі в животі, зниження пам’яті, погіршення потенції. Дія свинцю порушує жіночу і чоловічу репродуктивну систему, знижує імунітет і викликає недокрів’я. При тривалій дії розвивається енцефалопатія, поліневропатія, токсичне ураження печінки і нирок. Свинець спричиняє виведенню з організму життєвонеобхідних елементів: кальцію, магнію, фосфору. Засоби респіраторного захисту, що застосовуються, повинні відповідати вимогам для конкретного користувача і виконуваних робіт, видам шкідливих речовин і їх робочим концентраціям.

Таблиця 4.4 – Вплив свинцю на здоров’я людей

Короткострокові захворювання	Хронічні захворювання
Розвиток вломлення Спазми шлунку, запори Біль в м’язах Втрата апетиту	Периферійна моторна невропатія Малокрів’я

Враховуючи показники вологості і температури в лабораторії, її слід віднести по класу електробезпеки до приміщень з підвищеною небезпекою [9].

Для захисту від електростатичного і низькочастотного електромагнітного поля (промислової частоти), а також електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону використовуються вбудовані в монітори фільтри напруги електромагнітного поля. У камеральному приміщенні лабораторії, де розташовані комп’ютери додержуються вимог до приміщень з відеодисплейними терміналами і ПЕОМ. Під технологічними підлогами приміщень лабораторії проходить розгалужена мережа кабелів. З метою протипожежної безпеки вони прокладені в сталевих трубках-конденсаторах діаметром 1,5', таким чином, забезпечується підведення електронапруги до кожної одиниці обладнання обробки тиском у кожному комп’ютері. Електричні розетки встановлені на спеціальних стійках біля кожного комп’ютера по чотири розетки на один комп’ютер.

Розрізняють два види ушкоджень організму під дією струму: електротравми (струм від 25 до 30 мА): місцеве ушкодження організму у вигляді опіків, металізація шкіри, ураження очей випромінюванням електричної дуги; електричні удари (струм більше 50 мА): ураження внутрішніх органів, серцево-судинної і нервової системи. З метою захисту від ураження електричним струмом у лабораторії застосовують такі технічні захисні засоби: електричне розділення мережі, контроль і профілактика пошкодженої ізоляції, захисне заземлення, подвійна ізоляція.